Embedded Files
Важливе значення в розвитку оперної дії відіграє хор. Він звучить у народних сценах, часто у фіналі опери.
Оркестр – один із головних «героїв» опери.
Увертюра – симфонічний вступ до вистави.
В увертюрі звучать головні теми твору, передається його загальна емоційна атмосфера.
Між діями опери інколи звучать симфонічні картинки. Деякі композитори відповідно до сюжету також включають в оперу хореографічні сцени.
Семе́н Степа́нович Гула́к-Артемо́вський (*16 лютого 1813, — †17 квітня 1873) — український композитор, співак, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето опери «Запорожець за Дунаєм».Долю Семена Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у Київській бурсі, на його талант звернув увагу Михайло Глинка, який шукав виконавця для партії Руслана у щойно написаній опері.Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм».Помер 17 квітня 1873 року
«Опера «Запорожець за Дунаєм»
Сюжет
Сюжет
Дія відбувається в Турецьких володіннях (Задунайська Січ) наприкінці XVIII — на початку XIX сторіччя. Увертюра до опери написана в традиціях української народно-пісенної мелодики: в ній по черзі звучать теми головних персонажів опери — Одарки, Оксани, Андрія та Івана Карася.
Дія перша
Дія перша
Нелегко живеться простим українцям на чужині, під владою турецького султана. Біля хати запорожця Карася його названа дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм. Вона мріє перелетіти разом з милим до рідних дніпровських берегів, жити з ним в одному гніздечку, на батьківщині. Хлопці й дівчата, що, як і Оксана, тужать на чужині, утішають дівчину й ідуть разом з нею на роботу в поле. Добряче підхмелений Карась не без підстав побоюється зустрічі зі своєю сварливою дружиною Одаркою.
Дія друга
Дія друга
Неспокійно на душі в турецького султана. Не впевнений він у своїх підданих — запорожцях, у яких є всі підстави не любити султана. Він вирішив ближче познайомитися з життям і настроями запорожців.
Дія третя
Дія третя
Султан дозволяє всім, хто цього хоче, без перешкод покинути його володіння й повернутися на Україну (монолог «Смирно слухать, не збивать…»). Причина настільки незвичайної «доброти» султана стає зрозумілою — султан побоюється спалаху всенародного повстання і тому вирішив добровільно повернути волю вільнолюбному українському козацтву.
Page updated
Google Sites
Report abuse