Embedded Files
У скарбницях багатьох композиторів є твори, присвячені дітям. Зокрема, це дитячі пісні, п’єси для фортепіано та інших інструментів, оркестрові й хорові твори, дитячі опери, балети, мюзикли тощо. Їх пишуть простою, зрозумілою ді- тям «мовою музики», змальовуючи різні настрої, дитячі ігри та пустощі.
Чільне місце серед дитячих творів посідають збірки фортепіанних п’єс. Вони призначені не лише для слухання, але й для виконання маленькими музикантами. Засновниками української дитячої фортепіанної музики стали
В. Косенко (збірка «24 дитячі п’єси») та В. Барвінський (чотири збірки на основі фольклору). Відомі також збірки п’єс для дітей М. Скорика, «Дитячий альбом» М. Вілінського, «Три дитячі п’єси» Л. Ревуцького. Надзвичайну популярність у всьому світі здобули збірки зарубіжних композиторів, зокрема «Дитячі сцени» Р. Шумана.
Мелодія — це одноголосне вираження музичної думки;
засіб музичної виразності, що допомагає створити музичний образ, а також музична п’єса ліричного характеру.
Програмною називають інструментальну музику, написану за певним сюжетом, що відображається у спеціальній програмі або назві твору.
У творах для дітей найчастіше програму визначають саме їхні назви.
Лад — взаємозв’язок музичних звуків та їхня злагодженість між собою.
Лади є різні, та найголовніші з них — мажорний (веселий) і мінорний (сумний).
Page updated
Google Sites
Report abuse