Український народний танець формувався і вдосконалювався протягом віків. Він був тісно пов’язаний із життям, побутом, працею народу. Сьогодні мелодії традиційних українських танців лунають у містах і селах під час масових гулянь та родинних свят. А ще народний танець можна побачити на сцені у виконанні професійних або аматорських танцювальних колективів.
Одним із найпопулярніших народних танців є гопак.
Це традиційний український танець запорозького походження, який виконують соло або групами у швидкому темпі. Оскільки гопак виник у Запорозькій Січі, то спочатку його виконували тільки чоловіки.
Сучасний гопак танцюють і чоловіки, й жінки. Виконання танцю допускає імпровізацію (стрибки, присідання, обертання тощо).
Відеозапис «Гопак» (у виконанні Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського).
За часів Козаччини існував бойовий гопак.
Під час танцю козаки відпрацьовували основні бойові елементи — блискавичну швидкість, потужні удари рук та ніг, спритність, характер і стійкість.
Зараз мистецтво бойового гопака набуває в Україні дедалі більшої популярності.
До масових народних танців належить і козачок.
Цей швидкий танець виконують парами, рядами, соло. Козачок має багато спільного з гопаком, але за характером більш легкий і веселий.
Метелиця - це масовий танець жвавого характеру і темпу, який виконують із переплетінням рук та швидким кружлянням, що нагадує снігову заметіль (метелицю).
Танець супроводжується співом із текстами жартівливого характеру.
Аркан - чоловічий гуцульський танець.
Його виконують зімкненим колом або півколом із топірцями в руках. Танець є головним елементом обряду посвячення юного гуцула в легіні (парубки).