Своєрідним символом української національної культури є думи й історичні пісні.
Як окремий жанр думи почали виділяти з 15-го століття. Джерелом їх виникнення стали величальні пісні, які набули поши- рення ще в 11-му столітті і прославляли князів, змальовували їхні походи, битви і подвиги. Із 17-го століття в тематиці дум по- чали переважати розповіді про драматичні сторінки з життя народу, відвагу і завзяття у боротьбі з ворогом
Творцями і виконавцями дум були мандрівні співці — кобзарі, які супроводжували свій спів грою на кобзі (рідше — на бандурі чи лірі). Характерною рисою думи є її будова: заспів, власне дума з ліричними відступами і кінцівка .
Думи — лірико-епічні твори героїчного і соціально-побутового змісту, які виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники.
Уривок із мультфільму «Маруся Богуславка» (реж. Н. Василенко, 1966).
Який образ Марусі Богуславки втілено в мультфільмі?
Як музика допомагає розкрити цей образ?
Історичні пісні — твори, присвячені історичним подіям або героям української історії.
В історичних піснях, котрі з’явились у 15-му столітті, оспівували реальних історичних осіб або безіменних героїв, розповідали про визвольну боротьбу українського народу з турецько-татарськими поневолювачами та польською шляхтою, про стихійні селянські повстання («Пісня про Байду», «Ой Морозе, Морозенку…» та інші).
Сьогодні ці пісні виконують як з інструментальним супроводом (оркестр або ансамбль), так і без нього (а капела).
Оперу «Тарас Бульба» М. Лисенко написав за сюжетом однойменної повісті М. Гоголя.
У ній розповідається про історичні події в житті України, мужність та героїзм козацтва.