«Чехія – серце європейського континенту»
Чехія – держава в центрі Європи. Її часто називають серцем європейського континенту.
Чехія – країна, бідна на корисні копалини, але багата майстрами, які завжди намагалися працювати так, щоб ніхто не міг з ними порівнятися чи їх замінити.
Здавна ця країна славиться своїм пивом, унікальним чеським кришталем і неповторними прикрасами.
Багата Чехія і культурою. Народні пісні є невід’ємною частиною життя чехів. Співають і діти, і дорослі.
Сьогодні ми познайомимося з найвідомішою чеською народною піснею-танцем «Полька».
Прослухайте її і зверніть увагу на те, що зміна ритму змінює і характер музики. А допомагає це зробити використання синкопи.
Синкопа – це зміщення музичного наголосу з сильної долі такту.
Оригінальне виконання чеської народної пісні-танцю «Полька» пов’язане саме із синкопуванням, яке надає музиці танцювального характеру.
«Музична культура Угорщини»
Наступною зупинкою буде Угорщина, яка знаходиться поряд із Чехією.
Угорщину з усіх боків оточують гори. Якщо подивитися на цю країну з висоти, її територія здається схожою на велике, неправильної форми блюдце з пагорбкуватим дном.
Цікава і музична культура Угорщини. Її найвизначнішими представниками є Ференц Ліст, Бела Барток, Золтан Кодай та ін..
Музична діяльність цих композиторів була пов’язана з історичною долею угорського народу, його боротьбою за розвиток національної культури. У їхніх творах помітні традиції угорського фольклору в поєднанні з сучасними засобами музичної виразності, власними композиторськими стилями.
Сьогодні ми погортаємо сторінки творчості угорського композитора Золтана Кодая. Коріння його творчості сягає в угорську народну музику. Композитор безмежно вірить у творчу силу свого народу та його майбутнє. Його твори – це сповідь душі. Одним із найяскравіших творів композитора є героїко-комічна опера «Харі Янош»
Харі Янош – герой угорського фольклору та літератури, бравий солдат, жартівник. Тому і мелодики опери побудована на угорському фольклорі. Розповідаючи про свої «подвиги – походеньки», герой висміював панів, утверджував перевагу народної кмітливості над панською тупістю.
Показуючи народні сцени, Золтан Кодай вводить в оперу і народні танці. Урочисто, з запалом звучить в опері чардаш – угорський народний танець міського походження (в перекладі «трактир», «шинок»).
До угорської народної музики неодноразово зверталися і композитори інших країн світу.
Видатний німецький композитор, піаніст Йоганес Брамс після співпраці з угорським скрипалем Едуардом Ременьї створив свої знамениті «Угорські танці» спочатку вони були написані для фортепіано в 4 руки. Пізніше з’явилися переклади «Угорських танців» для оркестру, різних ансамблів, інструментів соло.
До циклу входить 10 номерів. Ми прослухаємо угорський танець №2.
Спробуйте визначити, які елементи музичної мови допомогли Брамсу надати творові національного колориту.
У прослуханому творі дуже яскраво відчувається колорит музики угорського народу.
Йому характерні гострота ритмів, а також різка зміна динаміки, штрихів, темпів і фактури твору.