25.03.
Данило Апостол

Тема: Данило Апостол

- Чи знаєте ви якого гетьмана називають найбагатшим гетьманом України?

- А чи відомо вам який гетьман мав хобі колекціонувати речі, виготовлені із золота та срібла?

- А який із гетьманів утратив праве око в одному з боїв?

Так, це все про Данила Апостола. Сьогодні ми познайомимося з його життям та історичною діяльністю.

Данило Апостол народився 4 грудня 1654 р. в козацькій сімї. Батько Данила, Павло Єфремович Апостол, походив з Молдови. У 28 років Данило очолив Миргородський полк. Данило Павлович брав участь у багатьох військових походах і був відомий як хоробра людина. Крім особистої хоробрості, він, незважаючи на молодість, виявив себе як досвідчений командир. Ви вже знаєте, що восени 1723 р. Апостол, як наказний гетьман, першим підписав Коломацькі чолобитні статті до Петра І. Його було заарештовано. Лише в 1726 р. після приведення до присяги на вірність царській владі Данило Апостол зміг виїхати на батьківщину, а замість себе заручником у Петербурзі залишив свого сина Петра.

У лютому 1725 р. імператриця Катерина І звільнила з-під варти тих українських старшин, яких було ув’язнено разом з Павлом Полуботком.

Улітку 1727 р. зросла напруженість у російсько-турецьких відносинах. Розраховуючи на військову підтримку козаків, уряд Петра ІІ дозволив вибори нового гетьмана та ліквідував Малоросійську колегію. За виборами наглядав царський радник Ф. Наумов, який же і визначив кандидатуру: гетьманом повинен стати Миргородський полковник Данило Павлович Апостол. Запропонована кандидатура було одностайно підтримана. Так 1 жовтня 1727 року у Глухові новим гетьманом було обрано 73-річний Данило Апостол.

26 грудня 1727 р. Данило Апостол отримав жалувану грамоту, а пізніше – грамоту на гетьманський уряд.

22 серпня 1728 р. Данило Апостол отримав як відповідь на свої пропозиції «Рішительні пункти», які мали форму указу царського уряду гетьманові.

У новому договорі зазначалося:

1) Обрання українського гетьмана за згодою царя;

2) Перетворення Генерального суду на установу з шести осіб (трьох українців, трьох росіян);

3) Призначення гетьманської старшини та полковників царським указом;

4) Підпорядкування гетьмана у військових справах генерал-фельдмаршалу М. Голіцину;

5) Позбавлення гетьмана права вести приватне закордонне листування.

28 квітні 1733 р. гетьман тяжко захворів. Хвороба гетьмана поставила питання про призначення особи, яка виконувала б його обов’язки. Він наказав генеральній старшині прийняти управління Генеральною канцелярією. Проте міністр С. Нарішкін, який був при гетьмані, посилаючись на відсутність царського дозволу, виступив проти цього рішення. У липні 1733 р. здоров’я гетьмана поліпшилось, і він знову взявся за свої справи. Та напочатку 1734 р. стан здоров’я гетьмана знову погіршився, і 15 січня на 80-му році життя він помер. Поховано Данила Апостола у Сорочинцях у побудованій на його пожертвування (єдиній на той час у Миргородському полку) кам’яній церкві. З його смертю закінчився період автономного управління Лівобережною Україною. За царським наказом від 31 січня 1734 р. було створено правління гетьманського уряду, яке складалося з 6 осіб, - трьох росіян і трьох українців на чолі з князем О. Шаховським.

Домашнє завдання.

Опрацювати § 31 підручника