24.03.2020. Побудова роздуму. Усний переказ тексту

Тема. Розвиток мовлення. Особливості побудови роздуму дискусійного характеру.

Усний докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення з елементами роздуму.

Завдання:

1.Повтори про особливості будови роздуму:

Роздум – це висловлювання, мета якого – довести істинність або хибність якоїсь думки (теза). Схема будови розгорнутого роздуму: ТЕЗА - ДОКАЗИ- ВИСНОВОК

2. Прочитати уривки. Визначити, в основу якого з них покладено роздум-доведення, у якому подано роздум- пояснення.

3. Вказати в кожному з роздумів тезу. Виписати її . З’ясувати стиль кожного з уривків.

Текст 1. Подвиг – це вчинок, який вимагає від людини граничного напруження волі та сил, пов'язаний з подоланням надзвичайних труднощів.

Потреба у здійсненні подвигу виникає здебільшого у виняткових обставинах (під час воєн, стихійних лих, катастроф). Здійснення подвигу пов’язане із самовідданістю і являє собою вибір, що досягається ціною щастя, а, можливо, й життя.

Подвиг є винятковим фактом. Зі словника етики * Виголошення закликів типу «В житті завжди є місце для подвигів», спроби принизити подвиг до рівня звичної норми поведінки є найгрубішою фальшю, тому що подвиг – це злет душі, це звитяга, це факт виняткового героїзму, принесення себе в жертву заради порятунку людини чи людей, які, можливо, зовсім тобі незнайомі, і доля яких ще мить тому зовсім тебе не обходила. Далеко не кожен спроможний на таку самовідданість! Отже, не будемо лицемірити, закликаючи до масового героїзму.

Текст 2. Земля не може жити без сонця, а людина без щастя.

У години великих переживань і тривог людське серце схоже на криничку, яка очищається від мулу, тому що тоді пізнається справжня ціна людяності, тоді пізнається і щастя. У такі часи з подивом довідуєшся, як мало і як багато треба тобі на віку, як погано ти йшов по своїй дорозі, як завчено ти говорив «добрий день», не творячи цього доброго дня, навіть гірше, ремствував на нього, бо тріски буднів часто заслоняли золото променів.

Такі думи час від часу рояться й злітають з душі кожного з нас.

4. Прочитай текст. Склади й запиши в зошит план. Перекажи текст за планом.

Яка людина є інтелігентною?

Людина мусить бути інтелігентною! Інтелігентність потрібна за будь-яких

обставин. Вона потрібна і тим, хто вас оточує…

Дехто вважає, що інтелігентна людина – це людина начитана,

високоосвічена, людина, яка багато подорожує, знає кілька мов.

Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не

мати і бути все-таке внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді

інтелігентну людину пам’яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків

літератури, не пам’ятатиме найкращих творів мистецтва, але якщо вона зможе

пройнятися красою природи, зрозуміти характер й індивідуальність кожної

людини, допоможе їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості й

гідно оцінити її – ось це і буде істинний інтелігент.

Інтелігент виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно

сперечатися, скромно поводитися за столом, в умінні непомітно допомогти

іншому, берегти природу, не смітити навколо себе, не смітити недокурками чи

лайкою…

Інтелігентність – це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме

ставлення до світу й людей. Її потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати

щиросердечні сили, як тренують фізичні. А тренування можливе й необхідне за

будь-яких умов.

Отже, інтелігентність не тільки в знаннях.