30.03.2020. Розвиток мовлення
Тема. Розвиток мовлення № 4. Обговорення основної проблеми твору: «Максимальне навантаження» як вияв моральності та відповідальності в житті.
Завдання:
Дайте (усно) відповіді на запитання: — Хто, на вашу думку, головний герой повісті?
— Чому Славко Беркута не став виправдовуватися перед судом і на суді?
— Що, на ваш погляд, об'єднує дітей у творі, у чому й чому вони різні?
— Чи є в цьому творі ідеально позитивні герої?
— Хто найбільше припав вам до душі?
— Порівняйте ставлення вчителів, вихователів до дітей — класного керівника Варвари Трохимівни, учителя географії Антона Дмитровича, тренера Андрія Степановича, директора школи, старенької вчительки Надії Григорівни.
— Якими показані батьки дітей? Чи схожі вони на батьків сучасних дітей?
— Чи трапляються, на ваш погляд, зображені в повісті події в реальному житті, чи це умовні ситуації, плід фантазії письменниці?
2. Прочитайте запропонований нижче матеріал:
Не переставати дивуватися красі світу, розуміти людей, які навколо тебе, пам'ятати, що від твоєї життєвої позиції світ повинен стати хоч на краплину теплішим, добрішим — ось головне естетичне кредо письменниці. Наскільки воно втілене у її творах — поміркуємо на уроці.
Славко Беркута, Юлько Ващук, Стефко Вус, Ділі — головні герої твору, яким властиві індивідуальні, а разом із тим і типові характери дітей-підлітків. Н. Бічуя психологічно глибоко змалювала тип героя-дитини, що намагається самоствердитися, наполегливо, шляхом „максимального навантаження” йде до своєї мети (виліковує себе, щоденно тренується, щоб бути найкращим фехтувальником), уміє переживати поразки, бути самокритичним і робити висновки. Так, це дійсно про Славка Беркуту. Ситуації, у які потрапляє підліток, не тільки загартовують його характер, силу волі, підтверджують морально-етичні переконання, а й додають досвіду, роблять його дорослішим. „Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов'язково для цього лічити свій вік на десятки — події не раз важать більше, ніж час”, — читаємо у творі.
Юлько Ващук — герой, характер якого формується під впливом надмірної любові батьків та їхнього ставлення до людей, яких вони вважать нижчими за соціальним статусом. Однак поруч зі славолюбством, зверхністю, зневажливим ставленням до інших, заздрістю, нечесністю в цього хлопчини є й позитивні риси. Він глибоко емоційний і вразливий. Юлько спалює свої малюнки через те, що Славко порівнює його коней з уже десь баченими; не може змиритися з тим, що його батько привласнив чужі думки, роздуми, видавши книгу-плагіат про Львів.
Письменниця вміє максимально чітко показати персонажа через призму його внутрішнього світу, переживань, світоглядних переконань. Вкраплення в текст внутрішніх монологів, міркувань вголос, акцентування на психологічних деталях портретотворення, опис вчинків, показ зображуваних подій „очима” то одного, то іншого персонажа — шляхи, за допомогою яких авторка створює багатоаспектний, колоритний, цілісний і повноцінний образ дитини.
Ще один тип характеру — Стефко Вус. За допомогою художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. Його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, „наїжачуватись”, щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. Внутрішньо Стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. Він живе у своєму світі спогадів про бабусю Олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п'яницею. Проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні.
Успішна, всебічно розвинена і талановита дівчинка Лілі, яка виявила себе і в кіномистецтві, і у бальних танцях, і у вивченні іноземних мов — ще один яскравий образ дитини у повісті, який, хоч і не так глибоко психологічно вмотивований, але важливий порушеною проблемою лідерства.
...Письменниця дуже влучно змалювала образи байдужих, а то й жорстоких педагогів — класного керівника, директора, які не цікавляться учнями. І тут же з'являється альтернатива таким персонажам — образи вчителя-географа, що вміє побачити дитячу душу, підтримати й допомогти, чи тренера Славка Беркути, який бере на себе роль старшого брата, розуміє дитячу душу. Справжні морально-етичні цінності позачасові, як і твір, що вчить щирості, відкритого погляду на світ, вірі в добро, любові, прощенню, прагненню до гармонії і самовдосконалення.
3. Осмисліть опрацьований матеріал. Дайте поширену письмову відповідь на запитання:
- У чому виявляється моральність і відповідальність людини в житті