17.03.2020

Організація дорожнього руху. Модель безпечного дорожнього середовища («трикутник безпеки»). Правила дорожнього руху. Регулювання дорожнього руху. Пріоритети в дорожньому русі.

Визначення пріоритетів у дорожньому русі

Одним із видів надзвичайних ситуацій є аварії. Найчастіше цей термін ми асоціюємо з дорожньо-транспортними пригодами (ДТП), тобто з транспортними аваріями.

Транспортні засоби дають змогу нам швидко і з комфортом пересуватися, але щороку в результаті ДТП гинуть мільйони людей у світі.

1. «Топ-10» безпеки транспорту. Аналіз статистичних даних

10. Мопед і мотоцикл. Мопеди і мотоцикли по праву займають 10-у позицію рейтинга найбезпечніших видів транспорту. Багато років поспіль цей вид транспорту вважається найнебезпечнішим. 20% смертей у ДТП припадають саме на нього. Смертність водіїв і пасажирів автомобілів у 28 разів менша, ніж смертність водіїв і пасажирів мотоциклів.

9. Велосипед. «Молодший брат» мопеда постійно потрапляє в ДТП, особливо під час зіткнення з іншими видами транспорту. Число аварій за участю велосипедистів щороку зростає, частіше гинуть у них підлітки.

8. Метро. Цей вид транспорту при аваріях губить життя багатьох людей одразу.

7. Паром. Пароми не такі безпечні, як вважаються поціновувачами водного транспорту. Слід зазначити, що не кожна жертва є результатом аварії. Відомі випадки, коли за борт падають самі пасажири.

6. Космічний корабель. Було тільки 18 ракет, відправлених у космос, починаючи з першого польоту 1961 року, які не змогли повернутися назад. Усього їх було 530. Слід зауважити, що люди гинули не в самому космосі. Трагедії траплялися при злетах або в моменти приземлення.

5. Мікроавтобус. У середині рейтингу перебувають мікроавтобуси. Нерідко люди гинуть під час аварій на такому виді транспорту через низький рівень кваліфікації водіїв.

4. Автомобіль. Раніше машини вважалися дуже небезпечним видом транспорту. Та за останні роки конструкція автомобілів істотно змінилася, що знизило кількість аварій. Однак це не означає, що можна сміливо забути про заходи безпеки, ставати прихильниками швидкої їзди.

3. Автобус. У Європі даний вид громадського транспорту входить до числа найбезпечніших.

2. Літак. На другому місці - авіатранспорт. Однак не слід забувати те, що у разі авіакатастрофи майже нікому із числа пасажирів та екіпажу не вдається врятуватися. Але парадоксальним є той факт, що люди більше бояться літати на авіатранспорті, ніж їздити на мотоциклах.

1. Потяг. Залізничний транспорт у світі вважається найбезпечнішим, тому він займає найвищу сходинку рейтингу.

«А чи знаєте ви…»

ü На дорогах України майже кожні 2 години гине людина.

ü В середньому за добу в ДТП гинуть 14 і отримують травми понад 100 осіб.

ü Кожні 16 хвилин у країні відбувається дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

ü Лише за минулий рік їх сталося майже 50 тисяч, загинули понад 7,5 тисяч людей - пішоходів, водіїв та пасажирів. Це удвічі більше, ніж при навмисних убивствах.

ü Також зростає кількість травмованих людей у дорожніх аваріях - щороку понад 60 тисяч українців отримують травми різного ступеня тяжкості.

ü Кожні два роки в Україні у дорожніх транспортних пригодах

гине українських громадян більше, ніж за всю афганську війну загинуло громадян усього СРСР.

ü Порівняно із країнами Європи, в Україні незадовільний стан

безпеки руху, високий рівень смертності через аварії та дорожньо-транспортний травматизм, низька транспортна дисципліна учасників дорожнього руху.

ü Україна входить до групи країн найвищого ризику для пішоходів.

Щодня, виходячи з будинку, ми навіть не здогадуємося, наскільки в Україні небезпечно ходити пішки. Близько половини потерпілих на дорогах у ДТП - це саме пішоходи. Для порівняння: в Росії на 100 потерпілих у

ДТП 44 пішоходи, у Європі - від 4 до 10, в США - тільки 2. Ми випереджаємо розвинуті країни як за числом подій, так і за серйозністю їхніх наслідків.

Поняття організації дорожнього руху

Слід розуміти, что організація дорожнього руху - це створення умов за допомогою інженерно-технічних засобів і організаційніх заходів для достатньо швидкого, безпечного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів. Сюди входить: планування перехресть і доріг, спорудження острівців безпеки, обладнання зупинок громадського транспорту, установка дорожніх знаків, світлофорів, розробка графіків руху громадського транспорту, різні обмеження в русі тощо.

Одним із перших засобів організації дорожнього руху було обме­ження швидкості транспортних засобів та розділення проїзної части­ни на дві смуги для відокремлення зустрічних потоків. В Україні, як і в більшості країн світу, прийнято правосторонній рух, для якого при­стосовані облаштування доріг і конструкція автомобілів.

Робота за таблицею «Модель безпечного дорожнього середовища»

Безпека пішоходів, водіїв та пасажирів залежить від знання і дотримання ними Правил дорожнього руху, які встановлюють та регулюють взаємостосунки та взаємозалежності між трьома складниками дорожнього середовища – людиною, транспортним засобом і дорогою.

Майже всі фактори ризику, що викликають дорожню аварійність, можна об'єднати у три основні групи: "дорога", "транспортний засіб" та "людина як учасник дорожнього руху".

Дорожнє середовище стає безпечним, якщо стає можливим уникнути всіх факторів ризику дорожньої аварійності, що належать до груп: "дорога", "транспортний засіб" та "людина як учасник дорожнього руху".

Існують певні принципи й інструменти для зниження факторів ризику, що викликають дорожню аварійність. Вони різняться в залежності від груп факторів.

• Принципи й інструменти для зниження факторів ризику "ЛЮДИНА":

- навчання дітей;

- навчання водіїв;

- організація інформаційних кампаній;

- законодавство і контроль;

- формування соціального середовища.

• Принципи й інструменти для зниження факторів ризику "ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ":

- регулювання придбання й експлуатації транспортних засобів;

- контроль експлуатаційного стану парку транспортних засобів;

- пасивне й активне устаткування транспортних засобів.

• Принципи й інструменти для зниження факторів ризику "ДОРОГА":

- підвищення плавності руху;

- виявлення ділянок концентрації і зниження ризиків ДТП;

- придорожній сервіс;

- облаштування й сигналізація;

- служби порятунку.

Основою безпеки на дорозі повинно стати розуміння всіма учасниками дорожнього руху тріади "ЛЮДИНА-ДОРОГА-ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ". Особливо це актуально тоді, коли середовище існування людини перенасичене ризиком та небезпеками дорожньо-транспортних пригод. Тому постає нагальна потреба навчання людей ще із шкільного віку не тільки Правилам дорожнього руху, а перш за все формування в них культури поведінки на дорозі.

Усвідомлення власного місця у системі відносин "ЛЮДИНА-ДОРОГА-ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ" сприяє формуванню особистого ставлення до себе як учасника дорожнього руху, до власної безпеки та безпеки інших.

Регулюваня дорожнього руху

Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою:

  • дорожніх знаків,

  • дорожньої розмітки (вертикальної і горизонтальної),

  • дорожнього обладнання (огорожі, тумби, стовпці, дзеркала тощо),

  • світлофорів,

  • регулювальника.

Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними і тимчасовими (на жовтому тлі), зі змінною інформацією (таблички). Вони розміщуються так, щоб їх було видно усім учасникам дорожнього руху (на відстані не менше 100 м. по напрямку руху) в різну пору доби, за різних умов видимості.

Регулювальник - це працівник поліції, військової інспекції безпе­ки дорожнього руху, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, поромній переправі. Виступаючи в ролі регулювальників, вони повинні бути у форменому одязі, мати жезл, а також свисток.

Регулювання дорожнього руху регулювальниками, як правило, застосовується лише як тимчасовий захід при несправності світло­форів, у місцях, де короткочасно утворюються інтенсивні потоки транспортних засобів чи пішоходів, або при проведенні спеціальних заходів. Сигнали регулювальника мають перевагу над сигналами світлофорів і вимогами дорожніх знаків, є обов’язковими для виконання. Сигнали світлофорів, крім жовтого мигаючого, мають переваги перед дорожніми знаками пріоритету. Водії і пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулювальника, навіть якщо вони протирічать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

Інформаційне повідомлення «Пріоритети в дорожньому русі»

Пріоритет у дорожньому русі — право на першочерговий рух щодо інших учасників руху — дається, наприклад, маршрутним транспортним засобам для того, щоб не зменшувати швидкості їхнього пересування на маршруті.

У дорожньому русі при перехрещенні (злитті) траєкторій руху транспортних засобів, пішоходів та інших учасників руху виникає пи­тання: хто має право на рух першим? Щоб уникнути можливих кон­фліктів, у Правилах спеціально обумовлюється порядок черговості руху учасників дорожнього руху.

Наприклад,

  • на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з того момен­ту, коли вони ступили на перехід.

  • У будь-якому місці, навіть поза пі­шохідним переходом, водій повинен пропустити сліпих пішоходів, які подають сигнал тростиною білого кольору, спрямованою вперед.

  • Водій повинен зупинитися перед пішохідним переходом, якщо така вимога надійшла від членів шкільного патруля, загону юних інспекторів руху, відповідним чином екіпірованих, або осіб, що супроводжують групи дітей, і дати дорогу дітям, які переходять проїзну час­тину дороги.

  • Водій транспортного засобу повинен зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, які йдуть із боку відчинених дверей до (або від) трамвая, що стоїть на вулиці, якщо посадка чи висадка прово­диться з проїзної частини чи посадкового майданчика, розміщеного на ній. Перевага пішоходів перед транспортним засобом у даному випадку настає тільки тоді, коли на позначеній трамвайній зупинці зупинився трамвай.

Таким чином, питання переваги або пріоритету сприяє виявлен­ню ознаки першочерговості в русі для його учасників, що дає змогу запобігти конфліктній ситуації, яка може призвести до ДТП.

Цьому також сприяють знаки пріоритету, які встановлюють чер­говість проїзду перехресть і перехрещень окремих проїзних частин, а також вузьких ділянок дороги. Деякі із цих знаків надають перевагу в русі, інші - зобов'язують надати дорогу транспортним засобам, яким надається така перевага.

До таких знаків належать «Дати дорогу», «Проїзд без зупинки заборонено», «Головна дорога», «Кінець головної дороги», «Перева­га зустрічного руху», «Перевага перед зустрічним рухом». До знаків пріоритету належать також знаки «Перевага зустрічного руху» і «Перевага перед зустрічним рухом» . Перший знак застосовується для заборони в'їзду на вузь­ку ділянку дороги за наявності на ній або на протилежному під'їзді до неї зустрічних транспортних засобів, яким можуть бути створені пе­решкоди або небезпека в русі. Другий знак застосовується для позначення вузької ділянки дороги, під час руху по якій водій користу­ється перевагою стосовно зустрічних транспортних засобів.

Моделювання ситуацій

Ситуації. 1) Сліпа людина з білою палицею знаходиться не на пішохідному переході й має намір перетнути проїзну частину дороги. По обох смугах дороги рухається транспорт у різних напрямках.

2) група пішоходів переходять перехрестя по «зебрі». Перехрестя нерегульоване, дорога двосмугова. До переходу найближче перебуває автомобіль, що швидко рухається, 2 велосипедисти.

3) Ділянка дороги регулюється сигналами світлофорів. Регулювальник демонструє водіям транспортних засобів інші сигнали.

Домашнє завдання

Обов’язкове:

- намалювати плакат на тему «Безпека на дорозі»;

- скласти ситуаційні задачі про організацію дорожнього руху та проблеми, що виникають у разі її порушення.