1. Дієслово — частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслова виражають тривалу або закінчену дію, що відбувається в певному часі. Поняття дії, яку називає дієслово, досить широке. Це може бути фізична дія (говорити, копати), стан предмета (стояти, думати), рух і переміщення у просторі (іти, бігти), зміни, що відбуваються з предметом (червоніти, старіти).

2. Розгляньте таблицю і запишіть форми дієслова.

ФОРМИ ДІЄСЛОВА

1. Неозначена форма (інфінітив)

що робити? що зробити?

розповідати, відпочити;

незмінна форма

2. Особові

що роблю? що робив? що робитиму? що робив би? що роби? і под.

читаю, сказав, питатиму, намалював би, повір

Змінюються за способами, часами, числами, особами або родами

3. Дієприкметник (особлива)

який? написаний

Змінюються за числами, родами (в однині) й відмінками

4. Дієприслівник (особлива), незмінна форма

що роблячи? що зробивши? працюючи, сказавши

5. Безособова форма на -но, -то, незмінна форма

що зроблено? пошито, скасовано

3. Запишіть прислів’я, знайдіть дієслова й визначте їхню форму.

1. Не взявшись за сокиру, хати не збудуєш. 2. І сокира, лежачи, іржавіє. 3. Зароблений сухар кращий від краденого бублика. 4. Добре того вчити, хто хоче все знати. 5. Сказано на глум, а ти бери на ум. 6. Прожите, як пролите, — не повернеш. 7. Вчорашнього дня шукав, а що робити — не знав. 8. Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. творчість).

Неозначена форма дієслова (інфінітив) — це початкова незмінна форма дієслова. Вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на рід, ні на число і відповідає на питання що робити? що зробити?

Неозначена форма має наприкінці суфікс -ти (рідше -ть): спитати, нести.

Ваш коментар

4.Запишіть речення. Визначте, яким членом речення в кожному з них є дієслова в неозначеній формі.

1. Ще й риби не піймали, а вже заходилися юшку варити. 2. Привів коня кувати, як кузня згоріла. 3. Життя прожити — не дощову погоду пересидіти (Нар. творчість). 4. Першою думкою в Остапа було тікати (М. Коцюбинський). 5. Ігнат виніс теляті їсти (М. Коцюбинський). 6. Стомились хлопці, присіли спочити (П. Воронько). 7. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко). 8. Хоча б скоріше почало світати! (І. Вільде).

5. Дієслова бувають перехідними і неперехідними.

Перехідні дієслова означають дію, що переходить на предмет або спрямована на нього.

Від перехідних дієслів залежать іменники або займенники без прийменників:

• у знахідному відмінку: спитаю батька, зустріти друзів-,

• у родовому відмінку при запереченні: не бачив його, не знають відповіді;

· у родовому відмінку, якщо залежне слово вказує на частину від цілого: з’їсти хліба, купити цукру.

Усі інші дієслова — неперехідні.

6. Запишіть подані словосполучення в дві колонки: з перехідними дієсловами; з неперехідними дієсловами.

Узгодимо дії, їдуть на екскурсію, подякував усім, написав повість, збираються у зграї, сплатиш борг, не дописав листа, працює в полі, не готувався до іспитів, не зробив помилок, об’єднаймося задля перемоги, купив хліба, складає речі, думала про тебе, не стомився від справ, не гаяв часу, купалися в озері.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв дієслів складеться закінчення вислову Чарлза Діккенса: «Працьовитість — душа будь-якої справи й ...».

7. Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням. До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -уть (-ють): іти — ідуть, чути — чують.

До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -ать (-ять), сидіти — сидять, бачити — бачать.

У закінченнях дієслів І дієвідміни пишемо –е,-є, І (пишеш, малюємо).І дієвідміни пишемо –и,-ї бачите, клеїш)

Зауважте!

Дієвідміну можна визначити за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед -ти мають суфікси -и-, -і- вірити, терпіти, гоїти (крім хотіти, жаліти, гудіти, ревіти); суфікс -а- (після шиплячих), який у першій особі однини випадає: мовчати — мовчу, держати — держу (крім на с. 179дієслова іржати — іржу, що належить до першої дієвідміни).

8. Розгляньте таблицю на с.179. Підготуйте розповідь про букви -е- (-є-) та -и- (-ї-) в особових закінченнях дієслів першої і другої дієвідміни.

9. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника. С.178,180.

10. Виконайте вправи 508, 510

1. Дієслово — частина мови, що означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

Дієслова виражають тривалу або закінчену дію, що відбувається в певному часі. Поняття дії, яку називає дієслово, досить широке. Це може бути фізична дія (говорити, копати), стан предмета (стояти, думати), рух і переміщення у просторі (іти, бігти), зміни, що відбуваються з предметом (червоніти, старіти).

2. Розгляньте таблицю і запишіть форми дієслова.

ФОРМИ ДІЄСЛОВА

Форми дієслова

На яке питання відповідає?

Приклади

Як змінюється

1. Неозначена форма (інфінітив)

що робити? що зробити?

розповідати, відпочити

незмінна форма

2. Способові

що роблю? що робив? що робитиму? що робив би? що роби? і под.

читаю, сказав, питатиму, намалював би, повір

за способами, часами, числами, особами або родами

3. Дієприкметник (особлива)

який?

написаний

за числами, родами (в однині) й відмінками

4. Дієприслівник (особлива)

що роблячи? що зробивши?

працюючи, сказавши

незмінна форма

5. Безособова форма на -но, -то

що зроблено?

пошито, скасовано

незмінна форма

3. Запишіть прислів’я, знайдіть дієслова й визначте їхню форму.

1. Не взявшись за сокиру, хати не збудуєш. 2. І сокира, лежачи, іржавіє. 3. Зароблений сухар кращий від краденого бублика. 4. Добре того вчити, хто хоче все знати. 5. Сказано на глум, а ти бери на ум. 6. Прожите, як пролите, — не повернеш. 7. Вчорашнього дня шукав, а що робити — не знав. 8. Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. творчість).

Неозначена форма дієслова (інфінітив) — це початкова незмінна форма дієслова. Вона не вказує ні на час, ні на особу, ні на рід, ні на число і відповідає на питання що робити? що зробити?

Неозначена форма має наприкінці суфікс -ти (рідше -ть): спитати, нести.

Ваш коментар

.4.Запишіть речення. Визначте, яким членом речення в кожному з них є дієслова в неозначеній формі.

1. Ще й риби не піймали, а вже заходилися юшку варити. 2. Привів коня кувати, як кузня згоріла. 3. Життя прожити — не дощову погоду пересидіти (Нар. творчість). 4. Першою думкою в Остапа було тікати (М. Коцюбинський). 5. Ігнат виніс теляті їсти (М. Коцюбинський). 6. Стомились хлопці, присіли спочити (П. Воронько). 7. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Васильченко). 8. Хоча б скоріше почало світати! (І. Вільде).

5. Дієслова бувають перехідними і неперехідними.

Перехідні дієслова означають дію, що переходить на предмет або спрямована на нього.

Від перехідних дієслів залежать іменники або займенники без прийменників:

• у знахідному відмінку: спитаю батька, зустріти друзів-,

• у родовому відмінку при запереченні: не бачив його, не знають відповіді;

· у родовому відмінку, якщо залежне слово вказує на частину від цілого: з’їсти хліба, купити цукру.

Усі інші дієслова — неперехідні.

6. Запишіть подані словосполучення в дві колонки: з перехідними дієсловами; з неперехідними дієсловами.

Узгодимо дії, їдуть на екскурсію, подякував усім, написав повість, збираються у зграї, сплатиш борг, не дописав листа, працює в полі, не готувався до іспитів, не зробив помилок, об’єднаймося задля перемоги, купив хліба, складає речі, думала про тебе, не стомився від справ, не гаяв часу, купалися в озері.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв дієслів складеться закінчення вислову Чарлза Діккенса: «Працьовитість — душа будь-якої справи й ...».

7. Зміна дієслів за особами й числами називається дієвідмінюванням. До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -уть (-ють): іти — ідуть, чути — чують.

До другої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -ать (-ять), сидіти — сидять, бачити — бачать.

У закінченнях дієслів І дієвідміни пишемо –е,-є, І (пишеш, малюємо).І дієвідміни пишемо –и,-ї бачите, клеїш)

Зауважте!

Дієвідміну можна визначити за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед -ти мають суфікси -и-, -і- вірити, терпіти, гоїти (крім хотіти, жаліти, гудіти, ревіти); суфікс -а- (після шиплячих), який у першій особі однини випадає: мовчати — мовчу, держати — держу (крім дієслова іржати — іржу, що належить до першої дієвідміни).

8. Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про букви -е- (-є-) та -и- (-ї-) в особових закінченнях дієслів першої і другої дієвідміни.

9. Опрацюйте теоретичний матеріал підручника. С.178,180.

10. Виконайте вправи 508, 510