знаменитий завдяки винятковій популярності «Мелодії» з кінофільму «Високий перевал» та музики до знакового фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». М. Скорик виявляє у своїй творчості кілька ліній – неофольклоризм, необароко, експресіоністичний драматизм, які часто сполучає з елементами джазу.
Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (13 липня 1938, Львів, Львівське воєводство, Польська республіка — 1 червня 2020, Київ, Україна) — видатний[2] український композитор і музикознавець, Герой України (2008), народний артист України (1988), заслужений діяч мистецтв УРСР (1969), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та Республіканської премії імені Миколи Острозького (1968), кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України (2006—2010), художній керівник Київської опери (2011—2016), Національна легенда України (2021, посмертно)[3]. Внучатий небіж Соломії Крушельницької[4].
М. Скорик. «Гуцульський триптих» ч. І. «Дитинство» з музики до к/ф С. Параджанова «Тіні забутих предків», вик. Одеський симфонічний оркестр (перші 4:02)
М. Скорик. Партита № 5 для фортепіано з відеопартитурою (14:57)
М. Скорик. Концерт для скрипки з оркестром ІІ ч., вик. Назарій Пилатюк, оркестр ІNSOЛьвів, диригент Мирослав Скорик
М. Скорик. «Шуміла ліщина» з «Трьох українських весільних пісень» у вик. Ніни Матвієнко. (1:54).