Embedded Files
Модуль 15. Музика епохи Романтизму. Представники національних шкіл доби Романтизму
Урок 25
Чеські композитори-романтики.
Б. Сметана, А. Дворжак
Интроду́кция и ро́ндо каприччио́зо ля минор (фр. Introduction et Rondo capriccioso), соч. 28 — произведение французского композитора Камиля Сен-Санса для скрипки с оркестром, написанное в 1863 году. Посвящено скрипачу-виртуозу Пабло де Сарасате.[1]
Произведение задумывалось как финальная часть скрипичного концерта номер 1, соч. 20, однако успех его первого исполнения побудил композитора опубликовать его отдельно.[2]
Премьера состоялась 4 апреля 1867 г. в Париже. Партию скрипки исполнил Пабло де Сарасате (которому это произведение было посвящено), дирижировал сам Сен-Санс.[1]
Было сделано несколько аранжировок партитуры, в том числе для скрипки и фортепиано Жоржа Бизе, фортепианного дуэта Жака Дюрана и для двух фортепиано Клода Дебюсси.[1]
Состав оркестра
Состав оркестра
2 гобоя
2 кларнета
2 фагота
2 валторны
3 литавры
Секция струнных инструментов
Соло скрипка
Стиль и структура
Стиль и структура
Пьеса открывается вступлением (36 тактов), в котором устанавливаются как ключевые, так и ритмические и гармонические темы. Оркестр поддерживает скрипку блок-аккордами, а солист исполняет виртуозные арпеджио и хроматические пассажи. В 18-м такте движение усиливается, когда индикация темпа меняется с Andante malinconico на Animato, и солист переходит к быстрому пассажу тридцатьвторых.
К. Сен-Санс. Інтродукція та рондо-капричіозо для скрипки з оркестром. Яша Хейфец (8:22)
Нова тема:
Нова тема:
Бедржих Сметана та Антонін Дворжак – представники чеської композиторської школи.
Б. Сметана*
Б. Сметана*
Бе́држіх Фри́дрих Сме́тана (чеськ. Bedřich Frydrych Smetana, МФА: [ˈbɛdr̝ɪx frydryx ˈsmɛtana] ( прослухати); 2 березня 1824, Літомишль — 12 травня 1884, Прага[5]) — чеський композитор. Основні твори — опера «Продана наречена» (чеськ. Prodaná nevěsta), цикл із шести симфонічних поем «Моя Батьківщина» (чеськ. Má vlast).
– композитор, диригент, піаніст, педагог, публіцист, та громадський діяч.
Багатостороння патріотична діяльність композитора. Родоначальник більшості жанрів чеської професійної музики. Яскраво-національний характер творчості. Зв’язок опер, симфонічних, камерних та фортепіанних творів з національно-визвольною тематикою.
Народно-пісенна та танцювальна основа в опері «Продана наречена». Увертюра, побудована на темах з опери та народні масові танцювальні сцени.
Опера в Україні
Опера в Україні
Перший переклад опери здійснив Микола Садовський. Опера йшла на сцені Троїцького народного дому в Києві у 1908–1914 роках у виконанні акторів першого стаціонарного українського театру М. Садовського. М. Садовський співав партію пана Кецеля[2].
Обкладинка лібрето опери "Продана наречена"(Київ, 1938)
Вдруге українською мовою лібрето опери переклали Іван Микитенко і Борис Петрушевський. І.Микитенко, перебуваючи в Празі у 1935 році, захопився оперою «Продана наречена» і переклав її з чеської, а Б.Петрушевський завершив переклад. Редактором виступив Максим Рильський (наблизив текст опери до українського звучання, врятував роботу репресованих перекладачів і зберіг оперу для подальшого виконання)[3].
Лібрето видано у 1937 р. з передмовою І. Микитенка «Твір, який ми шануємо»(зазначено авторство І. Микитенка і Б. Пертушевського), у 1938 році з передмовою головного диригента Оперного театру Володимира Йориша (зазначено авторство М. Рильського).[3]
Прем’єра опери «Продана наречена» на київській сцені, у Державному Ордена Леніна Академічному театрі опери та балету УРСР, відбулася у сезон 1936–1937 рр. (під прізвищами І. Микитенка і Б. Петрушевського)[4]. Художнє оформлення вистави здійснив Олександр Хвостенко[5].
7 листопада 1943 року прем'єра опери відбуласі в окупованому Львові на сцені оперного театру. Постановник - Володимир Блавацький, балетмейстер - Микола Трегубов[6].
У сезон 1949–1950 рр. опера йшла як переклад М. Рильського[4].
Опера «Продана наречена»була першою самостійною режисерською роботою Володимира Лукашева (оперна студія Харківського інституту мистецтв, 1966). За цю постановку В. Лукашеву було присуджено першу премію на Республіканському огляді-конкурсі навчальних театрів України[7].
Продана наречена: опера на три дії. Музика Берджіха Сметани. Текст Карла Сабіни. Український переклад І. Микитенка та Б. Петрушевського. К.: Мистецтво. 1937. 54 с.
Продана наречена. Музика Берджіха Сметани. Текст Карла Сабіни. Український переклад М. Рильського. К.: Видання Державного Ордена Леніна Академічного театру опери та балету УРСР, 1938. 54 с.
«Продана наречена». Увертюра (відео-партитура) (6:30)
«Продана наречена». Фінал І дії (полька і хор) (6:20)
Симфонічна поема «Влтава» з циклу симфонічних поем «Моя батьківщина». Оспівування повноводної Влтави як символу чеської землі та волелюбного народного духу. Авторська літературна програма та програмні вказівки в партитурі. Рондоподібна вільна музична форма поеми. Наспівний характер теми Влтави (рефрен) та її оновлення протягом твору. Програмний зміст епізодів.
Б. Сметана. «Влтава» диригент – Г. фон Караян (13:00)
А. Дворжак*
А. Дворжак*
Антонін Леопольд Дворжак (чеськ. Antonín Leopold Dvořák МФА: [ˈantoɲiːn ˈlɛopolt ˈdvor̝aːk] вимовафайл) (8 вересня 1841 — 1 травня 1904) — чеський композитор i диригент епохи романтизму, слідом за Бедржихом Сметаною розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики та чеської музичної школи. Твори Дворжака, де часто проявляються мотиви та елементи народної музики Моравії та Богемії, відрізняються мелодійністю, багатством, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми. До найвідоміших творів Дворжака належать Stabat Mater (1877), «Слов'янські танці» (1878, 1886), Реквієм (1890), Симфонія № 9 «З Нового світу» (1893), «Американський» струнний квартет (1893), Концерт для віолончелі з оркестром (1895) та опера «Русалка» (1900).
– яскравий композитор-романтик, диригент, педагог, послідовник Б. Сметани, творець національної чеської симфонії.
Широке коло образів творчості. Об’ємна творча спадщина у різних жанрах: опери, симфонії, широке коло образів: народний побут, національна героїка, природа, легенда, казка, лірика, тощо. Використання жанрових, ладоінтонаційних, ритмічних особливостей народної музики – чеської, моравської та інших народів. Відтворення особливостей афро-американського та індіанського фольклору в симфонії «З Нового світу» (повторення).
Яскраве розкриття в 16-ти «Слов’янських танцях» спорідненості музичних культур слов’янських народів. Втілення рис української думки в складній тричастинній формі ліричного танцю № 2 мі мінор ор. 72 та ритмічних особливостей чеського танцю фуріанта в енергійному, сповненому стихійної сили танцю № 8 соль мінор ор. 46.
А. Дворжак. Слов’янській танець мі мінор ор. 72 № 2 (Думка), відеопартитура (5:09)
Слов’янській танець соль мінор ор. 46 № 8.
Повторення:
Повторення:
Google Sites
Report abuse