Українська пісня-романс як внесок у світову музичну скарбницю. Пісенна творчість Владислава Заремби («Дивлюсь я на небо», «Повій вітре на Вкраїну», дует «Де ти бродиш, моя доле»), мистецькі пісні-романси на слова українських поетів: «Така її доля» Т. Шевченка, «Стоїть гора високая» Л. Глібова (повторення), «Взяв би я бандуру» М. Петренка, «Ніч яка місячна» М. Старицького.
Миха́йло Миха́йлович Верби́цький (4 березня 1815, с. Явірник-Руський, Сяноцький округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині ґміна Бірча, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща) — 7 грудня 1870, с. Млини, нині ґміна Радимно, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство) — священник УГКЦ, український композитор, хоровий диригент, актор, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
Розквіт хорової музики, її значення для становлення національної самосвідомості. Патріотичний хоровий рух. Поширення хорових співочих товариств та їх просвітницька діяльність. Кращі зразки української хорової музики ХІХ століття: Г. Гладкий «Заповіт» на сл. Т. Шевченка; М. Вербицький «Ще не вмерла Україна» (повторення), «Верховино, світку ти наш». Жанр кантати. Д. Січинський «Лічу в неволі» на сл. Т. Шевченка, М. Вербицький* «Заповіт». Духовна хорова музика українських композиторів-священників.
Дени́с Володи́мирович Січи́нський (2 жовтня 1865, Клювинці, тепер Гусятинський район, Тернопільська область — 26 травня 1909, Станиславів) — український композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Королівстві Галичини та Володимирії, музично-громадський діяч, педагог. Автор музики до пісні-маршу «Не пора», одного з найпопулярніших українських гімнів початку XX століття на слова Івана Франка.
В. Заремба, сл. М. Петренка. «Дивлюсь я на небо», Анатолій Солов’яненко (3:30)
В. Заремба, сл. М. Писаревський. «Де ти бродиш, моя доле», Марк Рейзен, Іван Козловський: кліп з к/ф «Сліпий музикант». (6:02)
«Стоїть гора високая» муз. М.Лисенко на сл. Л. Глібова, Анатолій Солов’яненко, Нац. заслуж. капела бандуристів України. (4:10)
«Думи мої», І Всесвітня капела бандуристів – віртуальний запис. (4:52)
Г. Гладкий. «Заповіт», Борис Гмиря, капела «Думка» на відеоролик з фільму «Сон». (5:02)
М. Вербицький. Пасхальний концерт «Ангел вопіяше», відеопартитура. (4:40)
Д. Січинський, сл. Т. Шевченка. Кантата «Лічу в неволі», відеопартитура. (8:42)
"Реве та стогне Дніпр широкий" (слова - Тараса Шевченка, музика - Данила Крижанівського
«Взяв би я бандуру» на сл. М. Петренка, бандурист Василь Литвин, розповідь про пісню. (4:00)
«Ніч яка місячна» на сл. М. Старицького, Борис Гмиря. (3:16)
В. Матюк, сл. І. Мидловського. «Родимий краю» Соломія Крушельницька з останнього концерту примадонни 1951 року. (2:48)
Д. Січинський, сл. К. Малицької. «Чом, чом, чом, земле моя». Дмитро Гнатюк та капела бандуристів. (3:56)
сучасна інтерпретація: канадська вокальна формація «ОТАVА». (2:41)
М. Вербицький. «Верховино, світку ти наш» у обр. Д. Задора. Закарпат. народ. хор. (4:17)
Документально-ігровий фільм «Серце запалене любов’ю» про М. Вербицького. URL: https://www.facebook.com/watch/?v=2684637225170332 (33:35). Відео-лекція про М. Вербицького Л. Кияновської. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8k51N7LcmRo (1:08:32)
Провести мініконкурс інтерпретацій аранжувань кращих зразків української мистецької пісні-романсу (вокальна чи інструментальна обробка): солоспіви.