Embedded Files
Модуль 14. Музика епохи Романтизму. Представники національних шкіл доби Романтизму
- Урок 13 -
Р. Шуман, К. М. Вебер.
Повторення раніше вивченого матеріалу:
Повторення раніше вивченого матеріалу:
Ф. Мендельсон
Нова тема:
Нова тема:
К. М. Вебер – творець національної романтичної опери «Вільний стрілець» (повторення). Основа лібрето – старовинне народне оповідання про «чорного мисливця». Яскраве втілення в музиці національного колориту, відображення поезії народного життя (мисливський побут), лісової природи, народно-фантастичних образів. Зображення дикого розгулу диявольських сил у фантастичній̆симфонічній̆картині «Сцена у Вовчій долині» (2 картина ІІ д.).
«Запрошення до танцю» (Блискуче рондо) – перший зразок романтичної концертної п’єсивальсу. Авторські програмні пояснення до твору. Втілення ліричної побутової сцени – блискучого балу та поетичного спілкування танцюючої пари. Тричастинна музична форма з рисами рондо. Діалогічна будова повільних Вступу та Коди (чергування «чоловічих» та «жіночих» реплік). Гірлянда різноманітних за настроєм вальсових епізодів в основній швидкій частині форми. Легка, запальна та блискуча тема, що звучить чотири рази, виконуючи функцію рефрену.
К. М. Вебер. «Запрошення до танцю». Ноти. Виконує Алісія де Ларроча
К. М. Вебер. Фрагменти з опери «Вільний стрілець» (повторення), диригує – Г. фон Караян. Увертюра
Хор мисливців
Вальс
Каватіна Агати
Арія Макса «Через ліси, через луги»
Сцена виливання чарівних куль у Вовчій долині
Короткий зміст опери “Вільний стрілець” Вебера
Короткий зміст опери “Вільний стрілець” Вебера
Настав свято стрільців. Селяни почали вітати переможця змагань Киліана. Єгер на ім’я Макс не зміг потрапити в мішень жодного разу і став посміховиськом. Від злості Макс лізе з кулаками до Кіліаном. Лісничому Куно виходить розняти стрільців. На завтрашній день Макс повинен показати перед князем своє вміння стріляти.
За пропозицією Каспара, Макс вирішив випити. Каспар запропонував йому вистрілити в птаха через його зброю. Прицілившись, Макс вбив птицю. Каспар розповів, що куля в зброї була чарівною. Макс хоче ще такі кулі і домовляється з Каспаром про зустріч в Вовчому ущелині. В ущелині Макс дізнався про справжні наміри Каспара. Він продав власну душу Саміелю – нечисті, якій належать магічні кулі. Каспар повинен привести людину заради порятунку власної душі.
У Вовчому ущелині прийшов Каспар. Герой запропонував Саміелю торг. Саміель запропонував своєму полоненому 7 куль. 6 з них повинні потрапити по цілі під час змагання. А остання куля повинна вразити серце Агати. Агата була нареченою Макса. Каспар зневажав Агату за те, що дівчина відкинула його. Після смерті Агати, Макс буде належати Саміелю. Каспар почав відливати кулі. Привиди Агати і матері хотіли зупинити Макса. Але герой хотів виграти змагання. Макс отримав 7 куль. Змагання вже проходили кілька днів. Макс витратив 6 куль, потрапивши прямо в цілі. Стрілець не знав, що остання куля повинна вбити Агату.
У третьому акті повинен пройти заключний тур змагань. Перед завершальним днем змагань Агата бачила віщий і страхітливий сон. Уві сні дівчина була в печалі. Кілька дівчат уві сні принесли Агаті квіти. Агата відкрила коробку і знайшла в ній похоронний убір замість весільної квітки. Дівчата уві сні починають плести вінок з білих квітів. Агата отримала вінок від старця – відлюдника.
Настав завершальний день змагань серед стрільців. Князь Оттокар і його придворні разом з лісничим Куно вітали всіх учасників змагання. Серед учасників був Макс. Хлопець повинен вистрілити. Мішенню для пострілу став голуб. Герой прицілюється і тут з кущів виходить Агата. Вилетіла чарівна куля потрапляє в Каспара, який ховався за кущем. Каспар був смертельно поранений. Його душа відправилася в пекло разом з Саміелем.
Князь зажадав пояснень, побачивши, як Макс вбив Каспара. Макс розповів про події, що сталися минулої ночі. Оттокар розгнівався і засудив Макса до вигнання. Молодий хлопець не може розраховувати на весілля з Агатою. Тут з’являється старець – відлюдник і виносить вирок з відстрочкою весілля Агати і Макса на рік. Все зібралася публіка почала славити Бога.
Р. Шуман
Р. Шуман
– представник зрілого романтизму, композитор, публіцист, диригент, педагог. Основна ознакою творчості – програмність. Цикли фортепіанних п’єс, об’єднані художньою ідеєю («Карнавал», «Метелики», «Нічні сцени», «Лісові сцени», «Дитячі сцени» тощо). Калейдоскопічна структура «Карнавалу», портретні характеристики. Р. Шуман – автор численних статей, в т. ч. «Поради юним музикантам».
Р. Шуман. Вибрані п“єси з «Карнавалу»: «П’єро», «Aрлекін», «Евзебій», «Флорестан», «Кіаріна», «Естрелла», «Шопен», «Паганіні»
Google Sites
Report abuse