Опрацюємо відео:

Ніколо Паганіні 

– видатний італійський скрипаль, легендарний художник-трибун. Яскраво романтична палітра творчості Паганіні. Провідні жанри – каприс, варіації, концерт. 

Рісорджіменто

Особливе місце оперного театру в суспільному житті Італії. Вагомий внесок італійських оперних композиторів у національно-визвольну боротьбу італійського народу в період Рісорджіменто (італ. il Risorgimento — «відродження», «оновлення») — історіографічний термін, що означає період боротьби за політичне об'єднання Італії). відео

Белька́нто

Найвищий розквіт вокального мистецтва bel canto в ХІХ ст (Белька́нто (італ. bel canto, де bello — гарний, cantare — співати) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII—XIX століть. Стиль бельканто вимагає від співака досконалої техніки володіння голосом, бездоганної кантилени, віртуозної колоратури, майстерного філірування, тривалого дихання, виняткової мелодійної зв'язності, легкості та вишуканості голосоутворення, емоційної насиченості співу ). 

Жанрові різновиди італійської опери

Жанрові різновиди італійської опери першої половини ХІХ ст. у творчості В. Белліні, Г. Доніцетті та Дж. Россіні:

• operaseria (О́пера се́рія (серіа) (італ. орега seria — серйозна опера) — жанр італійської опери, виник наприкінці XVII ст. Оперу серія створювали на основі героїко-міфологічного або легендарно-історичного сюжету з чітким розподілом сценічної дії і музики. В музиці переважали речитативи secco та великі віртуозні арії солістів, які наче змагалися в майстерності вокалізації. До видатних майстрів опери серія належали Алессандро Скарлатті, Георг Фрідріх Гендель, Ніколо Порпора, Бальдассаре Ґалуппі, Н. Піччіні, Джакомо Меєрбер, ранній Вольфганг Амадей Моцарт, Г. Спонтіні та інші).

• semi-seria (Опера семісеріа (італ. Opera semiseria — напівсерйозна опера) — жанр опери, який займає проміжне становище між оперою-серіа і оперою-буффа. До опери серіа належать деякі опери А. Скарлатті, Н. Піччіні, Д. Паізієлло, В. Мартин-і-Солера, Д. Россіні та ін. Жанр опери семісеріа надалі не розвивався, хоча його вплив помітний в окремих операх веристів П. Масканьї, Р. Леонкавалло, Дж. Пуччіні. ), 

• комічна опера (Опера комі́к (фр. opera comique — комічна опера) — французький різновид комічної опери, що спирається на ярмаркові вистави. В жанрі опери комік творили спочатку Андре Ґретрі, П. Монсіньї, Франсуа-Андре Філідор та інші автори, після реставрації Бурбонів — А. Буальд'є, Ф. Гарольд, Н. Ізуар і, певною мірою, Даніель Обер («Фра-дияволо», «Доміно»). ). 

Опери Дж. Верді

 – вершина в розвитку італійського та світового оперного мистецтва. Відданість національним традиціям, опора на народно-пісенну та побутову музику. Основні жанри: героїко-патріотичні, мілітарні опери, лірико-психологічні драми, «чорні опери» – трилери. Сторінками оперної творчості Дж. Верді: найпопулярніші хіти з його творів.