Зміст навчання 

Загальна характеристика класицизму як художнього стилю в музичному мистецтві другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст. Провідні художньо-естетичні принципи класицизму: орієнтація на античне мистецтво як ідеальне та гідне для наслідування; переконання в раціональності і гармонійності світобудови (культ розуму); поділ жанрів на «високі» та «низькі»; обов’язкове дотримання встановлених творчих норм і правил та ін. Жанрові пріоритети музичного класицизму: соната, квартет, концерт і симфонія, опера.

Дж. Перголезі – родоначальник нового, демократичного за змістом та музикою жанру опери buffа. Втілення її характерних рис в опері «Служниця-пані» – першому зразку жанру. Стрімка динаміка розгортання подій, заплутаних інтриг, використання нового вокального прийому – буфонної скоромовки. Розкриття комедійної ситуації та яскравих музичних характеристик служниці Серпіни та її пана Уберто в Дуеті № 4 з І д.

К. В. Глюк – оперний реформатор ХVІІІ ст. Подолання недоліків опери-серіа через посилення ролі драми – основний принцип оперної реформи К. В. Глюка. Перевага античних сюжетів, втілення високих морально-етичних ідеалів. Прагнення до драматичної напруженості та дієвості сценічного розвитку, простота та ясність музичних виражальних засобів, позбавлення арій надмірної віртуозності, посилення виразності речитативів. Важлива драматургічна роль хору та оркестрових і балетних епізодів. Втілення реформаторських принципів у опері «Орфей та Еврідіка». Сцена Орфея з фуріями з ІІ д. – зразок реформаторської наскрізної музичнодраматичної сцени.