Модульний контроль 15
«Продана наречена». Увертюра (відео-партитура) (6:30)
«Продана наречена». Фінал І дії (полька і хор) (6:20)
Б. Сметана. «Влтава» диригент – Г. фон Караян (13:00)
А. Дворжак. Слов’янській танець мі мінор ор. 72 № 2 (Думка), відеопартитура (5:09)
Слов’янській танець соль мінор ор. 46 № 8.
видатний представник норвезької композиторскої школи.
Яскравий, глибоко національний стиль композитора.
Розмаїття образів, пов’язаних з головною темою Батьківщини: північна природа, легенди і казки, звичаї рідного краю, його минуле і сьогодення.
Лірикоромантична забарвленість музики, вислів особистих почуттів і поетичних індивідуальних станів.
Вплив норвезького танцювального (халлінг, гангар, спрінгар), інструментального (гірські пастуші награвання – куллоки, гра народних капел – весільні марші) та пісенного фольклору (пісні скальдів, балади) на ладогармонічні, мелодичні та ритмічні особливості музики Гріга.
Провідні жанри – фортепіанні та вокальні мініатюри. Поетичні сторінки «Ліричних зошитів» (повторення). Замальовка сцени народного життя в концертно-віртуозній п’єсі «Весільний день у Трольхаугені». Шедеври вокальної лірики «Лебідь» та «Серце поета». Широка палітра образів у фортепіанному концерті ля мінор та двох сюїтах з музики до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт» (повторення).
Е́двард Га́геруп Гріг (норв. Edvard Hagerup Grieg; 15 червня 1843, Берген, Норвегія — 4 вересня 1907, там само) — норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи.
Е. Гріг. «Весільний день в Трольхаугені» (2:55)
«Лебідь» на сл. Г. Ібсена (2:55)
«Серце поета» на сл. Г. Х. Андерсена, Б. Гмиря (2:01)
Е. Гріг. «Серце поета» (2.10)
Е. Гріг. Ноктюрн ор. 54 № 4 у перекладенні для симфонічного оркестру. Лондонський симфонічний оркестр з пейзажним відеокліпом (4:06)
Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор 1 ч.
п’єси з «Ліричних зошитів»