Embedded Files
Модуль 17. Музика доби Класицизму
Урок 7
«Золота доба» українського класицизму. Творчість М.Березовського
Повторення раніше вивченого матеріалу:
Повторення раніше вивченого матеріалу:
М. Березовський. Соната для скрипки та чембало (фрагменти)
Соната для скрипки і чембало – перший український камерно-інструментальний твір великої форми (повторення матеріалу попередніх років). Нововіднайдені симфонії М. Березовського.
Єдиним відомим інструментальним твором Березовського є Соната для скрипки й чембало, написана в Пізі 1772 року. Рукопис цієї сонати зберігався в Паризькій національній бібліотеці, його знайшов музикознавець Василь Витвицький, пізніше розшифрував М. Степаненко та опубліковало видавництво «Музична Україна» в 1983 році.
Соната має три частини, енергійні крайні частини контрастують повільній середній. Як і в опері «Демофонт», Березовський наслідує тогочасні традиції західноєвропейської музики, яскраво виявляючи своє ліричне обдарування[7]
Друга половина XVIII – початок XIX ст. – видатна сторінка української музики. Осередки розвитку української освіти – Глухівська школа, Києво-Могилянська та Острозька академії. Трагізм історичної ситуації та анексія українських музикантів Російською імперією. Композитори «золотої доби» – М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, Г. Сковорода. Розвиток жанрів духовного хорового концерту, опери, симфонії, концерту, квінтету, сонати, пісні-романсу в їх творчості.
У 2015 році - 400 років
Острозька академія: 445 років вищій освіті в Україні.
Створена 1576 року
М. Березовський
М. Березовський
нар. 16 (27) жовтня 1745, Глухів — 22 березня (2 квітня) 1777, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український композитор, диригент, співак. Автор духовних концертів та опери «Демофонт», а також першої української симфонії. Класик європейської музики.
Жанрова палітра творчої спадщини та трагічна доля митця. Хоровий концерт «Не отвержи мене». Літературна основа: окремі строфи 70-го псалма з Псалтиря, виконуваного під час Літургії на Страстному тижні. Трагічний, драматично насичений характер музики.
Драматургія монументального чотиричастинного циклу: втілення гірких роздумів страждаючої людини (І ч.) та образів ворожих людині сил (ІІ ч.), скорботна молитва про порятунок (ІІІ ч.) та гнівне звинувачення кривдників (ІV ч.). Образний, темповий, ладотональний контраст між частинами. Дотримання принципів концертування, введення поліфонічних форм фугато в І та ІV частинах, побудованих на інтонаційно споріднених темах (ритмічно-інтонаційна спорідненість фінальної теми фугато Фіналу з бетховенською «темою долі» з симфонії № 5).
М. Березовський. Хоровий концерт ре мінор «Не отвержи мене во время старості», І – ІV ч. (фрагменти). Весь концерт. Чоловіча хорова капела «Дударик».
М. Березовський. «Отче наш» відеопартитура.
Симфонія до мажор
Симфонія до мажор
На початку 2000-х, завдяки зусиллям американського диригента Стівена Фокса, в архівах Ватикану було знайдено втрачений твір Березовського «Симфонія до мажор» (англ. Symphony in C)[8], також відомий в Україні як «Симфонія № 1»[9], написаний у 1770—1772 роках. Ця композиція, як і більшість творів Березовського, вважалася зниклою з XVIII століття. Після знахідки симфонії до мажор у Росії відразу віднесли цей твір до культурного надбання своєї країни, назвавши «Першою російською симфонією». Український диригент Кирило Карабиць заявив публічно у 2016 році, що це твір саме українського композитора[10].
Google Sites
Report abuse