Embedded Files
Модуль 17. Музика доби Класицизму
Урок 6
Творчість Л. ван Бетховена
Повторення раніше вивченого матеріалу:
Повторення раніше вивченого матеріалу:
Л. ван Бетховен* – один з духовних велетнів світової культури.
Втілення гуманістичних ідеалів, високий морально-етичний модус творчості, демократичність ідей, натхненних боротьбою за справедливість у людському суспільстві.
Різноманітність бетховенських образів: героїка і драматизм боротьби, глибокі філософські роздуми, духовні пошуки, діалог людини і природи, доброзичливий гумор.
Л. ван Бетховен – видатний симфоніст, автор 9 монументальних симфоній, остання з яких має хоровий фінал на текст «Оди до радості» Ф. Шиллера (в наш час – гімн Євросоюзу). Картина всенародного піднесення та заклик до братерського єднання.
Фрагмент из фильма "Переписывая Бетховена"
Повторення симфонії № 5 і симфонічної увертюри «Егмонт».
Л.Бетховен. Увертюра "Егмонт"
Л.Бетховен. Симфонія №5. Основні теми
Відображення творчих пошуків та світоглядних засад у 32 фортепіанних сонатах. Глибокий драматизм, безперервність розвитку дії від першої частини до фіналу включно (динамічна крещендуюча форма), новаторське трактування сонатно-симфонічного циклу у фортепіанній сонаті № 14 до-дієз мінор «Місячній». Повторення фортепіанної сонати № 8 до мінор («Патетична»).
Л.Бетховен. Соната №8 "Патетична" (c-moll, op.13). Основні теми
Л.Бетховен. Соната №14 "Місячна" cis-moll ор.27 №2. Основні теми
Симфонія № 6 Фа мажор «Пасторальна», фрагменти ІІ ч. «Сцена біля струмка»
Спочатку соната була присвячена скрипалеві Джорджу Бріджтауерові, який і став її першим виконавцем 24 травня 1803 р. у Відні. Бетховен закінчив твір напередодні, ноти ще не встигли повністю переписати, тому Бетховен сам виконував фортепіанну партію частково за своїми чернетками, а частина твору була переписана в одному примірнику, і скрипалеві доводилося заглядати в ноти через плече піаніста. Фінал сонати, втім, був написаний раніше і призначався для Сонати для скрипки та фортепіано № 3 соль мажор, op.30. Повний текст посвячення носив жартівливий характер: «мулатська соната, складена для мулата Брішдауера, великого блазня і мулатського композитора» (італ. Sonata mulattica composta per il Mulatto Brischdauer gran Pazzo e compositore mulattico) — це присвята збереглося на чорновому автографі в архіві композитора[2].
Існують різні версії щодо того, чому до друку соната потрапила з присвятою вже не Бріджтауерові, а Родольфо Крейцерові, що вважався перший скрипалем того часу.
Соната для скрипки і фортепіано № 9 ля мінор «Крейцерова», ІІІ ч
Google Sites
Report abuse