Повторення попереднього Уроку 4

Нова тема:

Даріус Мійо

Темою творів Даріуса Мійо, автора балету «Бик на даху», було життя циркових артистів. 

Популярною стала сюїта для саксофона та камерного ансамблю (у перекладенні для 2-х фортепіано) «Скарамуш» ор. 165, яка побудована на популярних вуличних мелодіях: 1 частина – «Жваво і весело», 2 ч. – «Помірно: на експресивну та меланхолічну тему», 3 ч. – «Бразилейра: дика південноамериканська самба», яка сповнена гарячих латиноамериканських танцювальних ритмів та мелодій. 

Щораз більше поширюється нова, екзотична для Європи, танцювальна та популярна пісенна культура країн Північної (регтайм, блюз – передвісники джазу) та Південної Америки (аргентинське танго, румба, самба). Популярними поруч з вальсом стають фокстроти, шимі, кек-уоки та інші, які звучали на дозвіллі містян, починає активно розвиватися естрадна музика. Нова модерна хореографія представлена винятковими танцюристками Луї Фуллєр (використовувала багато різноколірних тканин на довгих палицях в руках, чим створювала ефект метелика + флуоресцентні фарби і кольорове освітлення – Клод Дебюссі був у захопленні від її шоу), Айседора Дункан, Іда Рубінштейн та ін. 

Танець балансує між класичним, модерним виразним (босоногим) та побутовим видами. Невипадково великої популярності набирає жанр балету. 

Зароджується сценічний народний танець. В Україні він був представлений в діяльності Василя Верховинця, кінорежисера та хореографа Василя Авраменка. Нові музично-педагогічні системи руху – евритмія Жака Далькроза та її поширення у світі. 

Національний колорит різних країн і континентів «висвічується» в загальному контенті музичної культури. Одним з яскравих зразків стає популярність джазу (повторення) – стилю афроамериканської культури. Поруч з духовними спіричуелсами (пісні ностальгійного та релігійного змісту, наприклад «Let My People Go Go Down Moses») джаз починає все ширше проникати в побут і класичну музику. 

Американський композитор, батьки якого емігрували з України, Джордж Гершвін вводить джаз у сферу академічної музики, зокрема, його «Голуба рапсодія» або «Рапсодія в стилі блюз» для фортепіано з оркестром отримує величезну популярність.

Дж. Гершвін працював у сценічних жанрах. В опереті «Пісня полум’я» композитор представив «Козацьку любовну пісню» (на мотив пісні «Їхав козак за Дунай»). 

Популярними стали пронизані джазовими елементами мюзикли «Американець в Парижі» та опера-мюзикл «Поргі і Бесс», знаменитим джазовим стандартом з якої стала «Колискова Клари» з І дії. Спорідненість з колисковою В. Барвінського в хоровій обробці О. Кошиця, спів Республіканської капели якого вразив Гершвіна в США, доводить, що в основі «Summertime» – українська колискова. 

Джаз швидко поширювався Європою, а біля витоків українського джазу стояли Леонід Утьосов (Одеса), Юлій Мейтус (Харків), Дол Даубер (Чернівці). В 30-х роках в Галичині розквітнув польський джаз (Генрик Варс, Генрик Ґолд, Єжи Петербурзький, Адам Астон, Мєчислав Фоґґ) функціонував хор Дана, джаз-бенд «Ябцьо-джаз» (Львів) у складі Леоніда Яблонського, Анатоля Кос-Анатольського, Богдана Весоловського, Ренати Яросевич-Богданської. Творцем українських оперет і мюзиклів є Ярослав Барнич, якому належить популярне танго «Гуцулка Ксеня» з однойменної оперети. 

Закріплення уроку