К. Штокгаузен. «Струнно-вертолітний квартет»
Хвилі Мартено (2:48)
Е. Варез. «Електронна поема» для компанії Filips з використанням 400 динаміків (3:00)
Метроритмічне моделювання отримує особливу свободу, адже часові параметри значно змінюються у самому трибі людського життя. Різнобійні частоти звукових площин світу, відображаючись в музиці, набирають хаотично нерегулярного або навпаки – строго вимірюваного часу, однак, завжди мобільного, рухомого або утриманого остинатного типу. Замість тактів – у сучасних партитурах часто проставлені хвилини та секунди тривання того чи іншого фрагменту музичного твору і диригент працює з секундоміром. Характерним явищем стало часте чергування метрики, що відтворює імпульсивність (4/4-3/2-5/16-3/8-10/4 і т.д.), певний композиторський задум. Підкорюючись математичним пропорціям, митці шукають нових виразових форм у роботі з часовими пропорціями, особливо інспірують композиторів процеси нагнітання, прискорення темпоритму та його сповільнення, гальмування, наприклад, симфонічна п’єса А. Онеггера про рух локомотиву в 300 тон під назвою Pasific (повторення). Так постала теорія варіабельних швидкостей, коли метричні одиниці збільшуються (прогресують) або зменшуються (регресують): 1/4-2/4-3/4-4/4-5/4-6/4 і т.д. чи 9/8-8/8-7/8-6/8-5/8 або на відповідний інтеграл (по непарних числах чи на 2-3 мірні одиниці 1/.4-3/4-5/4-7/4 і т.д. Цю техніку назвали прогресуючими варіабельнии швидкостями. Хаос з порядку і навпаки можна дослідити на механічних рухах, наприклад, метрономів.
Зрештою, композитори на противагу звуковому перевантаженню сучасного світу, дійшли до культивування тиші, яка потрапила в ХХ столітті в «Червону книгу». Американський композитор Джон Кейдж (5 вересня 2022 р. виповнилося 110 років від дня народження Джона Кейджа) відкрив явище «мовчазної музики», створивши п’єсу «4ʼ33» або «мовчазна музика», під час якої один чи довільна кількість музикантів не видають жодних звуків.
Стохастична і комп’ютерна музика. Комп’ютерна музика чи побудована на певних числових, математичних пропорціях – ця техніка глибинного прорахунку отримала назву стохастичної музики. Її представниками є грецький композитор Яніс Ксенакіс, партитури якого 184 порівнюються з точно спроєктованими архітектурними спорудами, а у його музичній техніці математичний прорахунок займає провідне місце. Це відобразилося і у назвах багатьох творів: Його називали композитором-архітектором
Володимир Гошовський – видатний український етномузиколог, який вперше в Україні в 1963 році запрограмував на власно створеній комп’ютерній мові УНСАКАТ нотний текст українських народних пісень. Він є засновником світової кібернетичної етномузикології. Створив комп’ютерні каталоги народної музики в країнах Прибалтики та Кавказу, Угорщини, Чехії та ін.
Д. Ліґеті. «Симфонічна поема для 100 метрономів». (6:00)
Дж. Кейдж. Відеоролик про «4ʼ33» Джона Кейджа (3:37, засікати на годинниках час мовчання 4 хвилини 33 секунди)
Я. Ксенакіс. «Механічний скорпіон» (2:56)
Я. Ксенакіс. «Скани» з ілюстраціями графічних партитур (5:52)
На визначений час (4:33) спробувати відтворити «мовчазну музику» і почути, що відбувається довкола, адже «навіть коли музика мовчить, все рівно щось відбуваєтся» – Джон Кейдж