Науково-методична лабораторія інноваційних технологій початкової освіти

Лабораторія має на меті узагальнення наукового пошуку кафедр початкової, дошкільної та професійної освіти, теорії і методики викладання філологічних дисциплін у початковій школі та кафедри природничо-математичних дисциплін факультету початкового навчання ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Секції лабораторії:

1. Природничо-математична та технологічна;

2. Вальдорфської педагогіки;

3. Мовно-літературна;

4. Експериментально-дидактична.

Провідні завдання роботи лабораторії:

– оптимізація змісту початкового навчання через поглиблений взаємозв’язок, інтеграцію навчальних тем і шкільних дисциплін, зокрема й через уведення ущільненого погодинного викладання замкненими циклами – циклами «поринання»;

– удосконалення організації навчання, зокрема гігієнічно-раціональна побудова навчального процесу, найважливішим складником якої є ранкові зустрічі вчителя та дітей, а також планування навчальних року, тижня, окремих уроків з урахуванням природних психофізіологічних людських ритмів;

– застосування окремих оригінальних методик початкового навчання, зокрема:

– навчання грамоти й читання в тісному зв’язку з оповіданням і малюванням, що сприяє оволодінню культурою народу;

– активно-ритмічне викладання математики, завдяки якому основні математичні поняття учні пізнають через власну емоційно-вольову діяльність, поглиблене переживання радості руху й рівноваги;

– вивчення рідної та іноземних мов, орієнтоване на розвиток усного мовлення дитини, формування її комунікативних здібностей, на психолого-педагогічну підготовку до життя в полікультурному суспільстві;

– розвиток тонкої моторики руки;

– розширення кола активних засобів (зокрема застосування нестандартних «підручників» – навчальних зошитів, створених дітьми самостійно), особистісно-орієнтованих методів навчання (активно-практичні проекти, художньо-образне викладання, застосування диференційованих завдань з урахуванням темпераментів школярів тощо);

– організація діагностики й контролю (якісна оцінка навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням сукупності показників цілісного розвитку дитини);

– створення сприятливого навчально-виховного середовища: фізично-матеріального (адекватне віковим особливостям дітей оформлення інтер’єру класних кімнат; використання природних навчальних матеріалів; обмежене застосування технічних засобів навчання тощо) та душевно-духовного – організація фасілітуючої взаємодії учасників (школярі, учителі, батьки) педагогічного процесу;

– підвищення професіоналізму вчителя, підтримка та збагачення фізичних і душевно-духовних сил педагога з використанням принципів антропософської освіти дорослих.