Харківський ліцей № 141 

На базі Харківського ліцею № 141 з 2013 року створено кафедру інноваційних технологій у початковій освіті (кер. д-ка пед. наук, доцентка Ткаченко Л. П.). 

Кафедра здійснює роботу за двома провідними напрямами: 1 – розроблення та апробація інноваційних технологій навчання в початковій школі; 2 – взаємодія викладачів і вчителів-практиків зі здобувачами освіти бакалаврського та магістерського рівнів, з метою поглиблення методичної підготовки майбутніх педагогів. Університетська кафедра в школі допомогла в апробації науково-методичних посібників та підручників НУШ (Буквар : підруч. для 1 кл. закл. загал. серед. освіти (у 2-х частинах). / Н. О. Воскресенська, І. В. Цепова. Харків : Вид-во «Ранок», 2018. 112с. :іл.); Навчання грамоти. 1 клас. Розробки уроків. До букваря Н. О. Воскресенської, І. В. Цепової. У 4-х ч. Харків : Вид-во «Ранок»). 

З 2019 року кафедра Харківського ліцею № 141 стала експериментальним майданчиком Науково-методичної лабораторії інноваційних технологій початкової освіти, провідними напрямами роботи якої є:

– оптимізація змісту початкового навчання через поглиблений взаємозв’язок, інтеграцію навчальних тем і шкільних дисциплін, зокрема й через уведення ущільненого погодинного викладання замкненими циклами – циклами «поринання»;

– удосконалення організації навчання, зокрема гігієнічно-раціональна побудова навчального процесу, найважливішим складником якої є ранкові зустрічі вчителя та дітей, а також планування навчальних року, тижня, окремих уроків з урахуванням природних психофізіологічних людських ритмів;

– застосування окремих оригінальних методик початкового навчання, зокрема:

– навчання грамоти й читання в тісному зв’язку з оповіданням і малюванням, що сприяє оволодінню культурою народу;

– активно-ритмічне викладання математики, завдяки якому основні математичні поняття учні пізнають через власну емоційно-вольову діяльність, поглиблене переживання радості руху й рівноваги;

– вивчення рідної та іноземних мов, орієнтоване на розвиток усного мовлення дитини, формування її комунікативних здібностей, на психолого-педагогічну підготовку до життя в полікультурному суспільстві;

– розвиток тонкої моторики руки;

– розширення кола активних засобів (зокрема застосування нестандартних «підручників» – навчальних зошитів, створених дітьми самостійно), особистісно-орієнтованих методів навчання (активно-практичні проекти, художньо-образне викладання, застосування диференційованих завдань з урахуванням темпераментів школярів тощо);

– організація діагностики й контролю (якісна оцінка навчально-пізнавальної діяльності учнів з використанням сукупності показників цілісного розвитку дитини);

– створення сприятливого навчально-виховного середовища: фізично-матеріального (адекватне віковим особливостям дітей оформлення інтер’єру класних кімнат; використання природних навчальних матеріалів; обмежене застосування технічних засобів навчання тощо) та душевно-духовного – організація фасилітуючої взаємодії учасників (школярі, учителі, батьки) педагогічного процесу;

– підвищення професіоналізму вчителя, підтримка та збагачення фізичних і душевно-духовних сил педагога з використанням принципів антропософської освіти дорослих.