Єдина науково-методична тема закладу у 2023-2028 р.р.

Формування наскрізних умінь учнів закладу 

через використання сучасного медіасередовища

Нова тема зі самоосвіти ( 2023-2024 н.р.)

Інтеграційний підхід до навчання як засіб формування наскрізних умінь через використання сучасного медіасередовища

I Вступ

Поняття медіасередовища

На свідомість дітей та дорослих одночасно діє безліч джерел інформації. Це призводить до того, що мозок починає працювати в нав’язаному режимі, стає «зомбованим».

Телебачення, радіо, інтернет – це те повсякденне тло, від якого ми стаємо психологічно залежними.

Блокування захисних механізмів відкриває інформаційному потоку вхід до святої святих людського розуму – підсвідомості. Так виникають передумови для кодування свідомості й «зомбування» особистості. У цей час система внутрішнього захисту практично вимикається. Етичні бар’єри – сором, воля, совість, увага – виявляються заблокованими. У такому медіасередовищі, створеному засобами масової інформації, зростають сучасні діти.

Поняття «медіасередовище» містить два складники: медіа та середовище.

Характерні ознаки медіа – технічні засоби створення, копіювання, тиражування, запису, поширення інформації та обміну між суб’єктом (автором) та об’єктом (масовою аудиторією).

Поняття середовище науковці визначають по-різному, зокрема як сукупність впливів, що змінюють і визначають розвиток життя; або як усе те, що оточує, пронизує, залучає до орбіти діяльності суб’єкта; або як предмет, або як засіб, або як умови. Найчастіше під середовищем мають на увазі сукупність умов і впливів (Д. Ж. Маркович).

II Актуальність

 Сучасна дитина перебуває під постійним впливом аудіовізуалізованої інформації. У медіасередовищі діти отримують змогу пізнавати життя через образи, репрезентовані аудіовізуальними (екранними) медіа, передусім – телебаченням. Для значної кількості сучасних дітей це замінює традиційні джерела соціалізації і пізнання.

Помічено, що з часом «теледіти» втрачають природний інтерес до реального життя. Психологи стверджують, що телебачення та інтернет для сучасної дитини – не тільки інформатор, а й конструктор картини світу. У свідомості малюка відбувається процес переоцінки традиційної системи цінностей. Дитина ніби відходить від реального світу, занурюючись у фантастичний. І це зумовлює небезпечні духовні підміни – виникає агресія щодо живих істот, формуються цинізм, байдужість до чужих переживань. Особливо небезпечно, що діти під впливом того, що бачать, починають вважати насильство нормальною моделлю поведінки.

Останніми роками стає дедалі більше дітей, які не можуть у дитсадку, а згодом і в школі, сприймати інформацію на слух. Учені вважають, причина в тому, що цих дітей з раннього дитинства «виховував» телевізор, тож вони сприймають переважно зорову інформацію. Словесно, логічно, зв’язно відтворити події можуть рідко. Пізніше ці діти погано читають, їм важко переказувати тексти, творче мислення недостатньо розвинуте, вони схильні до агресії, проявів негативізму.

Отже, продукція медіаринку має бути під пильною батьківською цензурою. Пам’ятаймо: дитина майже всю інформацію сприймає у вигляді образів. Із них, як з кубиків, вона і будує свою модель світу.

III Рекомендації лікарів та психологів

Яку медіапродукцію можна пропонувати дітям?

Сьогодні медіапродукція для дітей дуже строката: мультиплікація, телепередачі, дитяча преса, комп’ютерні ігри, відеоігри, фотографія, сайти, радіопередачі, документальні фільми, сканографія (новий напрям у сучасному фотомистецтві), книги, фільми-казки, дитяча література, комікси.

Лікарі зазначають: середня тривалість перегляду мультфільмів, дитячих передач становила у 80-ті роки ХХ ст. 3–5 годин на тиждень, тобто 5% вільного часу, або 30 хвилин на день.

Сьогодні, за даними ЮНЕСКО, діти віком 3–6 років перегляду телевізора та інтернет присвячують 3–4 години на день, тобто близько 23–24 годин на тиждень. Уявімо, доба на тиждень у розпорядженні дитини цього віку, і це лише на віртуальне спілкування! Чи не забагато? Психологи стурбовані тим, що на пасивну розвагу витрачається цінний час, який варто було би присвятити потрібній і важливій діяльності  – грі. Перегляд телепередач забирає час на читання книжок, живе спілкування з однолітками і дорослими. Дитина опиняється поза реальним життям. Як же в неї вироблятиметься життєва компетентність?

Діти засвоюють інформацію ефективніше, аніж дорослі, по-перше, запам’ятовують усе набагато швидше, а по-друге, сприймають її безпосередньо (без внутрішньої критики). Переглядаючи фільми, дитина малює за ними свою картину світу, «будує свою особистість». Тож надзвичайно важливо, щоб діти отримували якісний медіапродукт.

Діти різного віку дуже люблять мультиплікаційні та художні фільми-казки. Яскраві, образні, із захопливим сюжетом, дібрані за віком, вони формують у малих уявлення про добро і зло, добре і погане.

Пригадаймо: яку незрівняну радість, естетичне задоволення мали ми від перегляду фільмів-казок відомих режисерів-казкарів Олександра Роу, Олександра Птушка, Леоніда Нечаєва. Після перегляду відчувалися радість, чистота і впевненість у тому, що добро завжди переможе зло. А ще з’являлося палке бажання бути схожими на позитивних персонажів. Саме так і мають почуватися діти після перегляду анімаційної продукції, розрахованої на них.

Добрий, якісний мультфільм – конче потрібний матеріал для розвитку ігрових сюжетів, для малювання, ліплення та й загалом особистісного формування дитини, адже він формує в дитячій свідомості модель навколишнього світу, образи мами і тата, друга і ворога, всього того, на що людина орієнтуватиметься все життя як на духовний компас.

Діти завжди асоціюють себе з головним персонажем твору, книжки чи мультфільму. Переглянувши фільми про принцес, добрих фей і працьовитих героїнь, дівчатка хочуть бути такими. Не тільки зовні, а й наслідувати їхні душевні якості. Візьмемо, наприклад, Попелюшку. Гарна, скромна, добра, працелюбна, весела, незаздрісна. Хочете бачити ці риси в дитині? Сміливо демонструйте їй саме цей мультфільм.

Із хлопчиками справа дещо інакша. Сьогодні дуже багато художніх і мультиплікаційних фільмів, у яких демонструється агресія, війна, яку ініціює саме сильна половина людства. І, на жаль, агресивна поведінка стає взірцем для хлопчиків. Зрозуміло, класичний образ справжнього чоловіка – воїн, лицар, герой. Тож дивитися хлоп’ятам фільми про боротьбу, героїзм, звісно, треба, але потрібно дуже вдумливо відбирати їх. Вибирайте мультфільми про мужність, у яких головний герой бореться за правду, але не вдається до невиправданих жорстокості, убивства. Повірте, у фільмах про холоднокровних роботів-убивць немає нічого корисного для вашої дитини.

На жаль, не всі сучасні мультфільми відповідають наведеним вимогам. Більшості з них притаманні певні ознаки, які роблять їх небажаними для перегляду дошкільнятами. Тож перш ніж пропонувати дитині переглянути мультфільм, обов’язково перегляньте його самі.

Небезпеки сучасних мультфільмів

1. Сюжети мультфільмів надто легкі, розважальні.
   Після перегляду сюжет майже відразу забувається, а отже, не дає «поживи» для осмислення. Некорисність посилює багатосерійність, через яку виникає екранна залежність. Дітям важко відтворити сюжет мультфільму, хоча він не складний. Вони мають його переглянути кілька разів.

2. Персонажам притаманні якісь особливі надможливості – вони «супер» у різних варіаціях.
   Це породжує в дитини відчуття власної неповноцінності. Є навіть такий термін «каучуковий» персонаж. Під дією афектів – радості, гніву, любові – його тіло може розширюватися чи звужуватися. У таких персонажів неправдоподібно витягуються руки й сплющується голова, вони можуть закручуватися й розкручуватися, немов спіралі. Виникає педагогічна претензія, серйозна та принципова: спостерігаючи цих персонажів, можна дійти висновку, що вони не відчувають болю. А як же тоді вчити малих жаліти когось, співчувати, пропонувати допомогу?

3. Демонструється і не засуджується девіантна поведінка персонажів.
   Персонажів, які порушують загальноприйняті правила, ніхто не виховує і не каже їм, що так робити не можна. Показано небезпечні для життя, безглузді форми поведінки, сцени неґречного ставлення до людей, тварин, рослин. «Виховний ефект» від таких фільмів першими відчують близькі дорослі у вигляді непристойної поведінки, грубості, навіть бійки. З давніх-давен малюків виховували на позитивних прикладах. Негативні не демонстрували, якщо вже так траплялося, це завжди супроводжувалося належним коментарем, моральною оцінкою.

4. Мультфільм має чітко виражену статеву адресацію: для дівчаток чи хлопчиків.
   У дошкільному віці такий поділ не має розвивального значення і лише заважає спілкуванню і спільним іграм. І дівчаткам, і хлоп’ятам будуть корисніші твори про дружбу, сміливість, любов, гарні вчинки, спільні справи.

5. Мультфільми адресовані старшій віковій аудиторії, однак батьки пропонують їх малюкам з 2–3 років.
   Висновок про шкідливість – очевидний.

6. Мовний супровід – надмірний, позбавлений художності.
   Персонажі промовляють задовгі монологи, коментують найдрібніші події чи поворот сюжету, свої думки та обговорюють вчинки інших. Мова героїв примітивна, рясніє жаргонізмами, сленговими словами та вигуками. Озвучення зарубіжних мультфільмів часто буває занадто манірним із гротескними інтонаціями та голосами. Крім того, дуже втомлює і дратує текст, який звучить синхронно з мовою персонажа.

7. Музичний супровід – примітивний, невідповідний загальному емоційному настрою, перебігу подій.
   Якщо мелодія, що супроводжує сюжет, бідна, то вона не запам’ятовується дітям, не виконує своєї прямої функції – підсилювати сюжет, сприяти розвитку емоційного сприймання дитини. Якщо вона ще й не відповідає подіям на екрані, перебиває слова персонажа, це негативно впливає на нервову систему, перешкоджає адекватному сприйманню.

Як впливає реклама?

Чи помічали ви застереження у телерекламі: «Не відтворювати у реальному житті». Можливо, й не помічали, бо шрифт дрібний, важко читається, не привертає до себе уваги. А от сам сюжет реклами! Переважно захопливий, феєричний: спортивної статури красень зістрибує з висоти хмарочоса, в нього виростають за спиною крила, він починає літати і не розбивається. Завтра ми його знову побачимо на екранах. А тепер спробуймо переконати нашого Сашка чи Дмитрика, що стрибати з дахів у жодному разі не можна!

Дітям молодшого шкільного віку ще важко відрізняти реальне від вигаданого. Реклама здається їм переконливішою, аніж розмова з батьками про небезпечність тієї чи іншої поведінки.

Вплив реклами має магічну силу. Через рекламу знецінюються важливі етичні категорії. Мрії про щастя починають здаватися легкодосяжними.

Дорослі мають раз по раз пояснювати дитині, що рекламу треба сприймати вибірково і що брак певної речі, навіть дуже гарної, зовсім не означає, що життя від цього стане гіршим.

Що робити батькам?

Отже, щоб ефект впливу медіаполя був позитивним, батьки мають вчитися слухати свою дитину, бути терплячими, розуміти її, вчасно помічати в ній небажані зміни. Важливо відбирати лише якісні, добрі, пізнавальні й розвивальні мультфільми, телепередачі, відеоролики. Обов’язково обговорювати з дитиною переглянутий сюжет, персонажів, аналізувати образи, привертати увагу малюка до того, що лишилося непоміченим, спонукати творчо осмислювати побачене.

Знайомте дитину з добрими дитячими журналами, спрямованими на особистісний розвиток малюка, його моральне становлення.

Пам’ятайте: є безліч цікавих і корисних для дитини спільних справ, окрім тих, що пов’язані з інтернетом або телебаченням.

Можна разом щось зліпити чи намалювати: тато чи мама ліпить тулуб зайця, а дитина – голову, вуха, хвостик. Погортайте разом улюблені книжки, розгляньте ілюстрації, сімейні фотографії. Побувайте в музеї, театрі на виставці або просто погуляйте. Разом піклуйтеся про хатню тваринку, доручивши дитині посильні для неї справи (малюк може мити посуд, насипати корм). Спільні прогулянки з тваринкою зближуватимуть дитину й батьків. Та обговоріть заздалегідь правила, за якими варто діяти, вигулюючи домашнього улюбленця.

 IV СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МЕДІАСЕРЕДОВИЩА

Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Розвиток інформаційних та Internet-технологій, засобів телекомунікації справляє перетворюючий вплив на формування освітнього середовища. Отримання інформації в сучасних умовах стає життєво необхідним ресурсом, без якого неможливо досягти як навчальних та професійних цілей, так і задоволення багатьох матеріальних та культурних потреб. Тому в умовах величезного потоку інформації і дефіциту навчального часу ведеться активний пошук нових резервів для створення гнучкої і мобільної системи освіти.

Медіа-освіта відкриває великі можливості для розвитку дитини, її інтелектуального і творчого потенціалу, здібностей, самостійного мислення. Використання медіа-засобів у навчанні має стати подолання наслідків «кліпового-інтернетного» потоку свідомості і формування самостійного критичного мислення сучасної особистості, що живе в насиченому, а почасти навіть у перенасиченому інформаційному світі.

Використання медіа-технологій у педагогічній діяльності відкриває унікальні можливості активізації процесів пізнання, також визначається вирішенням одного з головних завдань сучасної школи  – формування  всебічно розвиненої особистості, здатної самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, працювати з різноманітною інформацією, критично мислити, бути комунікабельним, самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Проблемам використання ІТ-технологій в освіті присвячені праці               Б.С. Гершунского,  М.І. Жалдака, Н.В. Морзе  та інших. Психолого-педагогічні та організаційні засади використання ІТ-технологій    висвітлені    в  наукових    дослідженнях  М.М. Левшина,  Й.Я. Ривкинда, А.В. Хуторського. Дослідження вчених і педагогів-практиків Л.Масол, О.В.Суховірського переконливо свідчать про те, що використання медіа-технологій під час освітнього процесу має такі основні переваги: здійснюється диференціація освітнього процесу; розширюється контроль за діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотний зв’язок; створюються умови для підвищення рівня зацікавленості учнів в освітній діяльності завдяки внесенню елементів новизни. Отже, Нова українська школа рекомендує до застосування медіа-технології  через демонстрацію та власну роботу з комп’ютерною технікою та у мережі Інтернет, аби активізувати пам’ять і розумові процеси учнів.

Методичні можливості сучасних медіа-технологій дають можливість учителю вільно почуватись, використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, він повинен стати порадником для учня, зобов‘язаний перебувати в постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.

Одне з перших досліджень, присвячених розробці комплексних концепцій медіа-середовища і медіа-культури, належить Н. Кириловій. Медіасередовище розуміється дослідником як сукупність соціальних умов, в контексті яких функціонує медіа-культура.

Використання новітніх інформаційно-комунікабельних сервісів на уроках сприяє підвищенню якості освіти, формуванню знань, умінь, навичок, розкриттю здібностей учнів, підготовці до життя у високо технічному конкурентному світі. Тому постає необхідність впровадження різноманітних хмарних ресурсів, застосовуючи сервіси Google, відеоканал YouTube, веб-квести, тест-форми, музейний портал тощо.

Також під час освітнього процесу доцільно використовувати такі Інтернет-сервіси: Інтернет-сервіс динамічних презентацій Prezi, Інтернет-сервіс Loupe, Хмари тегів, Canva – онлайновий конструктор для створення банерів, візиток, ілюстрацій і постерів, Інтернет-сервіс Blendspace, Timeline JS – стрічка часу, он-лайн сервісу Cross. Особливу перевагу надаємо сервісу LearningApps, який дозволяє легко створювати завдання на основі шаблонів. На сьогоднішній день сервіс пропонує близько 30 різноманітних шаблонів, що цілком достатньо для реалізації безлічі методичних задумів. Всі шаблони розділені на 5 груп: вибір, розподіл, послідовність, заповнення та онлайн-ігри. Кожен із ресурсів можна використати на своєму занятті, змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший навчальний модуль, його можна зберігати у власному «кабінеті», створивши свій акаунт в даному онлайновому середовищі. Можна створити власну вправу. У вправах можна додавати текст, зображення, звук, відео. У процесі підготовки інтерактивного дидактичного матеріалу для учнів в середовищі LearningApps учителі та учні розвивають критичне та творче мислення, формують комунікативні навички, ключові компетентності.

Переваги інтерактивних дидактичних матеріалів перед традиційними полягають в їх наочності, доступності, креативності, в застосуванні комп'ютера або ноутбука замість книг, у використанні різних типів файлів (аудіо, відео, графічні і т. д.), а також різних типів вправ, що сприяє розвитку інтересу, пізнавальної активності, інформаційно-комунікативних компетентностей учнів.Тому навчальне медіа-середовище – не тренд, а вимога часу. Медіа-технології допомагають візуалізації ідей різноманітної інформації.

Один із способів візуалізації текстової інформації, який успішно можна використати в освітній роботі, – це «хмара слів». Кольорова хмара зі слів приковує погляд учня і змушує зосередитися на матеріалі. Цей вид роботи буде доречним на будь-якому етапі уроку. «Хмари слів» можна використовувати,  демонструючи на екрані для фронтальної роботи з класом. Як і різного виду картки, «хмари слів» можна застосувати індивідуально і для групової роботи, якщо завантажити їх на комп’ютер і роздрукувати.

Останнім часом набуває популярності використання QR-коду  в освітньому процесі. Основна перевага QR-коду – легке розпізнавання скануючим непрофесійним обладнанням (за допомогою фотокамери мобільного телефону, планшета або ноутбука з відеокамерою, на яких встановлена програма для зчитування QR). Можливості застосування технології QR-кодування в освітньому процесі: оригінальний підхід до написання книги QR-кодами замість слів і букв (кожна сторінка - код); код як доповнення до реального об'єкту; навчальні питання після сканування коду і прочитання інформації; список додаткових джерел; навчальна гра-квест із завданнями, захованими в кодах; посилання на сайти, джерела в публікаціях; посилання на кейси/завдання в електронних курсах. QR-коди дозволяють зробити заняття більш захоплюючими та ефективними. З одного боку, учням зручно зчитувати цікаву інформацію та оперативно зберігати її в пам'яті мобільних пристроїв, з іншого – такий підхід дозволяє задіяти додатковий (тактильний) канал сприйняття інформації.

Також формою візуалізації навчального матеріалу є скрайбінг (нова техніка презентації, винайдена британським художником Ендрю Парком для британської організації наукових знань). Доповідь спікера супроводжується ілюстраціями «на льоту». Таким чином, слухачі чують і бачать одночасно приблизно одне й те ж саме, що полегшує сприйняття інформації.

Особливе місце у створенні навчального медіа-середовища ми відводимо створенню ментальних карт. Ментальні карти – це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації інформації у візуальній формі.

Mind Maps – це унікальна технологія роботи з інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем.

Ментальні карти – це спосіб запису, альтернативний стосовно тексту, списків і схем. Вони використовують всі можливі способи, щоб активувати сприйняття за допомогою різноманітності: різна товщина ліній, різні кольори гілок, точно вибрані ключові слова, які особисто для вас є значущими, використання образів і символів. Техніка ментальних карт допомагає не тільки організувати і упорядкувати інформацію, але і краще сприйняти, зрозуміти, запам'ятати і проасоціювати її.

Даний метод дає можливість вчителю підвищувати мотивації, якість знань, конкурентоспроможність учнів; розвивати предметні та комунікативні компетенції, творчі здібності; активізувати діяльність; вивчати особистість учнів, виявляти причини їх когнітивних труднощів,  коригувати знання.

Ментальні карти можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертають увагу учнів різного віку до  творчого мислення, організації і вирішення проблем.

Залежно від ступеня згортання інформації, можна виокремити три види інтелект-карт: детальні – максимальна репрезентація інформації, навчального матеріалу; схематичні – спрощено-узагальнене представлення інформації (ключової ідеї); символічні – максимальне згортання інформації, з використанням знаків, малюнків, зображень.

Метод інтелект-карт універсальний (своєрідний лайфхак) для обробки інформації будь-якого типу,  прийнятний до застосування в будь-якій сфері життя.   На основі цього методу можна створити систему освіти, яка дасть учню найважливіші уміння – уміння самостійно здобувати знання, презентувати їх і використовувати  у своїй діяльності. Багаторазове повторення гарантує запам’ятовування змісту матеріалу, формує термінологічно-понятійну лексику та навики презентування власної роботи, з висловленням оцінок, суджень, аналізу.

Головна перевага даного методу – його універсальність. Запропонована методика проста і може бути використана будь-яким учителем-предметником.

 Для створення навчального медіасередовища постає необхідність обміну досвідом з колегами, скороченню дистанцій між учителем та батьками, а також між учнями та учнями, а найголовніше – між учнями і вчителем. Тому саме персональний сайт учителя дає можливість реалізувати з його допомогою індивідуальний підхід, націленість на розвиток особистості конкретного учня. З допомогою сайту можна розповсюджувати потрібну інформацію в стислі строки, поділитися новинами, розмістити навчально-методичні розробки, творчі роботи учнів, їх здобутки та багато іншого. Персональний сайт учителя має можливість донести інформацію в мультимедійних формах.

Веб-сайт сьогодні — це не тільки джерело корисної інформації. На сторінках сайту користувачі можуть додавати, редагувати і коментувати матеріали, вирішувати тестові завдання, обговорювати різні питання, оцінювати, знайомитися тощо. Сьогоднішні учні все частіше проводять час в мережі Інтернет, і їм набагато простіше отримати потрібні матеріали через Інтернет, ніж користуватися бібліотеками, книжками, довідниками, це стосується навіть запису домашнього завдання. Ми маємо розуміти, що працюємо з учнями нового покоління, готуємо їх до життя в новому суспільстві, яке вимагає саме такої сучасної особистості, готової жити в новому інформаційному суспільстві.

Останнім часом все більшої популярності серед учнів набувають Інтернет-змагання. Учень, що бажає взяти участь в такій олімпіаді, реєструється на сайті і виконує відповідні завдання. Традиційно такі WEB-олімпіади з різних шкільних дисциплін проводить  освітній проект «На урок». Необхідно намагатися залучати учнів до інтерактивних он-лайн конкурсів та олімпіад. Перевага таких заходів: за участь учні отримують яскраві дипломи або сертифікати, мають можливість безкоштовно взяти участь в онлайн-олімпіаді або конкурсі, можливість виконувати завдання з власного комп’ютера або планшета, виконання завдань з різним рівнем складності, зафіксоване місце у рейтингу результатів загального і шкільного рівня; виконання різнотипних, інтерактивні та цікаві завдань.

Таким чином, можна стверджувати, що створення навчального медіасередовища дає позитивні результати в освітньому процесі. Медіа-технології при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього процесу й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, а компетентностей, необхідних для життя та подальшого навчання здобувачів освіти.