Громадянська освіта

29.09.21 Тема: Класифікація прав людини. Людина і держава .

1. Прочитати параграфи 10, 11підручника . Усно сформулювати свою думку на питання , що піднімається в ідеях для дослідження на стор.47.

2.Знайдіть в Конституції України і випишіть в зошит приклади правообмеження держави (відносно прав людини і громадянина).

надсилати завдання за адресою: natalablyasenko64@gmail.com

10.11.21 Соціокультурна багатоманітність. Стереотипи та упередження. Дискримінація.

Д/З: Прочитати параграф 14-15 підручника; випишіть та вивчить основні визначення. Зробіть презентацію або колаж за темою уроку. Результати творчої роботи ( за бажанням) надішліть на пошту вчителю.

17.11.21 Дискримінація. Толерантність та інклюзія на шляху до суспільства рівних можливостей

Идентификатор конференции: 829 512 9675 Код доступа: 664896

Д/З: параграф 18, знати визначення

24.11.21 Конфлікти. Ефективна комунікація. Мистецтво спілкування

Идентификатор конференции: 829 512 9675 Код доступа: 664896

Д/З: § 19, стор.93 (ідеї для дослідження) – виконати в зошиті і надати на перевірку вчителю

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ №3

«Людина в соціокультурному просторі»

Тести

1.Спрощене, схематичне, часто викривлене уявлення про щось або про когось – це:

А) стереотип;

Б) упередження;

В) ксенофобія;

Г) шовінізм.

2. Вплив якого із цих соціальних явищ на суспільство є однозначно негативним?

А) упередження;

Б) відповідальність;

В) стереотипи;

Г) терпимість.

3. Процес людської діяльності з метою встановлення контактів між окремими людьми й цілими групами називається:

А) спілкування;

Б) комунікація;

В) конфронтація;

Г) конкуренція.

4. Яким поняттям характеризують зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів?

А) конфлікт;

Б) медіація;

В) упередження;

Г) консенсус.

5. Бажання людини уникнути несприятливих ситуацій та не прогавити сприятливі є одним із джерел існування:

А) забобонів;

Б) толерантності;

В) нетерпимості;

Г) стереотипів.

6. «Факти чи стереотип»

1. Повні люди – привітні -

2. В Україні проживає понад 100 національностей -

3. Більшість сенаторів США – чоловіки -

4. Аборигени – люди відсталі -

5. Усі шведи – світловолосі -

6. Політики – люди безчесні -

7. Всі українці люблять сало -

8. Більшість інвалідів не можуть займатися спортом -

9. Темношкірі більш схильні до занять спортом, ніж до інтелектуальної праці -

10. Хворі на СНІД – люди аморальні -

11. Усі президенти України – чоловіки старші 35 років -

12. Араби – люди імпульсивні -

13. Християни – люди високих чеснот -

14. Яблуні цвітуть навесні -

15. Українські чорноземи – найкращі -

09.02.22 Соціальні цілі економіки. Ринкова економіка

Д/З: § 32, випмсати до зошиту і вивчити визначення; § 40, стор.180 (ідея для дослідження)- виконати письмово і надіслати для перевірки.

16.02.22 Державний бюджет, податки, напрямки видатків. Економіка домогосподарства. Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження.

Идентификатор конференции: 829 512 9675 Код доступа: 664896

Д/З: § 40, стор.184-185- читати, знати визначення та види податків; § 41- ознайомитися

23.02.22 Підприємництво Практичне заняття «Як започаткувати власну справу»

Д/З: § 43. Користуючись наведеною пам’яткою та матеріалами мережі Інтернет, підготуйте документи для реєстрації вас фізичною особою–підприємцем (ті, що виділені жирним шрифтом)

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 — Закон україни «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців і громадських формувань».

Для реєстрації фізичної особи–підприємця (далі — ФОП) передбачено такі основні етапи: 1. Визначення виду діяльності. Необхідно обрати вид економічної діяльності для ФОП, користуючись Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД). Треба обрати один основний вид діяльності та в разі потреби додаткові.

2. Підготувати документи, що подаються для державної реєстрації:

• заява про державну реєстрацію ФОП;

• заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування

Якщо реєструється особа віком від 16 до 18 років, яка не має повної цивільної дієздатності, потрібна нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування

3. Реєстрація ФОП. Для здійснення державної реєстрації звернутися до суб’єкта державної реєстрації — Центру надання адміністративних послуг, подавши паспорт громадянина України, або тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне або тимчасове проживання, а якщо документи подає представник — також нотаріально завірену копію документа, що засвідчує його повноваження.

4. Отримання виписки з державного реєстру, яка підтверджує державну реєстрацію ФОП та поставлення його на облік в органах державної статистики, фіскальній службі та Пенсійному фонді України.

30.03.22 Практичне заняття «Аналіз попиту на ринку праці та складання резюме»

06.04.22 Поняття мас-медіа(медіа). Вплив мас-медіа на формування громадської думки та власної позиції людини. Медіа і демократія

1. Поняття медіа та мас-медіа, їхня роль у сучасному світі

Засобами передачі інформації в комунікації виступають медіа (від латин. media у значенні «передавач», «посередник»).

Потреба швидко інформувати велику кількість людей, передавати значні обсяги інформації призвела до появи мас-медіа, або засобів масової інформації (ЗМІ). Головною ознакою мас-медіа є те, що вони поширюють інформацію для масового споживання багатьма людьми одразу. Мас-медіа — це газети та журнали, радіо, телебачення, Інтернет. Ті повідомлення, які мас-медіа доносять до споживачів, називають медіатекстом.

Медіатекст — будь-який носій інформації: художній або науковий текст, зображення, аудіозапис. Тобто в цьому значенні слово «текст» не передбачає набір слів або речень, а має на увазі певну інформацію у вигляді тексту, зображення чи звуків, переданих будь-якими засобами й знаками, які може сприйняти та зрозуміти споживач медіатексту. Зазвичай цей термін використовується для позначення продуктів мас-медіа, що, як вважають дослідники, мають певні специфічні особливості.

• Особливий тип і характер інформації: у мас-медіа важливо надати інформацію як таку, проте неважлива її цінність. Наприклад, у мас-медіа надати повідомлення про корову, що впала в криницю, є не менш важливим, ніж повідомити про початок війни між двома країнами.

• Вторинність: медіатекст — це перероблений, скорочений, систематизований та особливим чином оформлений первинний текст.

• Потокове виробництво: медіатекст виробляють миттєво, він стандартизований, призначений для одноразового споживання.

• Колективне виробництво — медіатексти виготовляють команди працівників мас-медіа.

• Незавершеність: медіатекст творять таким чином, щоб не давати кінцевої відповіді на поставлене в ньому питання, бути відкритими для різних пояснень його змісту.

• Медійність: формат медіатексту залежить від технічних можливостей засобів мас-медіа. Наприклад, одне й те саме повідомлення по-різному буде подано на телебаченні та в Інтернеті.

Інформація — відомості, що прийняті та усвідомлені споживачем і визнані ним як значущі.

Медіа — способи та засоби передачі інформації, а також середовище, яке вони утворюють.

Реклама (від фр. — викрикувати) — поширення інформації про когось або щось із метою створення популярності; інформація про товари, послуги тощо, покликана стимулювати попит на них.

• Багатофункціональність: засоби мас-медіа здійснюють вплив на аудиторію через інформування, переконання та вплив.

• Масова аудиторія: споживачі медіатекстів характеризуються як різнорідна аудиторія, об’єднана «лише елементарним знанням мови», не пов’язана спільними цілями та інтересами.

• Особливий характер зворотного зв’язку: він обмежений, мінімізований або зовсім відсутній, відкладений у часі й просторі, має імітаційний характер (наприклад «масовка» в телепередачах, «боти»- коментатори в Інтернеті).

У сучасному світі мас-медіа відіграють роль основного передавача й поширювача інформації для широкого загалу. Проте вони не лише інформують, але й пропонують ставитися до неї певним чином. Завдяки цьому вони мають унікальні можливості з формування громадської думки, привертання уваги суспільства до одних питань та ігнорування інших («якщо про проблему не говорять у мас-медіа, вона не є важливою, і навпаки»), поширення, а подекуди і творення його ідеалів та цінностей.

2. Різновиди медіа

Майже будь-який засіб передачі інформації (медіа) може стати масовим (перетворитися на мас-медіа). Усі медіа мають свої особливості, які визначають, яку саме інформацію та для якої аудиторії вони можуть передавати.

Найбільш поширеними у світі медіа є книги, преса, фото, радіо, кіно та Інтернет. Чим менше зусиль споживач витрачає на отримання інформації, тим масовішим буде використання конкретного виду медіа. Найлегше сприймаються короткі повідомлення простого змісту, що не виходить за межі звичних для споживача уявлень про світ, а також яскраві прості зображення. Крім того, для сучасних мас-медіа важливим є викликати в аудиторії сильні враження, такі емоції, як обурення, гнів, гордість, співчуття.

Тому з різних видів медіа найменш здатним до масового поширення є книга, оскільки вона вимагає певного, досить високого рівня грамотності та освіти, а також порівняно значної кількості часу для опрацювання вміщеної в вій інформації. Також виробництво книги вимагає значного часу й ресурсів, а тому коштує порівняно дорого і не надто швидко реагує на події. Порівняно з книгою преса (газети, журнали) пропонує більш просту інформацію різного характеру, згруповану за тематичними блоками та проілюстровану. Вона менша за обсягом, дешевша, досить швидко реагує на події.

Нині радіо є менш популярним засобом мас-медіа. Воно оперативно передає інформацію, але позбавлене видовищності, доступної кіно та телебаченню. Телебачення та кіно пропонують доступний широкому загалу медіатекст, що поєднує функції інформування та розважання аудиторії. Завдяки сучасним технологіям телебачення може не просто реагувати на події, але й вести прямі трансляції, таким чином долучаючи свою аудиторію до них, що сприяє емоційному контакту глядача з людьми «по той бік екрана».

Дослідник мас-медіа А. Чорних про їх сучасний стан

Дані опитувань громадської думки постійно демонструють існування в людей відчуття, що їм повідомляють занадто багато поганих новин. При цьому респонденти більше стурбовані обсягом поганих новин, а не власне новинами такого роду, які для них є одночасно захопливими та відразливими. Синдром поганих новин загострюється схильністю засобів мас-медіа показувати проблеми, але не їх вирішення, сприяючи виникненню серед споживачів медіатекстів відчуття безсилля. Повідомляючи новини,

мас-медіа часто нехтують мобілізуючою інформацією — пропозиціями щодо дій і необхідними для цього деталями, такими як номери телефонів та адреси. Крім того, у межах викривальних статей традиційні інститути часто подають як неефективні й не здатні вирішувати соціальні проблеми.

Останнім часом Інтернет набув значної популярності. Його головною особливістю порівняно з іншими медіа є те, що споживач має найбільше можливостей для вибору медіатексту, а також для долучення до його творення та реагування на вже не існуючі тексти. Також він поєднує різні види медіатекстів: візуальні, звукові, власне текстові.

3. Вплив медіа на суспільство та людину

Засоби мас-медіа значно впливають на становлення сучасної особистості, її соціалізацію, а також на формування суспільної думки. Звичайна людина не може бути учасником більшості подій, що відбуваються навколо неї, не кажучи вже про більш віддалені місця, тому вона мусить покладатися на інформацію, яку надають їй мас-медіа. Оскільки більшість інформації про світ люди отримують саме в такий спосіб, вони використовують її в приватному спілкуванні. Отриману інформацію передають родичам, друзям, знайомим. У такий спосіб медіатексти непомітно проникають до всіх сфер життя людини, навіть якщо вона особисто мало користується мас-медіа.

Сучасна людина майже повністю формує свої смаки та уявлення про навколишній світ не з особистого досвіду, а за посередництва мас-медіа. Тут спрацьовує такий механізм людського сприйняття: «якщо це є в мас-медіа, то так роблять усі (або ж певна спільнота, із якою себе асоціює споживач медіатексту), тому я робитиму так само». Мас-медіа часто моделюють ситуації і пропонують певні зразки поведінки. Особливо це стосується преси та телебачення. Наприклад, якщо ти талановитий, то маєш узяти участь у шоу талантів, а перемога в таких шоу вважається соціальним успіхом. У газетах та журналах розміщують різноманітні поради на всі випадки життя. Якщо не йдеться про вузькоспеціалізовану наукову літературу, то більшість із цих порад базується на неперевіреній інформації та чутках, міфах, припущеннях. їх можуть роками, а то й десятиліттями запозичувати одне в одного різні мас-медіа. Тому та картина світу, яку вони зображують, що багатьом може вважатися реальною, насправді не є такою.

Таким чином, мас-медіа можуть виконувати в суспільстві такі функції:

ФУНКЦІЇ МАС-МЕДІА В СУСПІЛЬСТВІ

• Інформаційна — збір і передача аудиторії відомостей, що стосуються будь-якої зі сфер суспільного життя (економічної, соціальної, політичної, культурної).

• Формування громадської думки — мас-медіа висловлюють, інколи й нав’язують певну точку зору щодо різних суспільних, політичних, культурних явищ.

• Освітня — донесення знань, розширення пізнавальних здібностей людини.

• Управлінська — мас-медіа можуть виступати засобом мобілізації для вирішення конкретних соціальних, економічних, політичних завдань.

• Комунікативна — спілкування, налагодження контакту (листи, дзвінки, обмін думками), пошук однодумців, висвітлення різних поглядів.

• Маркетингова — рекламування як товарів та послуг, так і політичних сил та ідеологій.

Як проявляється вплив медіа на суспільство?

4. Реклама

Оскільки завданням мас-медіа є інформування з певного метою, то до однієї з невід’ємних складових мас-медіа дослідники відносять і рекламу. Реклама є способом масового поширення інформації про товар або послугу, її переваги порівняно з іншими товарами та послугами, а також переконання споживачів у тому, що рекламоване є для них необхідним і вартим їхніх коштів. Такий вид реклами, спрямованої на отримання прибутку, називається комерційною. Існує також і неприбуткова реклама — соціальна реклама. Її завданням є привернення уваги суспільства до соціальних проблем: забруднення навколишнього середовища, насилля в сім’ї, популяризування волонтерства та благодійності. Є й третій вид реклами — політична реклама.

Вона є засобом, який використовують політичні сили для боротьби за голоси виборців, а також для інформування громадськості про існування політичних організацій, політичних діячів та їхні позиції.

У сучасному суспільстві реклама є необхідною умовою існування торгівлі, підприємництва, політичного життя, а також виконує низку інших функцій:

• економічна (отримання прибутку);

• соціальна (досягнення суспільно корисних завдань);

• політична (формування лояльності до існуючої системи управління суспільством, політичних партій);

• ідеологічна (вплив на становлення й формування світогляду людини, суспільної думки);

• психологічна (апелює до бажань і мрій покупця);

• естетична (культурна). Для того щоб справляти ефективний вплив, творці реклами мають ураховувати психологію людини, суспільно-політичні настрої в суспільстві, культурні особливості соціуму, а також закони естетики, дизайну, знати правила роботи з інформацією. Тому якісна реклама є продуктом, виробництво якого потребує значних зусиль і може прирівнюватися до творів мистецтва.

ВИСНОВКИ

Мас-медіа є невід'ємною частиною становлення особистості та життя соціуму. їх безпосереднім завданням є передача інформації широкому загалу, проте перелік їхніх функцій у суспільстві є значно ширшим.

Можна стверджувати, що сьогодні мас-медіа є творцями світу. Складовою мас-медіа є реклама, яка інформує аудиторію з метою продати певний продукт.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

Напишіть есе на тему «Вплив мас-медіа на сучасну людину — це позитивне чи негативне явище?»

13.04.22 Маніпулятивний вплив медіа Медіаграмотність.

д/з: проглянути ролік, знайти приклади манипулятивного впливу ЗМІ; читати § 33, 34 проглянути цікаві приклади в мережі Інтернет: https://tutkatamka.com.ua/nathnennya/zhittya/12-prikladiv-yak-zmi-mozhut-manipulyuvati-istinoyu/

20.04.22 Цифрова ідентичність. Особливості захисту прав дітей та молоді в Інтернеті. Д/З: уважно проглянути відео, знати, що таке цифрова ідентичність, цифровий слід

27.04.22 Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину.

Д/З: прочитати пар.41, виписати і вивчити визначення глобаліації; письмово відповісти на питання для обміркування на стор 215 підручника (обовязково оцінюється)

04.05.22 Витоки та процес європейської інтеграції.

Д/З: читати пар.47, виписати і вивчити визначення інтеграції, проглянути відеоуроки.Які цінності західноєвропейського світу вам близьки?

11.05.22 УКРАЇНА — ЧЛЕН ЄВРОПЕЙСЬКОГО ТА СВІТОВОГО СПІВТОВАРИСТВА

Сучасна Україна е однією з найбільших за площею європейських держав. На її території розташований географічний центр Європи.

Особливості географічного положення мали визначальний вплив на геополітичне становище українських земель: вони завжди сполучали й водночас роз’єднували Європу та Азію. Територія України не має природно захищених кордонів із сусідніми державами. Вона є компактною, освоєною людиною, без екстремальних умов для життя. Помірні природно-кліматичні умови, родючі землі, наявність досить багатих мінеральних та інших ресурсів створюють сприятливі можливості для її розвитку. Одночасно із цим Україна має високий рівень транзитності території та вихід до морів, які створюють для неї сприятливі умови для інтеграції у світове господарство.

Особливості географічного розташування визначили специфіку цивілізаційного розвитку українських земель. Вони стали межею розподілу сфер впливу західноєвропейської католицької, східноєвропейської православної та ісламської цивілізацій. Спроби цих цивілізацій у минулому розширити свою сферу впливу спричиняли їх боротьбу за українські землі, що постійно порушувало мир і спокій населення.

Сьогодні історична ситуація змінилася, але чинник цивілізаційних впливів сусідніх держав залишається досить вагомим і спонукає Україну враховувати його під час визначення свого місця у світі, у вирішенні глобальних проблем сучасності, участі в інтеграційних процесах у Європі тощо.

Соціокультурна й географічна рубіжність становища України обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід і Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Яка з них буде реалізована, залежить від українських політиків та народу.

Якого геополітичного вибору зараз дотримується Україна?

Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна — ЄС

Після здобуття Україною незалежності перед нею відкрився вибір зовнішньополітичної орієнтації. У міжнародних відносинах Україну представляє Президент.

У першій половині 1990-х рр. головними завданнями зовнішньої політики України були: забезпечити її міжнародне визнання, відстояти статус позаблокової держави в обмін на ліквідацію ядерної зброї та її носіїв і домогтися міжнародних гарантій незалежності. Більшість цих завдань було виконано.

У другій половині 1990-х рр. Україна намагалася реалізувати стратегію багатовекторності. Стратегічними партнерами були проголошені США, Росія, Польща та деякі інші держави. Проте домогтися рівнозначних відносин з основними партнерами виявилося неможливо, хоча й були досягнуті значні успіхи у двосторонніх відносинах. Час від часу загострювалися відносини зі США, ЄС і НАТО через корупцію в Україні та невиконання нею взятих на себе зобов’язань.

З іншого боку Росія стала вживати заходів, щоб включити Україну в коло своїх геополітичних планів. Зрештою Україна опинилася перед вибором інтеграції з НАТО, ЄС або з Росією. У 2002 р. Україна оголосила про євроінтеграційний вибір. Цей шлях передбачав здійснення широкомасштабних реформ, які наблизили країну до стандартів ЄС і НАТО. Проте реформи так і не відбулися. Єдиною втіхою стало надання Україні статусу країни — сусіда ЄС. Щоб налагодити зіпсовані відносини зі США, наша країна взяла участь у війні в Іраку.

У 2003 р. Україна різко змінила курс і підписала з Росією, Білоруссю та Казахстаном угоду про Єдиний економічний простір. Проте ця угода залишилася лише на папері.

Після «помаранчевої революції» Україна повернулася на шлях європейської інтеграції. У 2005 р. вона отримала статус країни з ринковою економікою, що відкрило перспективи для більш тісної економічної співпраці з країнами Заходу. У 2008 р. Україна приєдналася до СОТ.

У 2010 р. відбувся новий поворот зовнішньополітичного курсу України в бік Росії. Було оголошено про відмову від намірів вступити до НАТО. Однак така зміна курсу призвела до опору в суспільстві, що почав посилюватися. Непідписання тогочасним президентом України В. Януковичем асоціації з ЄС підштовхнуло народ до Революції Гідності.

Революція Гідності, широкомасштабні реформи визначили для України єдиний напрям розвитку — євроатлантична інтеграція. У 2015 р. набула чинності підписана угода про асоціацію з ЄС, яка відкрила ринок Європи для українських товарів.

У 2017 р. Україна отримала безвізовий режим із країнами ЄС. НАТО активно допомагає Україні реформувати армію, давати відсіч російській агресії.

ВИСНОВКИ

Геополітичне становище України обумовлює для неї можливості стати як мостом, що поєднує Схід і Захід, так і «сірою» буферною зоною між ними. Зрештою було обрано курс на євроатлантичну інтеграцію. У міжнародних відносинах Україна посідає активну позицію. Вона бере участь у діяльності різноманітних міжнародних організацій, налагоджує двостороннє співробітництво.

Д/З: письмово виконайте одно із запропанованих завдань:

1.Підготуйте есе на тему «Яким я бачу місце України у світовому співтоваристві?»

2. Поясніть, як ви розумієте наведені евисловлювання до теми. Як, на вашу думку, вони пов'язані з її змістом?

Світ не дружній і не ворожий стосовно нас, а просто байдужий.

Д. Холмс

Ми не можемо врятувати світ, не змінивши його.

Г. Фосдін

У цьому світі все відбувається зовсім не так, як очікуєш.

Агата Крісті

Світ закінчився би, якби він не оновлювався і не змінювався.

Жорж Санд

Світ чомусь влаштований безглуздо, але журитися із цього приводу не варто, усе одно із цим нічого не вдієш.

Етель Ліліан Войніч

18.05.22 Практичне заняття "Як волонтерство змінює світ"

Д/З:підготувати повідомлення при волонтерський рух на Запоріжжі

25.05.22 Урок узагальнення матеріалу за розділами "ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ЦІННОСТІ; ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ; СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-МЕДІА; УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ "

Підсумкова робота за курс «Громадянська освіта»

Оберіть правильні відповіді на тестові завдання ( по 1 б.)

1. Стандарти журналістики - це

А) баланс, повнота, точність;

Б) виконаннявимогмедіавласника;

В)оперативність, транслюваннявласноїпозиції.

2. Ідентичність –це:

А) підвищення власного освітнього рівня;

Б) розуміння своєї унікальності, з одного боку, та відчуття приналежності до певної соціальної групи, з іншого

В) відчуття себе сучасною людиною

3. Стереотипи- це

А) багатогранний вимір дійсності

Б) стійке і спрощене уявлення про певну особу чи соціальну групу

В) прагнення до самовдосконалення

4. Вкажіть, що НЕ є ознакою демократії:

А) наявність законодавчого органу та конституції

Б) виборність органів

В) однопартійність і наявність офіційної державної ідеології

5. Укажіть , вид доходу, який отримує в ринковій економіці найманий працівник/ працівник

А) прибуток

Б) дивіденди

В) заробітна плата

6. Україна є членом :

А) Європейського Союзу

Б) Ради Європи

В) Європейської Ради

7. Складіть логічну схему, вибравши одне з понять ( 2 бали)

А) Уряд Б) Міграція В) Глобалізація

Цілі та інтереси Визначення Значення для економіки

01.06.22 Урок повторення матеріалу за курсом

Напишіть коротке есе на одну з тем :

1) Демократія ; 2) Бюджет; 3) Рівноправність; 4) Стереотипи; 5) ООН ; 6) Євроінтеграція.

За схемою( до 300 слів) :

1. Назва ( конкретна, влучна, цікава)

2. Актуальність ( Чому ця проблема важлива?)

3. Теза ( Що нам потрібно схвалити або спростувати)

4. Суть ( Аргументоване пояснення певного явища)

5. Висновок