Урок 4-5
Тема уроку: Технологічна послідовність виготовлення виробу.
Практична робота:Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.Інструктаж з БЖД та О.П
Домашнє завдання: Підготувати гачок та нитки для виготовлення виробу. Опрацювати теоритичний матеріал. Виконати практичну роботу.
Мета:
Засвоєння знань учнями про асортимент виробів, виконаних гачком, підбір інструментів і матеріалів для в’язання, правил безпечної роботи і санітарно-гігієнічних вимог;
розвиток інтересу до такого різновиду рукоділля, як в’язання гачком, художнього смаку, пам'яті,уваги, логічного мислення;
виховання в учнів національної свідомості, сприяння набуття дітьми соціального досвіду, успадкування ними надбань українського народу та охайності.
виховання в учнів свідомого виконання правил безпечної роботи під час плетіння гачком.
В’язаний гаманець
За наявності навичок у в’язанні найпростіше виготовити гаманець саме цим способом. Для виготовлення потрібні лише нитки, спиці або гачок. Також необхідні застібки та, за бажанням, декоративні елементи. Гачком вдасться зробити більш щільний та міцний виріб. Спицями можна зв’язати декоративні візерунки та надати виробу об’ємності.
Вимоги до конструкції виробу
Для того, щоб рукоділля приносило тільки користь і радість, необхідно дотримуватися кількох простих правил.
Для гордої постави: приступаючи до роботи, оберіть собі стілець або крісло зі зручною спинкою. Вам весь час буде хотітися згорбитись, щоб трохи краще бачити в'язання. Ні в якому разі не робіть цього. Ваша спина пряма і трохи відхилена назад, спирається на спинку стільця і розслаблена. Так працюємо без втоми.
Для бадьорості: не потрібно сидіти години безперервно за в'язанням, навіть якщо є час і дуже хочеться закінчити річ. Робимо як комп'ютерщики — щогодини перерву в кілька хвилин. І обов'язково гарненько потягнутися, щоб стали на місце хребці в спині. Так ми забезпечимо собі струнку спинку і доступ кисню в мозок, а значить бадьорість.
Для збереження часу: клубок з нитками кладемо ліворуч від себе, і краще в коробку або кошик. Так не буде проблем з заплутуванням. У кошику зберігаються нитки, необхідні для створення тільки тієї речі, яку робимо зараз.
Для гостроти зору: сідаємо завжди праворуч від джерела світла. Світло падає зліва зверху.
Для охайності: швидкість — не поспіх, а навик. Коли вчимося в'язати, вчимося плавним і рівномірним рухам. «Рваний» ритм роботи дуже помітний на виробі. Все робимо гармонійно. В'язання — це теж медитація. Вчимося в'язати на світлих нитках — на світлому полотні добре видно всі деталі.
В'язання гачком– це процес утворення різних петель з робочої ниті за допомогою гачка. Основними елементами в'язання гачком є стовпчики та петлі.
Дуже складно точно установити історію в'язання, тому що нитки і трикотаж зберегти важко. Але все-таки деякі свідчення цього мистецтва дійшли до нас у вигляді зображень. В одній з єгипетських гробниць (1900 рік до н.е.) збереглося зображення жінки, що надягає шкарпетки. Відбиток панчохи виявлений у застиглій лаві Помпеї в 79 році н.е. Дитячі панчохи ІII-IV ст. н.е. знайдені в Єгипті . Ці панчохи уже враховували форму взуття, сандалій з ремінцем після великого пальця. У древніх єгиптян при виготовленні носка великий палець в'язався окремо, як на рукавицях. Пізніше десь в ІX-XІ століттях деякі митецькі в'язальниці стали наносити навіть тексти на носки . У музеях Детройта і Баделя зберігаються такі зразки давньоєгипетського в'язання з бавовняних ниток із давньоарабським текстом.
У XV-XVІ століттях в'язання досить активно поширюється по Європі і перетворюється в домашню роботу й у прибуткову галузь: в'яжуть панчохи, шкарпетки, рукавички, каптури, кофти, капелюшки. Тоді ж з'явився і став традиційним для шотландців головний убір - в'язаний берет. З'явилися цілі в'язальні цехи. У 1589 році помічник парафіяльного священика з Вулбриджа Вільям Лі винайшов в'язальний верстат. Але чим більше випускалося виробів масового машинного виробництва , тим більше коштовними ставали вироби , виготовлені вручну, а особливо, вироби, зв'язані гачком, адже такі вироби неможливо було повторити на машині. І дотепер немає в'язальних машин, які б могли в'язати полотно, схоже на зв'язане гачком.
Згодом роботи майстрів стають мистецтвом, в'язані вироби попадають у музеї. Наприклад, дві кофти XVІІ століття зберігаються у Швеції - у Північному музеї в Стокгольмі й в Історичному музеї в Ґетеборзі . Звичайно в Європі кофти в'язали з однотонної пряжі, прикрашаючи виворітними петлями лицьове полотно, але ж араби ще пару тисяч років тому могли виконувати багатобарвні складні візерунки.
Техніка безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги під час в’язання гачком
Клубки з нитками розміщуй в спеціальних пластмасових ємностях для клубків або ж у коробці чи кошику на підлозі.
Починай виконувати завдання тільки з дозволу керівника гуртка.
В’язати слід, сидячи на стільці із спинкою.
Під час роботи світло має падати на виріб з лівого боку або прямо.
Не нахиляйся низько над завданням і не сутулься.
Не слід забувати, що спиці досить гострі і можуть поранити вас і тих, хто знаходиться поруч.
Не можна сидіти близько один біля одного під час в’язання.
Не можна носити гачок у поліетиленовому пакеті,тому що гачок доволі гострий і може поранити.
Передавати гачок потрібно ручкою вперед тримаючи його за гострий кінець.
Гачок з в’язанням слід тримати на відстані 30-40 см від очей.
Для того,щоб очі менше втомлювались ,на колі краще покласти білу серветку.
Через кожних 30 хвилин роботи слід робити перерву.
Після закінчення роботи слід заховати гачок у спеціальну коробочку або увіткнути його у клубок ниток.
Прибрати робоче місце.
В Україні в'язання гачком має давні традиції. Воно увійшло в селянський побут під назвою «Тамбурні назви» і отримало величезне визнання. За допомогою гачка прекрасними ажурними візерунками оформляли фартухи, наволочки, простирадла, покривала, блузи. В'язали і цілі вироби - кофти, шалі, серветки, скатертини, фіранки. А хіба можна уявити собі знамениті українські рушники без широкого білосніжного мережива на кінцях!
В'язання гачком кілька останніх десятиліть втратило свою популярність, проте в останні роки із зростанням цінності виробів ручної роботи цей вид рукоділля знову викликає великий інтерес. Рідкісна господиня відмовиться мати в своєму будинку скатертину, штори або серветки зв'язані гачком. Крім того, в'язання гачком дозволяє створювати неповторні предмети одягу і оригінальні аксесуари. В'язана вручну сумочка, пасок або капелюшок - це мрія всіх без винятку модниць, які готові платити за такі ексклюзивні вироби великі гроші.
Необхідні умови для виконання даного виробу:
купити або приготовити власноруч матеріали;
визначитися з якими іншими компонентами ви б поєднали;
підібрати візерунок за яким ви збираєтесь виробляти проект;
в процесі розробки проекту спиратися на основи виконання виробу та правильно підібрати кольорову гамму.
Нитки підбираємо так: товщина нитки відповідає самій тонкій ділянці гачка у головки.
Гачки в роботі найкраще алюмінієві, вони легкі й ергономічні. Майстрині вважають їх одними з кращих. У таких плеската серединка, що дуже важливо — рука не напружується при роботі. Головка гачка і гостра, і заокруглена. Виріз всередині глибокий, отже, він легко проникає в полотно, петлі добре витягуються, так як правильно лежать на гачку, і не зісковзують.
У продажу зараз море матеріалу, з якого можна в'язати гачком. Сучасні нитки високотехнологічні: пряжа натуральна, змішана і синтетична повністю, букле, «травичка під мох» і «травичка під хутро», фасонна пряжа з додаванням люрексових і шовкових ниток, намистин, стразів, блискіток, синель, меланж, смужки тканини, тасьма для в'язання, замша, стрічка з додаванням нетканих матеріалів, шнури.
Визначити зразковий склад пряжі досить просто: підпаліть маленький шматочок нитки. Натуральні волокна при горінні утворюють попіл, синтетичні - твердий "пластмасовий" ком.
Якість пряжі залежить від товщини і довжини волокна: чим тонше і довше, тим вище якість пряжі. Кращими сортами пряжі вважаються мериносова, верблюжа, ангорська вовна і мохер.
Види ниток — бавовняних, акрилових з вовною, лляних, світлих і гладких середньої товщини.
Практична робота: Виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.Інструктаж з БЖД та О.П.
Вибір матеріалів, інструментів та обладнання
В результаті для проектованого виробу нам потрібні обрані інгредієнти:
Нитки . Для в’язання підставки потрібно використовувати нитки товщиною ( приблизно 300-400г/100м) вовняні, напіввовняні та бавовні, тому що нитки повинні витримати не малу температуру. Приблизно 30-40 г( можна використати залишки ниток різного кольору).
Гачок для в’язання. Гачок номер № 5- 7. Найзручнішими для роботи є гачки, виготовлені зі сталі.
Екологічний аналіз
Для виготовлення виробу використано екологічно – чисті матеріали. Умови праці та техніка виконання не являється шкідливою для здоров’я людей. А значить, даний виріб можна вважати екологічно чистим. Ще можна врахувати, щоб виготовляти подібні вироби можна використовувати матеріали, які залишились від попередніх робіт. Це сприятиме не тільки на економію матеріалів, а й збереженню навколишнього середовища від зайвого засмічування.
Майстер клас виконання гаманця гачком
Виріб повинен враховувати такі вимоги:
1. Відповідність виробу цільовому призначенню.
2. Естетичні вимоги (привабливість, охайність, кольорове рішення, відповідність до вимог моди, оригінальність форми).
3.Конструктивні вимоги (складність побудови конструкції,зручність використання матеріалів, міцність, надійність).
4. Технологічні вимоги (дотримання технологічної послідовності виготовлення виробу, правил з охорони праці, складність і об’єм виконаних робіт).
5. Економічні, маркетингові вимоги (необхідність в даному виробі на ринку, можливість масового виробництва, собівартість проекту, рівень продажної ціни, доцільний вид реклами).
6.Кінцева обробка виробу ( ВТО виробу, оформлення).
Рефлексія урока:
♦♦Сьогодні на занятті ми...
♦♦Найбільше мені сподобалось…
♦♦Раніше я не вміла, а тепер умію…
♦♦Найбільші труднощі я відчула…
♦♦Це мені знадобиться…