Остап Вишня

Остап Вишня (Павло Губенко) - «король українського тиражу»

Прочитайте статтю

 багатства відтінків і барв комічного;

 по-народному соковита мова;

 мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми.

Теорія літератури

Комічне - результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного –

потворному, низького – піднесеному, внутрішньої пустоти – зовнішньому

вигляду, що претендує на значущість.

Форми комічного

 гумор (використання дотепності та гри слів);

 сатира (критика недоліків, суперечностей);

 іронія (прихований сміх, замаскований серйозною формою);

 сарказм («зла іронія», що має руйнівну силу).

Фейлетон – невеликий літературно-публіцистичний твір сатиричного,

викривального жанру на злободенну тему.

Гумореска- невелика оповідь про якусь смішну пригоду чи рису характеру

людини. Власне, це синонім тих же усмішок.

Усмішка – різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості

гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону.

Автобіографічне оповідання – опис власного життєвого шляху.

Дайте відповідь на питання цитатою з гуморески.

1. Де народився Павло Губенко?

2. Із якого роду автор?

3. Як батько визначив, що народився письменник?

4. Що вплинуло на майбутнього майстра?

5. Яка була школа?

6. Що виробило літературний стиль?

7. Які книги згадуються в гуморесці?

8. Перше видання -...., перший псевдонім ...., перший літературний фах...

Уривки із щоденника Остапа Вишні

23 грудня 1951 р.

«Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,— всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байдуже заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.

І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути! І пішло!

Дружина з кимось говорить по телефону:

— А ви знаєте —у нас заєць!

— Ну?

— Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».

23 січня 1952 р.

«Їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно буде, що я нічого не вб'ю. Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця. А дід — без зайця та й без зайця! Перед онуком незручно!».

Збірка "Мисливські усмішки"

Збірка складається з низки ліричних оповідань, у яких автор замислюється над проблемами: людина і природа, людина і віч­ність земного буття. Назви усмішок промовисті й відображають реалії полювання — «Відкриття охоти», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом», «Дикий кабан, або Вепр», «Заєць» та ін. Незважаючи на назву збірки, усмішки навчають не полювати, а берегти природу, охороняти все живе. Оповідач — людина, яка любить життя й оптимістично налаш­тована, тому тон розповіді бадьорий і захопливий. Максим Рильський писав про Остапа Вишню: «Справжній мисливець, і при тому поет по­лювання». До речі, усмішку «Як варити і їсти суп із дикої качки»

Остап Вишня присвятив саме М. Рильському.

Важливу композиційну роль у більшості усмішок цього циклу віді­грають пейзажі, портрети, уривки з пісень, авторські ліричні відступи.

Засоби комічного

• художнє перебільшен­ня
• сторінки усмішок рясніють також порівняннями, епітетами й персоні­фікацією
• поєднання несумісних понять
• уживання термінів у розмовному стилі
• використання окремих предметів чи речей не за їхнім призначенням (чарка на полюванні потріб­на для того, «щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тоне...»).

План аналізу усмішки:

тема твору, ідея,особливості композиції, герої усмішки, коментар найцікавіших цитат (2-3), проблематика твору.