Риторика

Лінгвістична риторика. Основні поняття риторики: логос, етос, пафос, топос.

Завдання 1. Прочитайте та прокоментуйте висловлювання. Як ви гадаєте, чи дійсно промовлене слово володіє такою силою? Запишіть аргументи до позитивної чи негативної відповіді. Знайдіть пунктуаційні помилки.

1. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ).

2. Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового Алі-Баби словесним ключем (Ван-Дейк).

3. Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить (Наполеон).

4. Красномовство завжди супутник миру, товариш спокою, і дитя впорядкованої держави (Цицерон).

5. Красномов­ство — це мистецтво красиво говорити про кожну матерію та при­хиляти інших до своєї думки. Запропонована матерія цього мис­тецтва, називається мова або слово (М. Ломоносов).

6. Справжнє красномовство полягає в суті, але зовсім не в словах (Ш. Сент- Бев).

7. Красномовство є мистецтво управляти умами (Платон).


Завдання ІІ. Прочитайте висловлювання видатних людей. Визначте, про яке поняття риторики (етос, пафос, топос чи логос) йдеться у висловлюваннях. Спишіть текст 2. Розставте розділові знаки. Виправте орфографічні помилки.

1. Сама промова переконує нас у тому випадку, коли оратор виводить дійсну або позірну істину з доводів, що є у наявності для кожного окремо питання (Аристотель).

2. Ах до чого ж це захоплююче здійснювати вплив на інших людей! Хіба можна що небудь порівняти з цим? Вкласти свою душу в чиюсь доско­налу форму хоча б на не довгий час чути відгуки своїх власних думок і поглядів збагаченних музикою палкої молодості й юної пристрасті передати іншому свій настрій і душевний стан наче це були найтоньші флюїди або егзотичні пахощі усе це дає не­ виразну радість можливо найбільшу радість яку може віччути людина у наш меркантильний вульгарний час із його бруталь­ними чутєвими насолодами й преземленими ідеалами (О. Уальд).

3. Але хіба не правда, що дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення? (М. Монтень).

4. Публіка — це той ін­струмент, на якому грає оратор, але це живий інструмент, який виявляє, зі свого боку, свою активність. Між тими, хто говорить, і тими, хто слухає, відбувається безперервний обмін почуттями й настроями; хто не відчуває цього, не створений бути оратором для натовпу (Е. Лабуле).

5. Оратор, який виступає на громадських зборах і який бажає привернути увагу слухачів, повинен говорити з чистим серцем і відкритою душею; він повинен бути завжди однаково налаштованим стосовно своєї аудиторії. Він повинен по­казати, що всі, маючи хоч будь-які розбіжності в окремих питан­нях, насправді переслідують одну мету — істину (Е. Фукс).

6. Якби ми так само досконало говорили, як ми відчуваємо, тоді б оратори зустріли мало незговірних слухачів (Г. Ліхтенберг).

7. Є три при­чини, які збуджують довір’я до мовця, то рівно стільки речей, у яких ми віримо без доказів,— це доброчесність і благоприхиль- ність... Крім цих (трьох причин) немає ніяких інших. Якщо та­ким чином слухачам здається, що оратор має усі ці якості, вони неодмінно проймаються до нього довір’ям (Аристотель).


Завдання 3.

Творче спостереження з елементами аналізу. Виразно прочитайте тексти. Визначте стиль і тип мовлення. Порушення яких понять риторики спостерігається в наступ­них уривках? Чи можна наведені ілюстрації вважати кому­нікативними невдачами?

Текст 1

[Студент «піймав» ректора в туалеті:]

— Добрий день, Антоне Григоровичу! Я — Багацький,— каже.— Впізнаєте?.. Ректор біліє, тоді червоніє, а тоді синіє. Ректор засичав і простягнув руку до дверцят. А Багацький подає йому і свою руку.

— Добрий день,— каже,— Антоне Григоровичу. Це я, Багаць­кий. Я п’ять разів у вас на прийому був, а це вже шостий (За С.Цюриць).

Текст ІІ

Том весь час крутив ґудзика й поглядав на суддю. Тепер він почервонів і опустив очі. Містер Уолтерс похолодів. Про себе він подумав, що хлопець не здатний відповісти навіть на найлегше запитання. Для чого судді знадобилося його питати? Але він від­чув, що має щось сказати.

— Відповідай джентльмену, Томасе, не бійся. Том все ще мовчав.

— Я знаю, мені він скаже,— втрутилася дама.— Перших двох апостолів звали...

— Давид та Голіаф! (Марк Твен).


Дослідження-аналіз

►Проаналізуйте готові рекламні тексти, які часто звучать по телевізору. Які топоси в них наявні? Що в цих топосах є вдалим, а що ні?

1. Ця чудова річ потрібна в кожному домі. 2. Цей виріб недо­рогий, і ви цілком зможете його придбати. 3. Я сьогодні тут для того, щоб ви обрали потрібний товар. 4. Я вже зробила свій ви­бір, а зараз пропоную зробити його вам. 5. Якщо вам це цікаво, я розповім про наш новий товар. 6. Я хочу запропонувати вам книгу про те, як стати здоровою людиною.

► Спробуйте скласти власний текст для реклами будь-якого предмету. Основою тексту повинен бути опис речі. Мета — презентувати найбільш привабливий бік цієї речі як товару, показавши її необхідність та вигідність придбання.