Аргументація

Аргументація це вид інтелектуальної діяльності, у ході якої формується переконання в істинності або хибності

довільного положення, а також визначається його оцінка та доцільність як для самого автора, так і для співрозмовника чи аудиторії.

Різновиди аргументації: доведення та спростування.


Аргумент – це думка, істинність якої уже встановлена раніше, і яка може бути використана для обґрунтування істинності довільного положення.

До аргументів належать:

1) факти дійсності; 2) закони; 3) аксіоми;

4) дефініції; 5) раніше доведені положення.

Ознайомтеся із матеріалами статті *Як дібрати аргументи?*

Промовець повинен знати основні критерії добору аргументів:

  • — міцний зв'язок з тезою — аргумент має бути спрямований саме на цю тезу, а не розпорошуватися на всі;

  • — істинність, вірогідність доказу;

  • — орієнтація на обрану аудиторію (аргумент може бути суттєвим для тези, але не "вражати" саме цю аудиторію, не бути для неї переконливим);

  • — паралельне використання аргументів "за" і "проти", виваженість доказів для того, щоб переконатися в перевазі істинних;

  • — образна форма аргументації, оскільки вона сприяє інтенсивнішій активізації пізнавальної діяльності слухачів.

Промовець має зважати на умови аргументації, що ведуть до успіху:

  • — це глибокі знання і всебічна компетенція аргументатора (промовця) з теми, проблем, питань;

  • — обізнаність промовця в теорії аргументації (знання логічних законів, філософії та морально-етичних правил пізнання істини);

  • — ораторська підготовка та практичний досвід керування власними міркуваннями, почуттями і волевиявленнями для того, щоб зусилля не розпорошувалися, а спрямовувалися на результат;

  • — аудиторія має "привласнювати" докази аргументатора, робити їх своїми.


Прочитайте текст. Визначте його стиль, жанр. Доберіть назву. Поміркуйте, який аргумент використовує головний герой опо­віді. Поясніть пунктуаційні знаки при прямій мові.

Чудового травневого ранку Енді Гіббенс йшов нью-йоркським Центральним парком на співбесіду щодо майбутньої роботи. Він був настільки стурбований своїм майбутнім, що не помічав навко­лишню красу: молодого листя на деревах, сонячних променів, які віддзеркалювались від озера. Раптом його увагу привернув жебрак, поряд з яким стояв плакат: «Я СЛІПИЙ». Ця мольба явно не хвилювала жителів міста й туристів, які квапливо про­ходили повз. На якусь мить Енді подумав про те, чого позбавлена ця людина такого чудового дня, і підійшов до жебрака.

— Я не можу дати вам грошей,— пояснив Енді,— оскільки сам кілька місяців без роботи. Але, якщо ви не проти, я можу допомогти вам іншим способом. Я б хотів внести деякі зміни у ваше прохання по допомогу.

Здивований жебрак деякий час вагався, а потім сказав:

— Робіть, що хочете. Але мушу вам сказати, що навряд чи знайдуться слова, які здатні викликати співчуття у жителів цього міста до чергового жебрака.

Енді дописав кілька слів на плакаті й пішов.

Через кілька годин він повертався і з задоволенням відзна­чив, що новий плакат довів свою ефективність у розкритті сер­дець і гаманців перехожих.

— Справи у вас пішли значно краще,— сказав Енді жебраку.

-Точно,— відповів той, а потім, упізнавши голос, запитав: - Що ви зробили з моїм плакатом?

— Я лише додав кілька слів,— пояснив Енді.— Тепер там написано: «Я СЛІПИЙ, А НА ВУЛИЦІ ВЕСНА...» (Д. Льюіс).


Риторична гра «А це як ще сказати»

Дайте відповідь на запропоновані тези «А це як ще сказати...» та наведіть свої аргументи, що спростовують наведені твер­дження.

1. Гарно мати купу грошей. 2. Гарно мати телефон. 3. Добре, коли зимою багато снігу. 4. Бойовики дивитися нудно. 5. Добре завжди вигравати. 6. Значно ліпше, коли тебе на уроках не ви­кликають. 7. Гарно мати собаку. 8. Влітку приємно їсти морозиво.


В античній риториці вимагалось від ора­торів вміння аргументувати будь-яку тезу. Аристотель вважав, що треба вміти розвивати й аргументувати тезу в обидві про­тилежні (позитивну і негативну) сторони і під різними кутами зору, наприклад, шукати істинність й неістинність, корисність і некорисність, доцільність і недоцільність. Такі зумисне диску­сійні ситуації у напрямках як «за», так і «проти» були, як пра­вило, ігровими, тренувальними. У реальних мовних ситуаціях тези аргументуються в одному напрямку — істинності або неіс- тинності (За Л. Мацько та О. Мацько).


Зразок. Теза. Баба Яга — чудова жінка.

Цілісність — завжди прекрасна, а у Баби Яги є все: для при­бирання території — мітла, для приготування страв — ступа. Вона добра людина — нікого не вкусить, бо в неї залишився лише один зуб. Вона комунікабельна, у неї є друзі — Кощей. У неї все натуральне — хатинка на курячих ніжках, а не бетонних сваях... (З посібника).

Спробуйте довести наступні твердження, використовуючи аргументи різних видів.

Група 1

Буратіно — інопланетянин (походить від людиноподібних рос­лин; має незвичну зовнішність, бо повністю не встиг прийняти людську подобу тощо).

Група 2

Змій Горинич — мудра істота (має три голови; бачив світ, бо багато літає тощо).


Група 3

Царівна-жаба — красуня (у неї зелена шкіра, а зелений колір — це колір життя; вона має великі очі тощо).