Євген Плужник
Стаття "Три життя Євгена Плужника"
Прочитайте статтю дайте відповіді на такі питання:
Якими б кольорами ви б описали дитинство Євгена Плужника? Поясніть свій вибір.
Проілюструйте прикладами з біографії такі риси характеру Євгена Плужника: стоїцизм, сила духу, скромність, непостійність, відданість, впертість.
Аналіз поезій Євгена Плужника
Вчись у природи творчого спокою
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.
Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
Завдання:
Визначте вид лірики. Аргументуйте свій вибір.
Що переважає в поезії надія чи безнадія? Через які образи створюється цей настрій?
Яким ви бачите ліричного героя? (щоб реалізуватися, треба бути мудрим, врівноваженим...)
Які морально-етичні настанови є в поезії?
Складіть асоціативне гроно до виразів *творчий спокій*, *на південь линуть журавлі*.
Знайдіть антоніми в поезії. Визначте їхню стилістичну роль.
Доберіть ілюстрацію до поезії, аргументуйте свій вибір.
Ніч... а човен — як срібний птах!..
Ніч... а човен — як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи...
І внизу, і вгорі глибини...
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
Завдання до поезії:
Пригадайте ознаки романтизму. Які з них наявні в поезії?
Визначте вид лірики.
Намалюйте колограму поезії. (графічний знак із кольорами та символами в середині).
Окресліть символічне коло значень образу *човна*. Прочитайте статтю з Словника символів. Яких нових символічних значень набуває образ човна в цій поезії?
З якимим раніше вивченими поезіями можна провести паралель за лейтмотивом, образами, настроєм?
Із Словника символів (с.868)
Човен – символ божества потойбічного світу; символ останнього шляху богів та людей; у християнстві (ковчег-човен) – символ сили, яка оберігає все і всіх; материнського черева; у фольклорі, літературі – символ розлуки, Місяця. У сиву давнину люди вірили, щоб потрапити в потойбічний, підземний світ, треба перепливти море чи річку. «Ці уявлення, – вказував А. Голан, – привели до виникнення таких поховальних обрядів, як поховання в човні, який відправлявся у відкрите море, чи поховання з човном, чи спорудження надмогильної плити у формі човна». Човен був ритуальним предметом у народів Скандинавії, Єгипту, Океанії, Русі-України. «Царство мерців, – писав митрополит Іларіон, – було далеко за морем, куди вела річка. Ось тому в давнину часто клали мерця в човна чи у видовбане дерево, щоб цим човном небіжчик легко дістався річкою до Раю». Інколи язичники спалювали своїх співплемінників у човні. Міфічний човен із мерцями відомий європейцям за легендою про «летючого голландця» – (корабель, команда якого мертва із незрозумілих причин). У християнстві загальновідомий є образ човна-ковчега, що символізує силу, яка зберігає усе суще і гарантує його відродження (Керлот X. Словарь символов. – М., 1994. – С. 246). Окремі дослідники вважають, що ковчег є також символом людського серця, материнського лона. На думку К. Сосенка, у щедрівках «золотий човник, у якім сидить або лежить «білий молодчик», срібні весла при човні» символізують священний для язичників Місяць. В українському фольклорі, літературі човен символізує розлуку, прощання: А молодий козаченько Сідає в човенце, Стиснув руку, махнув веслом: Прощай, моє серце. Аналогічний образ-символ постає і в поезії Б. Олійника «За тобою»: На човнах золотих Заплива молодик За тополю... За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… О. Потапенко
Річний пісок слідок ноги твоєї
Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще — для мене! — не заніс...
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс...
Не заблукають з хуторів лелеки,—
Хіба що вітер хмари нажене...
О друже мій єдиний, а далекий,
Який тут спокій стереже мене!
Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями несе...
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час,— і всесвіт не тече...
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей...
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий — такий великий,
Що я тобі й сказати б не зумів
Був цей хлопчик лагідний і тихий,
Як сосновий у безвітря ліс...
(Для якоїсь радості і втіхи
Кожний з нас у дні прийшов і ріс.)
А сімнадцятий минув, зустрінув
Наречену — кулю за Дніпром.
— Обертайся, земле, без упину!
Припасайте, припасайте бром!
Ах, цей хлопчик лагідний і тихий,
Що над степом ранній біль простер!
(Для якої радості і втіхи
Кожний з нас приходить і росте?)
Ще в полон не брали тоді,
Приліпили його до стовпа...
На землі, від крові рудій,
Кривава ропа...
А він був молодий такий!
Цілував, мабуть, гаряче...
Довго, довго йому круки
Випивали світло з очей!
А тепер там зійшов полин.
Телеграфні стовпи...
3агубився селянський син,
Відробив!
Притулив до стінки людину,
Витяг нагана...
Придивляйсь, дітлоха, з-за тину, –
Гра бездоганна!
Потім їли яєшню з салом,
До синців тисли Мотрі груди...
О, минуле! Твоїм васалам
І в майбутньому тісно буде!
1926
А він молодий-молодий...
Неголений пух на обличчі.
Ще вчора до школи ходив...
Ще, мабуть, кохати не вивчив...
Так очі ж навколо лихі...
Крізь зуби один - розстріляти!
...А там десь солома дахів.
...А там десь Шевченко і мати...
Долоню на чоло поклав;
Крізь пальці майбутньому в вічі...
Хвилина текла, не текла...
Наган дав осічку аж двічі...
А втрете... І сонячний сміх
На драні упав черевики...
І правда, і радість, і гріх,
І біль не навіки!
Для вас, історики майбутні
Для вас, історики майбутні,
Наш біль — рядки холодних слів!
О, золоті делекі будні
Серед родючих вільних нив!
Забудь про вистраждані свята,
Що в них росила землю кров!
Мовчи, мовчи, душе підтята,—
— Агов!
Якийсь дідок нудний напише,—
Війна і робітничий рух...
О, тихше!
— Біль не вщух!
Афоризми Євгена Плужника
"Я мов радий - крізь квітень запізнілий побачити дочасний листопад"
"Як у друзів не заробиш згадки - може, не забудуть вороги"
"Може,й твоя з тих багатющих душ, що вміють всесвіт слухати з кімнати"