Завдання 1. Прочитайте текст. Дайте відповіді на питання:

1.1. Які ознаки мала дивана література?

1.2. Кого вважають зачинателем кримськотатарської літератури?

1.3. Хто заклав основи роману та оповідання в кримськотатарській літературі?

1.4. Яка подія перервала традиції кримськотатарської літератури?

КРИМСЬКОТАТАРСЬКА́ ЛІТЕРАТУ́РА

Література кримських татар зародилася у 13–15 ст. у рамках для тюркських народів древньої літератури. Із прийняттям ними ісламу виникла палацова поезія (відома також як літ-ра дивана, тобто світська), орієнтована на традиції арабської і перської літератур. Вона вирізнялася пишномовністю, численними ремінісценціями з Корану, дидактичністю; її авторами були хани та аристократи (формування завершилося в ранній пе­ріод розвитку Кримського ханства).

Одним із перших писемних літературних тво­рів кримських татар є написана в 1223 р. тюркською мовою поема «Хикяети-и Юсуф ве Зулейха» («Повість про Юсуфа і Зулейху», сюжет запозичено з Корану) М. К’иримли, якого вважають зачинателем Кримської літератури. Питання про спадщину і спадкоємців тюркомовної літератури 13–14 ст. донині відкрите. Усі пам’ятки 15–18 ст. написано арабською графікою. У середні віки з’явилася плеяда видатних кримських поетів: А.-М. Ефенді, У. Кефевій, М. Ґірей, Б. Гази, Р. Ходжа, А. Умер, М. Джевхерій, Л. Бікеч, А. Аріф, Е. Ефенді та ін.

Основні поетичні жанри К. л.:

1) газель – ліричний вірш любовного чи філософсько-медитаційного змісту ;

2) ґита – невеликий вірш філос. змісту, що формою нагадує газель;

3) кошма – вироблена народними співцями-ашиками;

4) месневі – жанрова форма поезії Близького і Серед. Сходу;

5) семаї – жанр близькосх. поезії, подібних до співомовок із ритмікою при­танцьовування.

У серед. 19 – на поч. 20 ст. Кримська література перебувала під впливом ідей пантюркізму. Письменники об’єд­налися навколо І. Гаспринського, який заклав основи оповідан­ня та роману. Зі встановлення у Криму радянської влади переважала поезія, наснажена пафосом будівництва нового життя (О. Аміт, М. Сулейман, Б. Чобан-заде, Е. Шем’ї-заде та ін.). Серед визначних поетів – А. Гірай­бай, Ш. Бекторе, А. Дерменджи, А. Лятіф-заде. У 1930-х рр. під впливом російської літератури відбулося становлення кримськотатарської драматургії (п’єси Ю. Болата, С. Джетере, І. Тархана); розвивалася проза (романи, повісті, оповідання У. Іпчі, Р. Тин­черова та ін.). Роман класика рад. періоду Ш. Алядіна «Запрошення на бенкет диявола» – енциклопедія культури й побуту кримськотатарського народу поч. 20 ст. (нац. специфіка стосунків між подружжям, кухня, традиц. побут, особливості відносин між різними частинами кримськотатар. етносу).

На розвиток кримської літератури післявоєнного періоду негативно вплинула де­портація кримських татар в Узбекистан, оскільки було перервано літературну традицію. Сам факт існування літератур і найважливіших її авторів замовчувався в СРСР до 1970-х рр. Вважалося, що кримської літератури не існує взагалі. Найбільш обдарованих, найвідоміших літераторів забуто разом з їхніми творами, заборонено навіть згадува­ти їхні імена. Тому нині вивчення історії кримської літератури – одне з найважливі­ших завдань. У 1970–80-х рр. роз­вивали прозу А. Осман, У. Едемова, Е. Умеров та ін. Кримськотатар. автор Дж. Дагджи писав турецькою мовою. До опозиції поетів належали Л. Ібраїмов, Ю. Османов, Е. Фазилов, політичну лірику писав І. Асанін. У 1990-і рр. майже всі кримськотатарські письменники повернулися у Крим. Серед перших – Ш. Се­лімов, Ю. Кандим. Найстарші кримськотатар. письменники, які повернулися на батьківщину, – М. Аблялімов, Дж. Аметов, Ш. Алядін, А. Осман. Завдяки їхній активній діяльності у Криму почалося відродження сучасної кримської літератури , яка зазнавала значних втрат упродовж історії. Твори кримськотатарських письменників зберігаються у книгосховищах Туреч­чини, Румунії, РФ, Франції, Великої Британії, США та ін. На батьківшині знищено сотні тисяч томів у вирі воєнних і політичних подій 18–20 ст., тому непросто знахо­дити тексти творів. 1992 кримськотатарські письменники увійшли до складу НСПУ (нині – понад 30 осіб).

Завдання 2. Подивіться відеоматеріал про Ервіна Умерова. За бажанням прочитайте статтю.

Завдання 3. Прочитайте оповідання Ервіна Умерова " Самотність".

1. Висловте ваші враження від прочитаного оповідання: що вразило, над чим ви замислились?

2. Доведіть, що "Самотність" - це оповідання. Чи є ознаки новели в цьому творі?

В оповіданні присутні характерні риси кримськотатарської літератури:

• немає «ознак авангарду чи постмодерну» (В. Даниленко)

• натомість є занурення в менталітет і побут кримських татар

• прояви «маяків» свідомості чи підсвідомості у сприйнятті світу персонажами

• особлива увага до художніх деталей, насиченість подіями.

3. Розгляньте ілюстрацію та проведіть паралель із прочитаним оповіданням.

4. У чому символічність назви оповідання? (Сформулюйте власну відповідь , потім прочитайте текст)

Назва твору символічна: це не лише психологічний стан старого собаки Сабирли, хворого, бездомного, уже навіть без одного вуха і хвоста, а й повна покинутість долею і крижана космічна самотність кримськотатарського народу на чужих теренах після депортації.

5. Сабирли - значить Терплячий. Чому таке ім*я автор дає псу?

Категорією терплячості як мірою внутрішньої сили духу в контексті оповідання про сталінську депортацію Е. Умеров наголошує на витривалості й міці кримських татар, їхньому обов'язковому поверненні додому, у Крим, усупереч волі всіх окупантів.

6. Розкажіть про фронтовика, який повертається додому: як він поводиться, що робить, як ставиться до Сабирли, розкажіть про внутрішній стан людини. Чому він не залишається в селі?

7. Наведіть приклади художньої деталі в оповіданні "Самотність". Розкрийте їх значення, символічне навантаження.

8. Що ви знаєте про Хатіко. Чи можна назвати Сабирли кримськотатарським Хатіко?

9. Які уроки дає оповідання сучасному українцеві?