"Празька школа"
09.11.2021
Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця.
Завдання1. Опрацюйте разом із учителем під час уроку або самостійно матеріали презентації. Запишіть у зошит представників *Празької школи поетів* та особливість їхньої лірики.
Празька школа. Євген Маланюк.pptxОлег ОЛЬЖИЧ
Завдання 2. Подивіться відео про Олега Ольжича або прочитайте статтю про Олену Телігу (на вибір учнів).
ОЛЕНА ТЕЛІГА
Олена Новак-Зінченко Допис у ФБ
#ушколінерозкажуть
Олена Теліга
На її честь у Києві є вулиця (та, що вздовж Бабиного Яру).
Це її порівнюють з Лесею Українкою.
Сонцесяйна панночка у модних капелюшках.
Зелені очі! Звабливий сміх! Не мальована красуня, але принадлива!
У її присутності чоловіки глитали слину.
Жінки розпинали Телігу язиками, але ж «нецікавих жінок інші жінки не критикують»!
Ефектно позувала перед фотокамерами! Любила любов. І не пручалася від обіймів.
Її родина жила на Росії. Розбалував улюблену донечку «папочка». Авторитетний учений, інженер-гідротехнік Іван Шовгенів (українець за корінням) дозволяє Лєночці дертися йому на макітру. Справдешня Петербурзька мажорка: прехороше вбрання, найліпші подорожі, дорогоцінні прикраси. Примхлива Лєночка блаженствує, але має чіпку кебету: знає історію, географію, літературу. Розмовляє французькою, німецькою, російською, але не українською, бо не чує її ніде.
Отак насолоджується, аж поки родина не перебирається до тодішньої Української Народної Республіки. У Києві Іван Шовгенів займає проукраїнську позицію. Через це за Совєтів зі старшим сином змушений утекти за кордон.
Захмарна Лєночка уперше приземляється. Її обзивають «петлюрівкою». Щоб вижити, прополює комуняцькі городи за пайок. Не витримує: з мамою й молодшим братом теж залишає Україну.
Усі разом Шовгеніви перебираються до Чехословаччини. Тут, в еміграції, Лєночка вимагає у батька «свою Україну», але цю примху Шовгенів не може задовольнити: «ти мусиш прийти до неї сама, аби любити по-справжньому».
Якось на вечірці, обліплена жевжиками, Лєночка вчуває як її «друзі» розпинають українську - «псячий язик». У ній щось надколюється: «Ви хами! Та собача мова – моя мова! Мова моїх батьків! Я вас більше не хочу знати!» І назавжди відрубує усе російське.
Змереже з неї справжню українку Михайло Теліга - бандурист, кубанський козак.
Йому ця небуденна жінка одразу пропонує свобідну любов: «… я ніколи не візьму ніяких обіцянок і нічого такого. Робіть, любий, як знаходите краще, ходіть всюди, знайомтесь, танцюйте, фліртуйте…» Михайло приймає її з усіма «кониками».
Переїжджають до Польщі. Тут навіяна Лєночка вдруге приземляється. Злидні такі, що хочеться скавуліти. Підробляє манекенницею, танцює у кабаре під Михайлову бандуру. І озвіріло закачує у свої жили українську кров.
У Варшаві знайомиться з чоловіком, який подарує їй Україну, яку не зміг батько і яку вона так бажала - Дмитром Донцовим.
Вона називає його «вельмишановний редактор», він її «миле створіння». Йому 50, їй – 27. Вперше її вірші публікуються у його «Віснику».
Теліга не розуміє, що відбувається: «… Не мені зорієнтуватися в тому, що це є: кохання, обожання, приязнь чи захоплення, чи не те, не друге й не третє...»
Йде за ним як теля на мотузку. І мегаідейний, потужний Донцов на втіху собі вирощує «віддану українську лелеку» і відпускає у вирій.
У липні 1941-го разом з письменником Самчуком Теліга як злодій прокрадається в Україну, аби віддатися їй дочиста! І тут втретє приземляється, бо не впізнає розбомблений Київ.
Теліга у відчаї: «… Мій найліпший у світі Михайлику! Так мені тебе бракує, як ніколи в житті. Пам’ятай: яка я не є, але тебе одного дуже люблю...» Михайло поїде за нею.
Паскудний побут, переслідування, погрози й вбивства її соратників не вжахали Телігу: «Вдруге з Києва не втечу! То буду вже не я!»
Кебетлива Олена усе розуміла. У гестапівську пастку, до Спілки українських письменників (яку очолювала) зайшла у красивому капелюшку. За годину туди прийшов Михайло.
Паскудний побут, переслідування, погрози й вбивства її соратників не вжахали Телігу: «Вдруге з Києва не втечу! То буду вже не я!»
Кебетлива Олена усе розуміла. У гестапівську пастку, до Спілки українських письменників (яку очолювала) зайшла у красивому капелюшку. За годину туди прийшов Михайло.
Подружжя Теліг разом з іншими відчайдухами розстріляли у двадцятих числах лютого 1942 року у Бабиному Яру. Олена приземлилася вчетверте - назавжди. Михайло міг уникнути арешту, але тримав її за руку до останнього пострілу.
За життя Теліга була різною, але завжди собою.
Невичерпна, прямолінійна, незбагненна, вперта, розгублена, витрибенькувата, віданнасвоїмбажанням.
Такою була справжня Олена Теліга
Про це #ушколінерозкажуть
Домашнє завдання: За опрацьованими матеріалами сайту та підручника створити ОДИН матеріал на ВАШ вибір:
Хмара слів (життєпис, творчість одного з представників *Празької школи*) https://wordart.com/
Стрічка часу (життєпис, творчість одного з представників *Празької школи*): рукописна в зошиті або на сервісі https://time.graphics/ru/
Кросенс за життєписом та творчістю Є.Маланюка (з розшифровкою).
12.11.2021
Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми». Її актуальність, символічність назви. «Напис на книзі віршів…» – ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків.
Завдання 3. Опрацюйте матеріали презентації.
Завдання 5. Проаналізуйте поезію.
Je suis un fils de cette race... E. Verhaeren - «Я син цієї породи… Е. Верхаерен».
- Яка тема та ідея поезії?
- Які історичні постаті згадані? Чому?Що вони символізують?
- Алюзії на які твори використав автор?
- З якими поезіями має спільне (за темою, ідеєю, настроєм)?