Розрізняють програми різного рівня, кожний з яких має відповідне призначення. 

• базового рівня - зберігаються у спеціальних мікросхемах постійного запам’ятовуючого пристрою та утворюють базову систему введення-виведення — BIOS. 

• системного рівня - забезпечують взаємодію інших програм комп’ютера з програмами базового рівня та безпосередньо з апаратним забезпеченням . Наприклад - драйвери.

• службового рівня - взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. 

• прикладного рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних і навчальних).  

  • загального призначення належать: текстові та графічні редактори і процесори, програми створення мультимедійних презентацій, табличні процесори, системи управління базами даних, засоби підтримки комунікацій тощо. 

  • професійного (спеціального) призначення потрібне для вузькоспеціалізованого використання . До програм професійного призначення належать програми для проведення математичних обчислень (наприклад, Mathlab, MathCad), системи автоматизованого проектування (наприклад, AutoCad), програми для проведення бухгалтерських операцій (наприклад, 1С-бухгалтерія), редактори тривимірної графіки та анімації (наприклад, 3D MAX Studio) тощо 

  • інструментальне програмне забезпечення - для розробки як прикладного, так і системного програмного забезпечення комп’ютера існують спеціальні програми . Такими інструментальними засобами є системи програмування, призначені для сприймання та опрацювання програм, записаних однією чи декількома мовами програмування (наприклад, С, С#, С++, Pyton, Visual Basic, Delphi). Крім того, є системи, що підтримують кілька мов програмування, наприклад Microsoft Visual Studio.NET 

Операційна система (ОС) — це програмний комплекс, що забезпечує: • управління ресурсами — злагоджену роботу всіх апаратних засобів комп’ютера; • управління процесами — виконання всіх програм і їх взаємодію з пристроями комп’ютера та даними; • взаємодію (обмін відомостями та даними) між користувачем і комп’ютером. 

До складу сучасних операційних систем входять такі основні компоненти:

•   ядро — центральна частина ОС, що забезпечує прикладним програмам координований доступ до ресурсів комп’ютера (часу, що витрачається процесором для опрацювання окремих завдань, оперативної пам’яті, зовнішніх пристроїв уведення та виведення даних), перекладаючи їх команди з мови прикладних програм мовою двійкових кодів для подальшого опрацювання комп’ютером;  

• драйвери — програми для перекладу вказівок комп’ютера мовою певного пристрою (принтера, сканера, звукової або відеокарти тощо) та навпаки;

•   утиліти — допоміжні програми, призначені для обслуговування дисків, перевірки комп’ютера, налаштування параметрів роботи;  

• інтерфейс — правила взаємодії операційної системи та користувача, які визначають зручність роботи. 

Операційні системи (ОС) можна класифікувати за такими ознаками:  

• цільове призначення для:  

  • великих універсальних високопродуктивних ЕОМ (мейнфреймів); 

  • ПК; 

  • мобільних пристроїв; 

  • вбудованих систем; 

•  кількість користувачів, які одночасно працюють із системою: 

  • локальні — однокористувацькі;

  • мережеві — багатокористувацькі;  

• кількість задач, які може розв’язувати користувач за їх допомогою одночасно: 

  • однозадачні 

  • багатозадачні;  

• інтерфейс користувача — основний спосіб взаємодії користувача з ОС:  

  • інтерфейс командного рядка — управління за допомогою введених із клавіатури команд;  

  • графічний інтерфейс — вибір із меню або вказування на графічні зображення (WIMP-інтерфейс, від англ. Window, Icon, Menu, Pointer — вікно, значок, меню, вказівник);  

  • SILK-інтерфейс — введення вказівок за допомогою голосу (від англ. Speech, Image, Language, Knowledge — мовлення, образ, мова, знання);  

  • жестовий інтерфейс — управління за допомогою сенсорного екрана, джойстика тощо;  

• ресурси, мінімально необхідні для її роботи: мінімальна ємність оперативної та дискової пам’яті, тип процесора;  

• відкритість: можливість користувача, що знає мови програмування, вносити потрібні зміни в її окремі модулі;  

• кількість розрядів, що опрацьовують дані у процесорі одночасно:  

  • 16-розрядні;  

  • 32-розрядні;  

  • 64-розрядні. 

Найвідомішими є операційні системи: MS Windows, GNU/Linux, UNIX, OS/2, MacOS, iOS, Android. Однією з перших відомих операцій- 35 них систем була MS-DOS, яку в минулому встановлювали на більшість комп’ютерів, проте з часом її замінили на ОС із графічним інтерфейсом. 

Домашнє завдання: Вивчити даний матеріал.