Критерії оцінювання досягнень учнів

Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при розв'язуванні задач

Визначальним показником для оцінювання вміння розв'язувати задачі є їх складність, яка залежить від:

1) кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

  • усвідомити умову задачі;

  • записати її у скороченому вигляді;

  • зробити схему або малюнок (за потреби);

  • виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;

  • виразити всі необхідні для розв'язку величини в одиницях СІ;

  • скласти (у простих випадках - обрати) формулу для знаходження шуканої величини;

  • виконати математичні дії й операції;

  • здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

  • аналізувати і будувати графіки;

  • користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв'язку задачі;

  • оцінити одержаний результат та його реальність.

2) раціональності обраного способу розв'язування;

3) типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні лабораторних і практичних робіт

При оцінюванні рівня володіння учнями практичними вміннями та навичками під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

  • через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;

  • через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

  • організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов'язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.

ВСТУП

Знаннєвий компонент:

  • знає правила безпеки у фізичному кабінеті; розташування й призначення основних зон шкільного фізичного кабінету та свого робочого місця.

Діяльнісний компонент:

  • дотримується правил безпечної поведінки під час роботи з фізичними приладами та обладнанням.

Ціннісний компонент:

  • усвідомлює роль шкільного кабінету та значення фізичних приладів у навчанні фізики, відповідальність за поведінку у фізичному кабінеті

Розділ 1. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ

Знаннєвий компонент:

  • називає характерні ознаки фізичних явищ, їх відмінність від біологічних, хімічних інших явищ;

  • наводить приклади фізичних явищ, фізичних тіл та фізичних величин;

  • знає символи та одиниці основних фізичних величин.

  • розуміє основні положення атомно-молекулярного вчення;

  • розуміє відмінності між речовиною і полем.

Діяльнісний компонент:

  • записує значення фізичної величини, використовує префікси для утворення кратних і частинних одиниць;

  • користується найпростішими засобами вимірювання, визначає ціну поділки шкали;

  • порівнює значення фізичних величин;

  • вимірює лінійні розміри тіл, об’єми твердих тіл, рідин і сипких матеріалів;

  • проводить досліди (індивідуально та в групі) за власним планом або за інструкцією з допомогою вчителя, аналізує результати, робить висновки.

Ціннісний компонент:

  • усвідомлює як нові знання співвідносяться із наявними;

  • висловлює судження про роль спостереження і досліду в пізнанні довкілля


Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву й впливу фізичних явищ на здоров’я й безпеку життєдіяльності, вирішення проблем довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо

Розділ 2. МЕХАНІЧНИЙ РУХ

Знаннєвий компонент:

  • називає види механічного руху;

  • володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (швидкість, період обертання, переміщення, амплітуда коливань, період та частота коливань) і вміє обрати її одиницю;

  • називає вживані одиниці часу, шляху, швидкості, періоду обертання, періоду та частоти коливань;

  • описує фізичну величину відповідно до узагальнених планів;

  • розуміє відносність руху.

Діяльнісний компонент:

    • уміє застосовувати поняття «матеріальна точка» та визначати межі застосування цієї фізичної моделі;

    • розрізняє види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла;

    • уміє описати механічний рух графічно й аналітично і провести його аналіз;

    • розраховує пройдений тілом шлях, визначає швидкість руху, період обертання, частоту коливань нитяного маятника під час розв’язання фізичних задач різного типу;

    • представляє результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків;

    • використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

Ціннісний компонент:

усвідомлює цінність знань про механічний рух для власного розвитку й безпеки


Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи на аналіз механічного руху учасників дорожнього руху та його наслідки для власної безпеки; задачі з прикладами логістики пасажирських і вантажних перевезень в Україні й світі; уміння вибрати оптимальну траєкторію руху в конкретних життєвих ситуаціях

Розділ 3. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА

Знаннєвий компонент:

  • знає і описує фізичні явища і процеси (інерція, деформація, тяжіння, тертя, тиск);

  • володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (маса, густина речовини, сила, коефіцієнт тертя, тиск, сила тиску) та вміє обрати її одиницю;

  • формулює закони Гука, Паскаля, Архімеда;

  • знає умову плавання тіл;

  • пояснює причини виникнення атмосферного тиску та його залежність від висоти,

  • залежність сили пружності від деформації;

  • залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини;

  • знає і розуміє будову та принцип дії динамометра, манометра, барометра, терезів.

Діяльнісний компонент:

  • застосовує закони Гука, Паскаля, Архімеда, умови плавання тіл, формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, сили тиску, виштовхувальної сили під час розв’язування різних видів чи типів задач і виконання лабораторних робіт;

  • здатен (здатна) запропонувати способи зменшення/збільшення сили тертя, сили пружності, тиску в практичних ситуаціях;

  • графічно зображує сили;

  • користується динамометром, терезами; читає покази шкали манометра, барометра;

  • використовує набуті знання у навчальній і практичній діяльності.

Ціннісний компонент:

  • висловлює судження про роль внеску вчених-фізиків у розвиток і становлення механіки та техніки;

  • оцінює практичне значення застосування законів і закономірностей у природі та техніці


Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи і задачі на аналіз явища інерції, сил тертя і пружності, їх наслідки для власної безпеки; матеріали з досягнення українських конструкторів у суднобудуванні, повітроплаванні тощо

Розділ 4. МЕХАНІЧНА РОБОТА ТА ЕНЕРГІЯ

Знаннєвий компонент:

  • володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (механічна робота, потужність, кінетична і потенціальна енергія, момент сили, коефіцієнт корисної дії) і вміє обрати її одиницю;

  • розуміє сутність закону збереження механічної енергії, умову рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів;

  • знає різновиди важеля.

Діяльнісний компонент:

  • застосовує закон збереження енергії та формули роботи, потужності, ККД простого механізму, кінетичної енергії тіла, потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею Землі, деформованого тіла, моменту сили під час розв’язування задач різних типів і виконання лабораторних робіт, у практичній діяльності;

  • користується простими механізмами (важіль, нерухомий та рухомий блоки, похила площина);

  • використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

Ціннісний компонент:

  • оцінює прояви закону збереження механічної енергії в природі, техніці, побуті;

  • оцінює ефективність використання простих механізмів;

  • оцінює роль видатних учених у розвитку знань про перетворення енергії


Захист навчальних проектів

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи й задачі на застосування закону збереження енергії, розрахунок параметрів простих механізмів, умов їх безпечного використання; інформаційні матеріали про досягнення українських конструкторів у машинобудуванні й будівництві