Тиждень психології

Згідно плану роботи соціально-психологічної служби стартує Тиждень психології онлайн, який триватиме з 23 по 29 квітня, оскільки Всеукраїнський день психолога святкують 23 квітня.

Проте життя внесло свої корективи. Весь світ знаходиться на карантині, адже на даний час є необхідною мірою для того, щоб зберегти здоров’я та життя кожного з нас. Ми вже почали звикати до роботи та навчання в режимі онлайн, тому і тиждень психології вирішили провести в онлайн режимі.

Цього року він буде присвячений цінності життя та емоційному благополуччю, адже це дуже актуально на сьогодні.

Протягом тижня пропоную виконувати цікаві вправи та завдання. Чекаю від учнів, педагогів та батьків активної участі та зворотнього зв’язку.

План тижня психології 2020.pdf

Четвер 23.04.2020

«Хорошій настрій починається з душі,

А не з ноги, з якої зранку встали»


Цікава практика «П’ять хороших новин або п’ять позитивних емоцій».

Життя буває дуже складним. Але завжди є привід для чогось хорошого і позитивного, навіть у найважчі моменти.

Коли ми зосереджені на хороших речах та емоціях, у нас з’являється стимул жити та піклуватися про інших людей.

Більшість кращих речей у житті — безкоштовні!

Пропоную цікаву і корисну практику «П’ять хороших новин або п’ять позитивних емоцій». Щовечора пригадуйте, що за день у Вас було позитивного, які позитивні емоції Ви відчували. Спробуйте, це дійсно працює!


ВПРАВА “ОБОВ’ЯЗКИ”

Інструкція: візьміть аркуш паперу та олівець і напишіть відповідь на наступне питання: “У чому полягають мої обов’язки по відношенню до дитини?” Дається час 3-5 хвилин.

Тепер напишіть відповідь на таке питання: “У чому полягають обов’язки дитини по відношенню до мене?”

Коли ви дасте відповідь на обидва питання, порівняйте відповіді. Вийшла у вас свого роду вулиця з двостороннім рухом, так що ви і ваша дитина зобов’язані по відношенню один до одного приблизно рівним чином? Або ж ця вулиця виявилася з одностороннім рухом? Якщо це так, то чи відома вам хоча б одна причина, чому так “повинно” бути?

Тепер подивіться, чи підходить вам такого роду положення: “Я нічого не винна моїй дитині. Моя дитина нічого не винна мені. Кожен з нас – вільна людина, здатна розпоряджатися своїм власним життям і вільна робити для іншого те, що вона хоче робити” .

Перевірте також, наскільки підходить для вас такого роду ідея: “Я не повинна присвячувати всю (всього) себе кому-небудь ще. Я в боргу насамперед перед самою собою”.




П'ятниця 24.04

«Якщо ви хочете, щоб життя вам посміхалося,

подаруйте йому спочатку гарний настрій»


1. Антистрес

Розмальовки-антистрес допоможуть знизити тривожність

У період підвищеної тривоги та стресу, яким досить легко піддатися під час карантину, важливо турбуватися про свій емоційний стан. Коли людина замкнута у чотирьох стінах, знайти справу, яка би додавала сил і заспокоювала, досить складно. На допомогу і дітям, і дорослим прийдуть розмальовки-антистрес.

Розфарбування складається з безлічі дрібних деталей, різних ліній і завитків. Зосереджуючи всю свою увагу на розмальовці, людина забуває про негаразди і тривоги, переносячи при цьому акцент на гарний настрій.

Величезне значення має і вибір кольорів:

зелений означає спокій,

помаранчевий і жовтий — радість і активність,

синій — спокій і довіру.

Дослідження підтвердили: чим більше кольорів використовується при розфарбовуванні, чим більше дрібних деталей, і складніший малюнок, тим краще працює мозок. Адже в цьому процесі задіяні обидві півкулі мозку, розвиваючи творчі здібності людини. Хочеться ще додати, що розмальовки антистрес — це своєрідний килим — літак, який повертає нас в дитинство, коли життя було веселим і безтурботним, коли можна було розкидати пісок в пісочниці, бігати босоніж по калюжах.

Оберіть розмальовку, роздрукуйте її, візьміть фломастери або олівці і фарбуйте так, як колись в дитинстві. Довіртеся своїй фантазії і інтуїції в підборі кольорів і у вас обов’язково вийде гарна картина.

Додаю декілька розмальовок для вас))



2. «Як знизити тривожність?»

Як знизити в дитини рівень стресу й тривоги

Безсумнівно, почуття тривоги властиве не тільки дорослим, а й дітям. Його прояви виявляють практично у 20 % школярів. Однак ще більша кількість дітей переживають стрес, що не діагностується як тривожний розлад. Як же можна допомогти дітям знизити рівень стресу та тривоги?

1. Заохочуйте дітей дивитися страху в очі, а не уникати його

Якщо ми боїмось якоїсь стресової ситуації, то намагаємось уникати її. Але такий підхід не позбавляє нас від тривоги. Якщо дитина навчиться дивитися страху в очі, вона побачить, що поступово її тривога почне зменшуватись. Тіло не може тривалий час перебувати у тривожному стані, тому через якийсь час ми починаємо заспокоюватись. Як правило, тривога починає відступати через 20–45 хвилин після виникнення тривожної ситуації.

2. Поясніть дитині, що бути неідеальним – це нормально

Часто ми відчуваємо необхідність у тому, щоб наші діти досягли успіху у спорті, навчанні та інших сферах діяльності. Але іноді ми забуваємо, що діти повинні бути просто дітьми. Ось і виходить, що у школі головне отримувати оцінки, а не насолоджуватися навчанням і розумінням нових знань. Середній бал – це, звісно, добре, але можна і краще, й т. п. Усе це зовсім не означає, що прагнути до кращого не обов'язково. Треба спонукати дитину старанно ставитись до навчання, але при цьому розуміти та приймати її помилки й недоліки.

3. Зосередьтесь на позитивних аспектах

Дуже часто стурбовані й напружені діти можуть зануритись у негативні думки й самокритику. Усю свою увагу вони зосереджують на тому, що «склянка наполовину порожня», і турбуються через певні майбутні події. Чим більше ви будете акцентувати увагу на позитивних якостях своєї дитини й на позитивних аспектах ситуації, що склалась, тим легше їй буде самій зосередитись на позитивних емоціях.

4. Не забувайте про види діяльності, що сприяють розслабленню

Дітям потрібен час, щоб розслабитись і бути дітьми. На жаль, іноді навіть веселі види діяльності можуть бути цілком спрямовані на успіх і результат, а не на радість самого процесу. Дуже важливо, щоб дитина гралась і займалася чимось заради задоволення. Це можуть бути найрізноманітніші види діяльності: гра з іграшками, заняття спортом, малювання, чаювання або ж прості пустощі.

5. Сформулюйте свою модель психологічних реакцій і позитивного мислення

Ваша дитина завжди буде повторювати за вами. Якщо ви уникаєте стресових ситуацій, вона також буде всіляко ухилятись від них. Якщо ви подивитеся своїм страхам в очі, так зробить і ваша дитина. Якщо ви будете приділяти час собі та знаходити час для своїх інтересів, вона також зрозуміє, що турбота про себе є важливою частиною її життя. Якщо ви будете знаходити щось позитивне в різних ситуаціях, ваша дитина теж буде налаштовуватись позитивно. Діти наслідують поведінку своїх батьків. Тому якщо ви дбаєте про психологічне здоров'я дітей, обов'язково подбайте і про себе.

6. Винагороджуйте дитину за хоробрість

Якщо ваша дитина справляється зі своїми страхами, відзначте її похвалою, обіймами, якоюсь дрібницею на зразок наклейки або частування. Така форма мотивації не буде вважатись підкупом. Заохочуйте свою дитину, і вона буде намагатись не уникати стресових ситуацій.

7. Установіть режим сну

Визначте час, коли дитина буде лягати спати, і дотримуйтесь його навіть у вихідні. Придумайте якийсь приємний ритуал перед сном хвилин на 30–45 (наприклад, разом почитайте книгу або послухайте аудіоказку). Це допоможе дитині заспокоїтись після активного дня й легко заснути.

8. Нехай дитина не боїться проявляти неспокій

Якщо дитина каже, що їй тривожно чи страшно, не кажіть «Ні, не вигадуй», «Усе добре». Це нічим їй не допоможе. Швидше за все, це призведе до того, що дитина буде вважати, що ви не слухаєте або не розумієте її, і вона залишилась наодинці зі своїми хвилюваннями. Краще дайте відповідь на її занепокоєння словами «Ти виглядаєш трохи наляканим. Що тебе непокоїть?». Потім порозмовляйте про емоції та страхи дитини.

9. Допомагайте дитині вирішити проблему

Після того як ви запевнили, що вірите словам дитини, чуєте, про що вона каже, допоможіть їй вирішити цю проблему. Але це не означає, що ви повинні зробити все за неї. Ви повинні допомогти їй визначитися з можливими варіантами. Якщо ваша дитина може назвати кілька способів – чудово. Якщо ні, перерахуйте кілька можливих варіантів, і нехай вона вибере з них те рішення, яке, на її думку, буде найбільш сприятливим.

10. Зберігайте спокій

Діти звертають увагу на те, як реагують на певну ситуацію їхні батьки. Ми всі бачили, як спіткнувшись, маленька дитина відразу дивиться на батьків, щоб визначити, якою буде їхня реакція. Якщо батьки стурбовані, дитина заплаче. Це все тому, що малюк дивиться на реакцію батьків у тій чи іншій ситуації. Діти різного віку вловлюють емоції своїх батьків і реагують на них. Якщо ви хвилюєтеся, дитина відчує вашу тривогу й сама почне нервувати ще більше. Якщо ви хочете знизити рівень її тривоги, то повинні контролювати себе. Для цього ви можете розмовляти ще більш спокійним тоном або зробити кілька глибоких вдихів для розслаблення. Не забувайте і про свою міміку. Ваше обличчя повинно відображати спокій.

11. Виконуйте вправи для розслаблення

Іноді, щоб допомогти дитині знизити рівень стресу та тривоги, необхідні найпростіші вправи для розслаблення. Нехай дитина зробить кілька повільних, глибоких вдихів (проробляйте їх разом з нею, щоб ви дихали в одному ритмі). Або ж нехай вона уявить себе десь у тихому та приємному місці, наприклад, на пляжі чи в гамаку. Попросіть дитину закрити очі й уявити все до найдрібніших подробиць – звуки, запахи, відчуття.

Наприклад, закрийте очі й уявіть, що ви на пляжі. Прислухайтесь до шуму хвиль, які набігають і відпливають. Прислухайтесь до криків чайок. Зосередьте свою увагу на теплому піску під вашими ногами й на теплих променях сонця, які огортають теплом вашу шкіру. Ваша дитина може скористатись такою технікою розслаблення, як тільки відчує перші ознаки тривоги.

12. Ніколи не відступайте!

Справитися з тривогою та стресом – завдання непросте. У дітей дуже часто змінюється джерело тривоги. Іноді вам може здаватися, що ви тільки те й робите, що заспокоюєте свою дитину. Але якщо дитина буде регулярно застосовувати техніки для контролю рівня стресу та тривоги, то з часом навчиться справлятися зі стресовими ситуаціями. Головне – не відступати!



АРТ-МАРАФОН.

«Мені нууууднооо…» – говорять діти щоразу, коли не грають на телефонах, планшетах і не сидять у соцмережах. Серйозно, пора з цим щось робити! Щоб перетворити нудний карантин у час з користю пропоную почати цікавий арт-марафон. Він буде корисним і цікавим не тільки для дітей, а і дорослих. А головне і найбільш приємне в цьому всьому – діти навіть не помітять, що під виглядом розваги їм пропонують корисну користь. Тож починаємо! Протягом 5 днів ви будете отримувати арт-постери та заповнювати їх. Отож, що будемо робити? ДЕНЬ1. ВІДСЛІДКУЄМО НАСТРІЙ ВПРОДОВЖ МІСЯЦЯ. Муд-трекери (це така собі кольорова шкала настрою) нині украй популярні закордоном і зовсім невідомі у нас. На перший погляд – це не більш ніж розвага. Однак насправді, відслідковуючи настрій щодня, дитина чи дорослий розвиває свій емоційний інтелект, що допоможе краще розуміти свій настрій, керувати ним і розвивати гармонійні стосунки з близькими і оточуючими


Тест «Які ви батьки?»


Понеділок 27.04

«Подаруй світу посмішку!»


1. Вправа для ЕМОЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ «ТАЙМ-АУТ!»

В момент, коли відчуваєте, що втрачаєте контроль над емоціями, говоріть близьким: «ТАЙМ-АУТ!», це означає, що вам потрібен певний час, щоб побути наодинці, заспокоїтись та відновитись.

ЩО ЗРОБИТИ ДЛЯ ЕМОЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ:

1. РЕЛАКСУЮЧЕ ДИХАННЯ

Вдих робимо на 2 рахунки, видих – на 4 рахунки. Повторюємо 5 хвилин. Потім вдих робимо на 3 рахунки, видих – на 6. Повторюємо 5-10 хвилин. Це дихання стабілізує емоційний стан, знижує дратівливість та зменшує тривожність або паніку.

2. БАЛАНСУЮЧЕ ДИХАННЯ

Великим пальцем закриваємо праву ніздрю. Вказівний та середній пальці розміщуємо на лобі. Робимо вдих через ліву ніздрю. Після цього закриваємо ліву ніздрю безіменним пальцем та робимо повільний видих через праву ніздрю. Вдихаємо через праву ніздрю, закриваємо її та повільно видихаємо через ліву. Продовжуємо почергове дихання 10-15 хв. Воно балансує праву та ліву півкулю мозку та емоційний стан людини.

3. РЕЛАКСАЦІЯ.

Ввімкніть музику для релаксації (йоги, медитації). Треба лягти на спину, заплющити очі та дати всьому тілу розслабитись. Можна уявити, що ви відпочиваєте на теплому піску, розслаблене тіло занурюється у м‘який пісок. Залишатися у положенні 15-20 хв.

4. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ «СОНЦЕ ТА ДОЩ».

Сядьте у зручне положення на подушку чи на стілець. Заплющте очі. Підніміть догори руки, уявно візьміть у свої долоні теплий шматочок сонця та покладіть його у середину живота. Почніть дихати животом – на вдихові живіт розширюється і стає більшим, на видиху – звужується. Уявляйте всередині живота яскраве сонце. Дихати потрібно 10 хвилин.

Далі уявіть, що ви знаходитесь у красивому зеленому лісі. Покладіть долоні на коліна, відкривши догори. Уявіть, що з неба пішов теплий літній дощ, цілющі ароматні краплини освіжають все тіло. Кожна клітина вашого організму відновлюється та наповнюється силою.

Звісно, краще робити профілактику емоційного виснаження. Тому рекомендую виділяти хоча б 30 хвилин в день для релаксації, йоги, дихальних практик чи медитації. Це працює!




Поради «Способи відновити рівновагу»


ТРЕНІНГОВА ВПРАВА “НЕ КРИЧІТЬ НА ДИТИНУ!”

Притча «Мудрість батьків»

Приходить до батька молода дівчина і го­ворить:

— Тату, я втомилася, у мене таке важке жит­тя, так багато проблем, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил… Що мені робити?

Замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою, в одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву та яйце і налив у чашку кави з третьої каструлі.

— Що змінилося? — запитав він свою дочку.

Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинились у воді, — відповіла вона.

— Ні, доню моя, це лише поверхневий по­гляд на речі. Подивися: тверда морква, побу­вавши в окропі, стала м’якою і піддатливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, а змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих обста­вин — окропу. Так і люди: сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі й ніжні лише тверднуть і зміцнюються…

— А кава? — запитала дочка.

— О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його — перетворили окріп на пре­красний ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин — вони зміню­ють самі обставини і перетворюють їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання в такій ситуації.

Дякую за увагу!


7 КРОКІВ ВИХОВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ В ДИТИНІ

1. Старайтесь залучати дитину до таких завдань, де вона досягне успіху. Для початку це будуть простенькі завдання, а потім складніші. Таким чином дитина відчує, що в її силах довести справу до кінця і отримати позитивний результат.

2. Розширюйте коло зацікавлень і досягнень дитини. В разі, якщо в малюка щось не вдається, треба його підтримати і розповісти, що треба зробити, щоб все вийшло.

3. Не робіть замість дитини те, що під силу зробити їй. Можна допомогти і зробити РАЗОМ з дитиною, а не ЗАМІСТЬ неї.

4. Дозвольте дитині приймати самостійні рішення і відповідати за себе. Так малюк навчиться бути відповідальним і відповідати за свої дії.

5. Привчайте дитину допомагати іншим: захистити слабшого, поділитися іграшками, солодощами тощо. Пам'ятайте, що вміння ділитись і віддавати – це ознака сильного характеру.

6. Підтримуйте в дитині відчуття самоцінності і впевненості в собі завжди, навіть в ситуаціях його небажаних дій. Можна критикувати той, чи інший поганий вчинок, але не дитину.

7. І найголовніше – завжди залишатись люблячими батьками. Якщо дитина відчуватиме тепло та любов, то розумітиме, що у неї є підтримка і все інше їй буде під силу.


Вівторок 28.04

«Твори та дій, навіть якщо боїшся програти!»


Як привчити дитину

до гігієни — шпаргалка з інструкціями для батьків


Як привчити дитину до гігієни — шпаргалка з інструкціями для батьків

Багато батьків в умовах карантину зіткнулися з потребою пояснити дитині про те, навіщо мити візуально чисті руки. При цьому ще й не забути одразу після підйому умитися та двічі на день почистити зуби собі й дитині. Якими хитрощами можна привчити дитину до самостійності щодо власної гігієни, та на що варто звернути увагу батькам, розповімо у нашому матеріалі.

Умиваємося зранку та ввечері

Водні процедури є це особливий ритуал для батьків з перших днів життя малюка. Але з віком варто давати можливість дитині доглядати за собою самостійно. Почати варто з ранкового умивання.

Порядок дій:

1. Поставте східці або невеликий стільчик, щоб дитина могла самостійно дістати до струменя води.

2. Намочіть руки та потріть їх.

3. Покажіть, як скласти долоньки, щоб на них збиралася вода.

4. Сполосніть обличчя, злегка потираючи шкіру. Коли бачите, що дитина робить це достатньо вправно, запропонуйте скористатися дитячим милом.

5. Витріть руки та обличчя чистим рушником.

Коли малюк опанує мистецтво умивання, варто перейти до складнішого – догляду за тілом та волоссям. Почніть із гри за участю улюблених іграшок. Розкажіть історію про те, як плюшевий ведмедик замурзався у варені, коли снідав, або як песик вскочив у калюжу. Проговоріть кожну дію, яку потрібно виконати, щоб іграшка стала чистою від вушок до кінчика хвостика. Або відтворіть цей сюжет з іграшковим набором Свинка Пеппа у ванній.

Важлива частина догляду, про яку просто не можна забувати — це інтимна гігієна. Їй потрібно присвятити особливу увагу в розмові з дитиною. Але перед тим радимо дізнатися всі деталі: перегляньте один із випусків Школи доктора Комаровського про гігієну дівчаток і гігієну хлопчиків.

15 ІГОР ДЛЯ РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ

Пропонуємо добірку ігор для розвитку пам’яті.

  1. Запам’ятай слова по порядку. Називаємо кілька слів, які дитина повинна запам’ятати і повторити в тому ж порядку. Для початку можна використовувати в грі лише декілька слів – 3-5. Далі можна ускладнювати правила гри, збільшуючи кількість слів. Наприклад: будинок, сонце, каша, лампочка, собака.

  2. Хто загубився. Перед малюком викладаємо кілька іграшок (штук 5-6 не більше) і просимо запам’ятати їх. Далі малюк виходить з кімнати, а ми швидко ховаємо одну з іграшок. Повернувшись, дитина повинна уважно повинна визначити, хто ж утік і загубився.

  3. Будиночок. Для цієї гри беремо кілька іграшок (підійдуть різні іграшки з кіндер-сюрпризів, маленькі машинки та ін. Невеликі іграшки). Просимо дитину запам’ятати іграшки. Після того, як малюк повідомляє, що запам’ятав – ховаємо іграшки в «будиночок» (роль будиночка може зіграти звичайна коробка). Просимо дитину пригадати всі іграшки, які сховалися. Після того, як всі іграшки відгадано, можна помінятися ролями, і тепер мама вгадує, хто ж сховався в будиночку

  4. Картинки. Для цієї гри підійдуть будь-які кольорові картинки, якщо у вас є книжка з великою кількістю картинок, сміливо беріть її. Дитині показуємо картинку, і просимо запам’ятати все, що на ній зображено. Після того, як малюк подивився і все запам’ятав, картинку прибираємо і просимо дитину по пам’яті відтворити все, що він бачив.

  5. Магазин. Відправляємо дитину в «магазин» при цьому називаємо те, що потрібно купити (для початку не більше 4-5 найменувань). Наприклад, хліб, морозиво, молоко, сир, шоколадку. Малюк біжить в іншу кімнату і перераховує татові-«продавцеві» все, що він хоче у нього купити. З часом список покупок збільшуємо. У таку гру можна грати і в реальному магазині. Виходячи з будинку, повідомте дитині, що вам необхідно купити в магазині. Прийшовши в магазин, нехай малюк по пам’яті допомагає вибирати необхідні продукти.

  6. Розвідники. Перед виходом на вулицю оголошуємо дитині початок гри і пояснюємо умови. Необхідно на вулиці все запам’ятовувати, де що знаходиться, що відбувається, а повернувшись додому, «доповісти» татові, що бачив, акцентуючи увагу на деталях: якого кольору машина у дворі, кого зустріли в магазині, скільки кішок бігало біля сусіднього під’їзду …

  7. Портрет. Пропонуємо малюкові уважно подивитися на маму і запам’ятати, у що вона одягнена. Далі мама виходить в іншу кімнату і щось міняє у своєму образі, наприклад, надягає шапку, шарф або змінює одну спідницю на іншу. Повертається в кімнату. Дитина уважно дивиться на маму і повідомляє, що змінилося в її образі.

  8. Танцюємо. Ця гра допомагає в розвитку рухової пам’яті. Включаємо музику і відтворюємо під неї який-небудь нескладний рух. Наприклад, сісти навпочіпки, встати, а потім підняти руки вгору. Пізніше кількість рухів можна збільшувати. Дитина в свою чергу запам’ятовує рухи мами, а потім відтворює їх по пам’яті.

  9. Повторюшка. Для гри використовуємо підручні матеріали: гудзики, монетки, рахункові палички. За допомогою перерахованих предметів викладаємо нескладне зображення, наприклад, будиночок або цифру 1. Пропонуємо дитині запам’ятати зображення, після чого малюк відтворює побачене.

  10. Малюнок. Малюємо на аркуші паперу простий малюнок, наприклад, круг, трикутник, квадрат. Зображення протягом декількох секунд показуємо дитині, після чого прибираємо і малюк повинен відтворити малюнок на своєму листку. Спершу малюнки створюються простим олівцем, далі можна ускладнювати різними кольорами, формами, кількістю зображених на аркуші паперу предметів.

  11. Знайди зображення. Дитині показуємо картку із зображеними на ній тваринами. Після того, як малюк уважно подивився і запам’ятав, картку прибираємо. Далі перед дитиною викладаємо кілька карток із зображеними на них різними тваринами, в тому числі і ту, яку дитина запам’ятовувала. Просимо малюка уважно подивитися на картинки і вказати ту, яку йому показували. На початку, можна обмежитися 4-5 картками, далі ускладнюємо вправу за допомогою збільшення кількості картинок.

  12. Слова. У цю гру можна грати, як удвох, так і з групою дітей. Називаємо слово (наприклад, сонце), малюк його запам’ятовує, повторює і додає будь-яке додаткове слово (наприклад, озеро). Наступний гравець (або знову ви, якщо граєте удвох з дитиною) називає всі перераховані раніше слова і додає одне нове слово (наприклад, сонце, озеро, верблюд). Гра продовжується до тих пір, поки один з гравців не зможе відтворити всі раніше названі слова.

  13. Знайди 10 відмінностей. Дитині демонструємо дві картинки, які мають незначні відмінності один від одного. Дитина, уважно вивчивши картинки, повинна знайти ці відмінності й назвати.

  14. Меморі. Беремо кілька парних карток (для початку краще брати невелику кількість). Показуємо дитині зображені на картках картинки. Далі перевертаємо їх сорочками догори. Пропонуємо малюкові відкривати картки попарно. Якщо зображення збіглися, то вони видаляються з гри. Якщо ж картинки виявилися різні, то перевертаємо їх знову сорочками вгору і повертаємо на місце.

  15. Дії. Дитині пропонуємо виконати дії в певному порядку. Наприклад, підійди до свого столу, візьми червоний фломастер і віднеси його на кухню.

Перераховані гри на розвиток пам’яті не вимагають практично ніякої підготовки, але дуже цікаві дітям. Так непомітно, в процесі гри, ви з легкістю будете тренувати пам’ять малюкові, що в майбутньому йому знадобиться.




Середа 29.04

«Ми – різні, ми – рівні»

Вправи з АРТ-ТЕРАПІЇ.

ЯКЩО ВАШІЙ ДИТИНІ ВАЖКО ВЧИТИСЯ, СТВОРІТЬ РАЗОМ

Якщо дитина втомилася, і у неї пропало бажання вчитися, психолог, арт-терапевт Вікторія Назаевич радить створити іграшку совеня разом з дитиною. Сов шанували, вони стали символом мудрості, уособленням знань, людського досвіду. У багатьох казках і легендах сови виступають радниками, проникливими птахами, вісниками, носіями незвичайних знань. Вважалося, що сови володіють силами недоступними іншим тваринам. Сова як символ мудрості та пізнання може використовуватися в корекції таких проблем як соціальна дезадаптація, відсутність інтересу до навчання, конфліктах в школі. Ось приблизний алгоритм роботи з образом іграшки «Сова».

1. Розповідаємо казку як маленьке совеня допомогло хлопчику (дівчинці) ІКС впоратися із проблемою.

2. Ставимо запитання дитині. Чи хоче вона мати такого іграшкового друга.

3. Разом з дитиною, створюємо совеня і наділяємо його чарівними якостями.


Чим же корисна краплетерапія?

По-перше, робота з різними кольорами привертає увагу дитини, робить заняття яскравим і цікавим. Малювати потрібно точно й акуратно, тому діти вчаться концентрації уваги та їх рухи стають все більш координованими.

По-друге, каплетерапія дозволяє діткам розвивати дрібну моторику, підготувати ручку дитини до письма. Розвинені пальчики зможуть правильно і зручно тримати ручку і виконувати різні завдання вчителя: малювати прямі ліній при копіюванні геометричних фігур і друкованих літер, вирізати ножицями необхідний контур.

По-третє, заняття краплетерапією можна використовувати в якості арт-терапевтичної техніки. Вони сприяють вираженню дитиною своїх проблем і переживань. Адже дуже часто маленька людина не може визначити словами, що вона зараз відчуває і, як наслідок, не може знайти вихід зі складної ситуації. Дитині набагато легше проявити себе, описати свою проблему будь-яким видом художньої творчості, ніж словами.

По-четверте, краплетерапія – хороший спосіб самовираження і підняття самооцінки творчо обдарованих дітей: зрештою, хто з однокласників зможе похвалитися, що теж вміє малювати піпеткою?

По-п’яте, краплетерапія розвиває у дитини творчу уяву.

Для занять краплетерапією необхідний такий набір «інструментів»:

стаканчики з кольоровою водичкою (у воді розведені акварельні фарби різних кольорів – жовтий, зелений, синій, червоний, коричневий, чорний і білий),

звичайні скляні піпетки з гумовими наконечниками,

дошка для ліплення із пластику білого кольору,

губка з поролону (це «шапка-невидимка» для видалення зайвих крапель),

листи щільного паперу,

серветки для рук.

Основний принцип роботи полягає в наступному: дитина набирає піпеткою кольорову воду і «малює» крапельками на пластиковій дошці або папері.

Завдання краще поступово ускладнювати, так дитина вчиться малювати з крапельок більш хитромудрі фігури. На занятті дитина активно експериментує з водою, папером, кольором, губкою.

На першому занятті дорослий показує дитині, як малювати піпеткою плямки і краплі. Разом з дитиною вони вивчають кольори, форми крапельок і плям, знайомляться з персонажем усіх занять – Клякса.

На другому і наступних заняттях йде повторення того, чому дитина вже навчилась, але з ускладненням. Тепер з крапельок складаємо доріжки, по яких буде гуляти Клякса (її теж малюємо), будиночок, в якому живе Клякса, промальовуємо траву, квіти, погодні умови (сонце з променями, хмари, дощик, грозу).

Поступово дитина вчиться малювати великі і маленькі краплі, переносити краплі на інше місце.

На наступних заняттях крім усього перерахованого вище дитина малює сім’ю Клякси (тут добре обговорити взаємини в сім’ї самої дитини, особливо, якщо в них є проблеми).

Промальовуючи друзів Клякси, дитина експериментує з властивостями кольорів при їх суміщенні (друзі грають в Пірамідку).

Якщо щось не виходить – не біда, адже є чарівна шапка-невидимка, надівши яку герой може зникнути з дошки (вбираємо поролоном краплі).

Результатом роботи за методикою «Краплетерапія» є позитивна динаміка готовності діток до школи. У дітей підвищується самооцінка, вони стають уважнішими, а їх рухи скоординованішими. Крім того, діти вчаться бачити красу в кожній кольоровий краплині.

Базов«кляксографія» – це теж варіант монотипії.

Лист згинається навпіл, і знову розкладається на столі а графічна техніка, описана в брошурі О.А. Нікологорская і Л.І. Маркус «Виліковує гнів і заповнює час», полягає в наступному. На гладкій поверхні – склі, пластмасовій дошці, плівці, товстому глянцевому папері – робиться малюнок гуашевими фарбами. Матеріал, на який наноситься фарба, не повинен пропускати воду. Зверху накладається аркуш паперу, який притискають до поверхні. Виходить відбиток в дзеркальному відображенні. Він може бути менш чітким порівняно з оригіналом, більш розпливчастим, можуть стертися контури між різними фарбами.

Назва «монотипія» походить від грецького слова «monos» – «один», так як відбиток в цій техніці виходить тільки один. Якщо хочеться щось змінити або поліпшити, потрібно виготовити новий «оригінал», тобто намалювати все спочатку.

Традиційна техніка в арт-роботі з дошкільнятами і молодшими школярами може бути модифікована. На одному і тому ж аркуші можна робити кілька відбитків. Якщо після отримання відбитка дитина продовжить малювати на тій же основі і повторно покладе лист з відбитком, малюнок зміниться, надихаючи автора на нову творчість. Дії можна повторювати до тих пір, поки процедура буде приносити задоволення, або ж до отримання найбільш привабливого результату.

При бажанні можна «прописати» готовий відбиток – домалювати або приклеїти зверху потрібні елементи для завершення образу.

Можна отримувати різні відтиски:

• якщо прогладжувати верхній лист з різним натиском;

• якщо на оригінал наносити багато / мало фарби;

• якщо, наклавши лист на оригінал, злегка / сильно зрушити його

Отримані в результаті розводи дають багатий матеріал для дитячих фантазій. Дану техніку можна використовувати у роботі з травмами, страхами та для вивільнення накопичених почуттів.

Часто буває, що, прогладжуючи верхній лист, дитина залишає на його тильній стороні сліди забруднених фарбою рук. Ці розводи, які випадково з’явилися можуть зацікавити дитину не менше, а то й значно більше, ніж сам відбиток. І подальша активність розгорнеться саме тут – пальці будуть цілеспрямовано фарбуватися, а фарба витиратися об аркуш паперу. Для дитини це власний, придуманий ним, спосіб малювання. Для психолога – організовані самою дитиною умови позбавлення від гіперсоціалізації, пригніченості і страхів, зміцнення впевненості в собі.


Поради «10 фраз замість не будь жадібною»


Вправи «ЯК УНИКНУТИ НУДНОГО КАРАНТИНУ» АРТ-МАРАФОН.

«Мені нууууднооо…» – говорять діти щоразу, коли не грають на телефонах, планшетах і не сидять у соцмережах. Серйозно, пора з цим щось робити! Щоб перетворити нудний карантин час з користю пропоную почати цікавий арт-марафон. Він буде корисним і цікавим не тільки для дітей, а і дорослих. А головне і найбільш приємне в цьому всьому – діти навіть не помітять, що під виглядом розваги їм пропонують корисну користь. Тож починаємо! Протягом 5 днів ви будете отримувати арт-постери та заповнювати їх. Отож, що будемо робити? ДЕНЬ1. ВІДСЛІДКУЄМО НАСТРІЙ ВПРОДОВЖ МІСЯЦЯ. Муд-трекери (це така собі кольорова шкала настрою) нині украй популярні закордоном і зовсім невідомі у нас. На перший погляд – це не більш ніж розвага. Однак насправді, відслідковуючи настрій щодня, дитина чи дорослий розвиває свій емоційний інтелект, що допоможе краще розуміти свій настрій, керувати ним і розвивати гармонійні стосунки з близькими і оточуючими. Матеріали взято із групи Facebook – Щоденник Challenger