Протягом карантину ведіть щоденник подяк: достатньо 10 в день. Починайте свої подяки словами «Я вдячний за…», «Я щасливий(а), що…».
Є експерименти, які підтверджують працездатність даної вправи. Наприклад, Марк Селигман, відомий психотерапевт, провів експеримент серед пацієнтів, які займалися психотерапією, а так само приймали антидепресанти, внаслідок чого, встановив, що 92% респондентів відмовилися від психотерапії в цілому, а так само від прийому антидепресантів.
Роберт Емонс і Майкл Маккалоу в 2003 році провели експеримент, розділивши свою вибірку на 3 групи, де учасники 1-ої групи писали щоденники щастя (подяк), 2-ої групи — щоденники проблем, і 3-ої групи — на нейтральні теми.
У ході цього експерименту було встановлено, що лише учасники 1-ої групи досягли позитивних результатів у кінці дослідження.
Так що, раджу спробувати виконувати це проста вправа. Думаю, багато хто з вас знають, що в буддизмі багато починається з «подяки», а там, як показує статистика, люди живуть в добробуті і гармонії з собою. Щиро бажаю цього і вам!
Наступна вправа направлено на роботу з емоційним інтелектом.
Як показують останні дослідження в області психології, вміння розпізнавати емоції, керувати ними, розуміти наміри і мотивацію, дає можливість людям відчути себе щасливими. Тому протягом дня постарайтеся відстежити динаміку свого емоційного стану.
Це можна зробити за допомогою смартфона або блокнота: робіть запис кожен раз, коли ваш настрій змінилося. Повірте, це можливість усвідомити свої емоції краще і, власне, відчути себе щасливішими.
Нагнітати депресію або розквітати, розвиваючись — це ваш вибір і тільки ваш.
Не варто звинувачувати когось за обставини, в яких ви опинилися. Почніть з себе й зі свого внутрішнього людини.
.
Під час карантину українці відчувають тотальне заперечення. Багато не продовжує гуляти вулицями. А ті, хто лишається вдома, ризикують занепасти духом.
Як не впасти у депресію і пережити карантин:
· По-перше, слід думати, а не відчувати. Це допоможе не піддаватися паніці. На жаль, для українців - це складно.
"На сьогодні, українці живуть у постійному стресі. І більшість вдалих рішень - емоційні. Ми звикли до того, що поки будеш думати, тебе зжеруть. Це дуже тваринне, і називається "стадний інстинкт", він закладений, як частина виживання. Так, наприклад, і в антилоп - одна почула шурхіт, побігла, і всі ринулися за нею. По-перше, вона інстинктивно не залишається подивитися, що ж там видавало звуки. По-друге, інші, можливо, нічого і не чули. Проте, якщо у цих тварин не буде закладений інстинкт виживання, загинуть всі. Українці теж живуть у невизначених умовах, де було кілька зламів, постійні економічні події, революції, війни, пертурбації. І це все змушує нас керуватися глибинними механізмами виживання", - пояснила психологиня. Однак слід навчитися вчасно зупиняти себе, аби емоції не заволоділи розумом.
· По-друге, треба вирішити для себе, задля чого ви пішли на карантин.
"Людина, для якої ізоляція вартуватиме грошей чи планів, шукатиме підтвердження правильності своїх дій. Під час пошуку вона зверне увагу лише на трагічну інформацію. У такому стані, людина може зірватися. Тож має для себе відповісти на питання: задля чого ви пішли на карантин? Порахувати всі ризики від хвороби", - зауважила експертка. Додала, що можна врахувати, скільки обійдеться день вентиляції легенів. Тоді зрозумієте, чого уникаєте.
· По-третє, варто зробити дорослий вибір, тобто концентруватися на тому, що ви отримуєте. А це здоров'я близьких і рідних.
По-четверте, карантин - прекрасний час для роботи над собою. Можна навчитися малювати, в'язати, нарешті зайнятися фітнесом вдома, на який не вистачало часу. Також подивитися улюблений серіал чи-то прочитати кілька книг
Красиві анімаційні фільми, які робить Pixar, дивляться і люблять не тільки діти, а й дорослі. Але головна цінність цих мультфільмів – це глибокий психологічний сенс.
https://coma.in.ua/36360?fbclid=IwAR1QDcHLV_8Miaz_DmUNXBl81CMVMLZjzWIa09u-C0EfOG2aRg-dgySb6Q0
Ситуація пандемії в Україні спричинила певним чином «інформаційний вибух» з приводу коронавірусу COVID-19, у соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.
Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет, зокрема, коштом гормону стресу — кортизолу.
Інформаційне ж перевантаження, призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях.
Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків
Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».
Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.
Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).
Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.
Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.
Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями.
різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров’я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.
Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, – потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!