Відокремлені прикладки

Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення.

 Відокремлюється комами, якщо:

• стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
  Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

• стосується особового займенника:
  Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.

• стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
  Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.

• приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
  Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення.

• приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
  Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.

Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.

Відокремлені прикладки відділяються тире:

• якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
  У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка.

• якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
  Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.