Спрощення в групах приголосних

Довідка. Повне спрощення: а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень -жд-, -зд-, -ст-, -рд- додається звук [н], [л], [ц] (тоді середні проривні [д], [т] випадають); б) у групах приголосних -зк-, -ск- при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е (випадає к).

Спрощення не відбувається в словах, що можуть мати омоніми, а також у Д. і М. відмінках однини іменників ж. роду І відміни.

Утворення нових слів і форм слів

1-й варіант

► Від поданих слів утворіть прикметники. Запишіть їх фонетичною транскрипцією.

► Чи в усіх утворених словах відбулося спрощення. Чому?

Контраст, проїзд, совість, ремесло, гігант, злість, милосердя, парламент, жалість, піст, цілість, область, кількість.

2-й варіант

► Поставте слова в давальний відмінок однини.

Аспірантка, пустка, невістка, артистка.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Подвоєння приголосних». Доповніть її прикладами.

Подвоєння приголосних

Подвоєння відбувається:

1) унаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем

на межі двох префіксів:

возз’єднати;

на межі префікса і кореня:

вважати, оббігати;

на межі кореня і суфікса:

годинник, туманний, денний;

на межі двох суфіксів:

письменник, іменник,

але: священик

на межі дієслівної основи та -ся:

зрісся, вознісся

на межі двох частин складноскорочених слів:

міськком, юннат

2) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -нн-

здоровенний, численний

3) у прикметниках із наголошеними суфіксами -анн (ий), -янн (ий), -енн (ий):

невблаганний, незрівнянний, нескінченний;

але: довгожданий

4) у прикметниках старослов’янського походження на -енн (ий), -янн (ий):

благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, спасенний, божественний, окаянний

5) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н:

невинність, старанність, непримиренність, невпинно

6) в іменах і деяких словах:

Ганна, Ганнин, Іванна, лляний, бовван, бовваніти, ссати, ссавці

Не подвоюється

7) н у дієприкметниках і похідних прикметниках (з іншим наголосом):

зроблений, використаний, варений (прикм.) — варений (дієприкм.)

Подовжуються

м’які приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] й шиплячі [ж], [ч], [ш], коли вони стоять між двома голосними:

1) в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни, що закінчуються на -я (крім Р. відмінка множини):

знання, колосся, зілля, клоччя, роздоріжжя, піддашшя;

але: мовлень, сторіч, знань

2) якщо іменники середнього роду в Р. відмінку множини закінчуються на -ів, подовження зберігається:

відкриттів, почуттів

3) у деяких іменників І відміни (крім Р. відмінка множини):

Ілля, породілля, рілля, стаття, суддя; але: судів, статей;

Винятки: кутя, свиня, попадя

4) в іменниках ІІІ відміни однини:

віссю, даллю, міццю, розкішшю;

5) у деяких прислівниках:

навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню;

6) у формах теперішнього часу дієслова лити (литися):

ллє, ллю, ллється й ін.

Не подовжуються

7) у деяких словах:

отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, дані, даний;

8) в іменниках ІІІ відміни, якщо в О. в. м’який приголосний стоїть не між двома голосними:

більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, швидкістю

Вибіркова робота

► Із поданих варіантів слів виберіть правильне написання; обґрунтуйте свій вибір.

Поволжжя — Поволжя, воз’єднання — возз’єднання, Керччю — Керчю, осінній — осіній, чесютю — честю, маззю — мазю, вічливий — ввічливий, жовччю — жовчю, повісттю — повістю, розріся — розрісся, нехворощщю — нехворощю, передмістя — передмісття, статей — статтей, навмання — навманя, щоденник — щоденик, несказаний — несказанний, зілля — зіля.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Комплексна робота з текстом

► Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення. Обґрунтуйте свою думку.

► Яку мету можна вважати значною? Чи є у вас мета?

► Випишіть слова з пропущеними буквами, уставивши їх і пояснивши орфограми.

► Визначте слова, у яких під час творення відбулося спрощення. (Чесним, щасливої, корисної) Поясніть уживання розділових знаків.

Якщо в людини є в..лика мета, то вона повин..а в..являтися в усьому — у найбільш, здавалося б, незначному. Потрібно бути чесним у непомітному й випадковому: тоді тільки будеш чесним і у виконан..і свого в..ликого обов’язку. В..лика мета охоплює всю людину, відбивається в кожному її вчинку, і не можна думати, що п..ганими засобами можна досягти щасливої і гарної мети, зробити щось корисне (Д. Лихачов).

Почуй слово

► Прослухайте речення. Назвіть у кожному з них слова, у яких відбувається або не відбувається спрощення в групах приголосних. Запишіть ці слова в зошит.

1. Одному сонце світить, а другому і місяць не блисне (Прислів’я). 2. Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці (О. Копиленко). 3. Він скинув шапку й підставив голову пестливому вітерцеві (О. Копиленко). 4. Йде гаями — не трісне, через воду бреде — не плюсне, очеретами — не шелесне (С. Васильченко).

Відновлення слів

► Замість крапок уставте, де потрібно, літери. З’ясуйте правопис слів.

Узбереж..я, гіл..я, спросон..я, змаган..я, Поліс..я, подвір..я, під.. аш..я, подорож..ю, жит..євий, вил..єш, пісен..ий, вчен..я, міськ..ом, пташин..ий, незрівнян..ий, пам’ят..ю, лист..я, письмен..ик, напоєн..ий, бов..аніти, гран..ю, знан..я,..вібрати, повін..ю, узбіч..я, священ..ик.

Спостереження-дослідження

► Правильним чи помилковим є написання поданих слів. Поясніть правопис їх.

Нездоланий — нездоланний, незлічений — незліченний, нездійснений, нездійсненний.

Готуємося до ЗНО

► Виберіть із поданих рядків одну правильну вдповідь.

1. У якому рядку в усіх словах не відбувається спрощення?

А Шіс..надцять, хвас..ливий, балас..ний, кіс..лявий, контрас..ний;

Б випус..ний, форпос..ний, хворос..няк, щас..ливий, абонен..ський;

В влас..ний, парламен..ський, учас..ник, шіс..сот, безвиїз..но.

2. Від поданих іменників утворіть прикметники. У якому рядку відбувається спрощення в групі приголосних стн — сн?

А Цілісність, захист, контраст, область, жалість;

Б ненависть, компост, зап’ястя, совість, баласт;

В вартість, кількість, піст, радість, злість.

3. До поданих іменників доберіть спільнокореневі дієслова із суфіксом -ну-. У якому рядку в усіх словах відбувається спрощення приголосних?

А Тріск, шелест, плюск, виск;

Б бризкати, блиск, тиск, тріск, свист;

В брязк, писк, плюскіт;

4. Які з наведених приголосних подовжуються?

А [д], [т], [з], [ц], [л], [н], [ж], [ч], [ш];

Б [д], [т], [з], [б], [л], [ц], [р], [ж], [ш];

В [д], [т], [з], [ц], [л], [н], [м], [ч], [ж].

5. У якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння приголосних?

А Облич..я, безвин..о, жит..я, радіст..ю, спів..ітчизник;

Б закон..ий, від..іл, військ..омат, письмен..ик, причин..ий;

В священ..ик, Ган..а, збіж..я, сторіч..я, л..ється.

6. У якому з поданих варіантів написання слів у формі орудного відмінка відбувається подовження звуків?

А Совість, ніч, мудрість, розкіш, мідь;

Б матір, Керч, піч, любов, радість;

В молодь, постать, велич, подорож, мить.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

Рефлексія

► Заповніть другу колонку таблиці, проаналізувавши роботу на уроці.

Згадав

Зрозумів

Важким виявилося

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

• Виконайте вправу 5 на с.103 - 104. 

•     Вивчити параграфи 32 ,  33 - 34.