Урок № 66 Етикетні жанри (привітання, вибачення)

Для груп № 31, № 32 - урок № 55. Для групи № 34 - урок № 58.

Мовний етикет. Мовні формули. Стандартні етикетні ситуації

Мовний етикет це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Український мовленнєвий етикет, на думку М.Стельмаховича, це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон порядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності й честі. Українське виховання застерігає дітей і молодь від вживання грубих, лайливих, образливих слів.

Мовленнєвий етикет висуває перед людьми, що спілкуються, певні вимоги. Їх розмова має бути ввічливою, статечною, пристойною, а самі комуніканти мають виявляти один до одного уважність і повагу.

Існують формули мовного етикету. Відомо, що спілкування можливе за наявності мовця, адресата, до якого звернена мова, а також мети й теми мовленнєвої діяльності. Схематично код мовленнєвої ситуації можна зобразити так: хто – кому – чому – про що – де – коли”. Етикетною вважається тільки та ситуація, для якої суттєвими є відмінності між мовцями (їхній вік, соціальний статус, стать тощо). Структуру мовного етикету визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З-поміж них вирізняють ті, що вживаються при зав’язуванні контакту між мовцями – формули звертань і вітань; при підтриманні контакту – формули вибачення, прохання, подяки та ін.; при припиненні контакту – формули прощання, побажання тощо.

Названі елементи мовного етикету покликані репрезентувати, насамперед, увічливість розмовників. Дотримуючися правил мовного етикету, ми передусім засвідчуємо свою вихованість, шану й уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність, тобто риси, віддавна притаманні нашому народові.

Вислови мовленнєвого етикету, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, у результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, стереотипами – типовими, стійко повторюваними конструкціями, що використовуються практично в усіх ситуаціях спілкування та являють собою готові формули.

Приклади найбільш типових формул:

1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Моє шанування! Вітаю Вас!

Поради:

– Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.

– Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі. Вітаючись, не тримайте руки в кишенях. Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).

– Якщо Ви молодший, вітайтеся першим.

– Якщо Ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим (першою).

– Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).

– Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).

– Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).

– Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

2. Формули з значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові!

3. Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, перепрошую тощо.

4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте ласкаві, прошу Вас, маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити тощо.

5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсердечнішу (найщирішу) подяку.

6. Конструкції побажання: Будь(-те) щасливий (-а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить!

7. Типізовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь .... Я хочу представити тобі (Вам).... Дозволь(-те) представити (познайомити, рекомендувати) .... Рекомендую .... Маю честь представити (рекомендувати) тощо.

8. Звертання: Мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане, панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, приятелю, подруго, колего...

9. Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію, це справді так, звичайно, певна річ, так, напевно, обов’язково, безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд (добре), з приємністю (із задоволенням)...

  1. Заперечення: Ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це не точно; не можна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтеся; шкодую, але я мушу відмовитися; дякую, я не можу; про це не може бути й мови...

  1. Співчуття: Я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість, Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого залишити байдужим; я співпереживаю (Вашу втрату); треба триматися, людина сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть рану, втамує біль ...).

  1. Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., а чи не варто б..., чи не спробувати б Вам..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою пропозицію...

Кожна із ситуативно-тематичних груп становить синонімічний ряд етикетних одиниць, які різняться за семантичними та стилістичними ознаками. Вибір етикетних одиниць комунікантами, передусім, залежить від таких визначальних екстралінгвістичних факторів, як:

– соціальна роль;

– вік;

– місце проживання;

– стать;

– культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними;

– характер ситуації спілкування;

+

– специфіка взаємин між комунікантами.

Поради мовцеві:

– Завжди контролюйте себе: що – кому – чому – про що – де – коли ви говорите.

– Дотримуйтеся правил мовного етикету.

– Засвідчуйте свою вихованість, шану та уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність.


Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнє­вого етикету

Це основа доброго ладу між людьми, ознака висо­кої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню «Ой у полі нивка». Козак, який їхав з України, зустрівши дівчину, яка жито «жала й сіла спочивати», «мусив шапку зняти, добрий день сказати», тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: «Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати». Може, завдяки цьому між ними й склалися прекрасні стосунки.

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнє­вого етикету. Дитя щойно зіп’ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров! Рости великий», а при прощаннях казати «па-па» і при­вітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто із ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим віта­ється з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак із дівчиною). А у приміщенні першим вітається той, хто заходить: «Доброго дня», «Доброго вечора», «Доброго ранку». Залишаючи приміщення, кажуть: «До побачення», «Бувайте здорові». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайо­мими людьми.

Основна вимога мовленнєвого етикету — увічливість, ста­течність, пристойність, уважність і чемність співрозмовників. Справді, вихована людина поштиво розмовляє завжди, скрізь і з усіма. Народна практика живого спілкування багата на слова ввічливості, які ще називають чарівними.

Українське виховання застерігає дітей і молодь від уживання грубих, лайливих, образливих слів. Осуджуються ті батьки, які сваряться при дітях. Сварки породжують потворність у взаєми­нах. «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син кусається»,— каже народне прислів’я. У мовному спіл­куванні гарним є тільки те, що сприяє пристойним людським стосункам.

А тому негарно мовчати, коли треба говорити, і негарно говорити, коли треба мовчати. Про мовчунів у народі кажуть: «Мовчить, як пень», «Мовчить, як води в рот набрав». Схвалю­ючи людей, які добре володіють мовою («За словом у кишеню не полізе»), народна педагогіка водночас засуджує порожню бала­канину, зайві, фальшиві прикраси в мові :

«Язиком сяк і так, а ділом ніяк», «Базіка — мовний каліка», «Бесіди багато, а розуму мало».

Український мовленнєвий етикет відзначається неординар- ністю, бо постав на власному національному ґрунті та прийня­тий духом європеїзму. Він віддзеркалює лагідну вдачу українців, схильність до коректності й толерантності в людських стосун­ках, зневагу до брутальності. Лайливі слова, до яких інколи вда­ються малосвідомі мовці, здебільшого іноземного походження. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мов­леннєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід’ємним компонен­том не тільки української національної, а й європейської мовної культури, у якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання «пан», «пані», «панна», «паничу», що похо­дять від грецького слова «все»).

Український мовленнєвий етикет — то велика духовна сила, яка відстоює нас як націю

Формули етикету в різних народів

1. В Англії не прийнято гучно говорити, жестикулювати, взагалі виказувати свої почуття. У розмові уникають категоричних тверджень, використовуючи фрази: «мені здається», «я вва­жаю», часто закінчують речення сполученнями: «Чи не так?», «Чи не правда?»

2. В індійців Бразилії діє таке правило: якщо хтось бажає піти, він повинен підійти до кожного з присутніх окремо (скільки б їх не було), повідомити про те, що йому необхідно йти, і почути: «Йди». Загальне «До побачення» — порушення пра­вил вихованості, на вас після цього дивитися не будуть.

3. Давні греки вітали один одного: «Радій!», а сучасні греки: «Будь здоровим!» Араби говорять: «Мир із тобою!», індійці одного з племен: «Усе добре!». Згідно з мовленнєвим етике­том Китаю, після вітання треба обмінятися репліками: «Ти їв?» — «Їв» (чи «Ще ні»).

4. Давні єгиптяни вважали, що під час короткої зустрічі немає часу дізнаватися про здоров’я співрозмовника взагалі, тому при зустрічі цікавилися конкретним станом: «Як потієте?» У Монголії і сьогодні під час зустрічі запитують: «Як ваша худоба? Як зимуєте? Як кочуєте?», навіть якщо вони давно не кочують і не тримають скота.

5. Англійці по-іншому ставляться до прощання з гостями. Навіть існує такий вислів «піти по-англійськи», тобто непомітно і не прощаючись ні з ким.

6. Учені накопичили багато спостережень над тим, як відрізня­ються одні й ті ж формули етикету в різних народів.

Комунікативний практикум

Що нового ви дізналися про мовленнєвий етикет?

Спробуйте закінчити речення тексту.

  1. Український мовленнєвий етикет — це національний ко­декс. 2. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна — утвер­дження. 3. Основна вимога мовленнєвого етикету — … 4. Укра­їнський мовленнєвий етикет — то велика духовна сила.

Бліцтурнір

По черзі назвати етикетні формули:

Вітання, прощання, вибачення, вдячності, привітання, поба­жання, звертання, співчуття, прохання, поради, компліменту.

Орфографічний та пунктуаційний практикум

Спишіть текст, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (можна за варіантами — уривки з тексту). Чи згодні ви з автором? Про які мовленнєві традиції українців йде мова?

Який же вибрати тон розмови? Найкращий з усіх доброзич­ливий і пр..язний. Він завжди допом..гає прокладати містки від людини до людини. Не мен..ше значення має й умі(н,нн)я володітисвоїм голосом. У кожного народу є свій ідеал люд..с..кої краси. Є він і у нас. Чи це лише риси обли(ч,чч)я фігура одяг? Ні той ідеал що складався віками, оспівувався в піснях і пер..ходив од роду до роду містив у собі гармонійну мову. В ній поєднуют.. ся і м..лодійний голос і в..селий або (ніжно)журливий тон і співу- ч..сть (У,у)країнської вимови і задушевний щ..рий, пр..язний зміст. Віковий досвід народу нашого говорить (не)має краси людини без краси її мови. (Не)може бути гарною людина в якої голос грубий різкий інтонації агр..сивні а часом проскакують і лайливі слова. Багато, що тут залежить від нас. Коли ми настро­їмося на доброзичливість і приязнь, у нас одразу м’якшає вираз обли(ч,чч)я, зявляєт..ся усмішка, (с,з)мінюют..ся барви голосу. Усе це разом і (з, с)творює певне враження про нас у інш..х людей.Значну роль у спілкува (н,нн)і відіграють і жести. «Так» і «ні» ми можемо (з,с)казати словом, а мож..мо головою. «Там» або «туди» — вказівним пальцем. Прмовляюч.. вітання, (с,з) легка вклоняємося. Дивуюч..сь ми х..таємо головою знизуємо пл..чима, ро..водимо руками. Сердяч..сь супимо брови зат..скаємо зуби погрожуємо пальцем. Гніваюч..сь стукаємо кулаком об стіл тупаємо ногою, хапаємося за голову. Радіюч.. пр..кладаємо руку до сер..ця ро..криваємо обійми. Але всі оці жести супроводжуют.. слова відповідно забарвлююч.. їх.

Якщо жести стримані і водночас виразні й красиві вони до- пом..гают.. краще донести думку до слухача. Але ми маємо на увазі не такі жести. Значно краще скаж..мо словами попросити дозволу пройти ніж мовчки переставляти людей з місця на місце наче шахові фігури. Значно (в,вв)ічливіше відповісти на запи­тання (про вулицю, будинок) словами ніж показувати пальцем чи ро.махувати руками. Отож супроводжуйте слова жестами, але (не)замінюйте (не)доладними перебільше(н,нн)ими жестами хороші слова нашої рідної мови (За А. Ковалем; 295 слів).

Творча робота

Складіть перелік етикетних формул незгоди. Усно поясніть особливості їх уживання.

Ситуативні вправи

До вас звернулися з якимось проханням. Які етикетні фор­мули ви будете вживати, даючи відповідь-відмову в розмові з учителем, другом, мамою, незнайомим? Зробіть висновок про залежність вживання етикетних формул від ситуації мов­лення.

Ви прийшли в гості. Ви зустрічаєте гостей. Ви розмовляєте по телефону. Ви сідаєте в громадський транспорт. Як пови­нна поводити себе вихована людина в таких ситуаціях? Сфор­мулюйте кілька правил поведінки для кожної ситуації.

1. Уявіть себе викладачем етикету. Назвіть прийоми, за допомо­гою яких можна домогтися дружнього ставлення до вас спів­розмовника.

2. Уявіть себе невихованим підлітком. Перелічіть такі моменти вашої поведінки, що викликають недобре ставлення оточуючих.

Прочитайте українські народні вислови — доброзичливі по­бажання. Які правила мовленнєвого етикету вони відобра­жають?

1. Дай, Боже, вашими устами мед пити.

Щоб ти ходив, як води ходять!

Щоб ти ходив поки світа та сонця!

Доброму чоловіку продовж, Боже, віку!

Щоб тебе добра година знала!

  1. 2.Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою! 3. Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків!

4. Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори! 5. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

Завдання :

Вивчити правила параграфів 59 - 60.

Виконайте вправу № 2 ( с. 201 - 202 ).