Розділові знаки про однорідних членах речення

Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією – вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію:

• Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.);

• Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Жовж.);

• Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л.Укр.);

• Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення:

• Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.);

• Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.);

• Сніг укрив землю, стріхи, дерева (Гол.);

• Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.);

• Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі. (Тич.).

Однорідні члени речення пов’язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності:

• І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути незлим тихим словом;

• На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальню вальнихслів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде:

• Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Ол.).

• Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.

Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома:

• Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.);

• Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).

Кома не ставиться:

1)  якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету:

• Піди купи хліба;

2)  якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не:

• Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Ол.).

Однорідні члени речення, з’єднані одиничними сполучниками.

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками:

• У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.);

• Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).

Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз:

• Коли між батьком і між сином Стоїть невидима стіна.

• На очі тоскно і полинно Сльоза накочує сумна (Крищ.);

• Він мав років десять чи двадцять.

Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками.

Кома ставиться:

1)  між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками:

• В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, І темні праліси, і гори;

• Безмежна тиша навкруги – Ні голосу, ні шуму. На все навіяли сніги Якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся);

2)  між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з’єднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників:

• В підземній глибині, в морях, і під водою, І на вершинах гір, і в хащах лісових, Уранці, вніч, удень, вечірньою порою, І в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос.);

3)  між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з’єднані сполучниками попарно:

• Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибокого увійшли в наше сьогоднішнє життя (З журн.).

Кома не ставиться:

1)  перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік:

• Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.);

2)  якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени речення:

• Курінь пах землею і мохом видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в туманні (Тют.);

3)  якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність:

• ні те ні се

• ні туди ні сюди

• ні риба ні м’ясо

• ні світ ні зоря

• ні кінця ні краю

• ні вдень ні вночі

• ні пуху ні пера

• ні живий ні мертвий

• Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.)