Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.

Відокремлються тільки другорядні члени речення.

Відокремлені означення

Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.

Поширені означення відокремлюються, якщо:

• стоять після означуваного слова, вираженого іменником:
  За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена.

• стосуються особового займенника:
  З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду.

• стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини:
  У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею.

• стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами:
  Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.

Зверніть увагу! Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.

Непоширені означення відокремлюються:

• якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення:
  Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче.

• перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
  А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда.

• перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
  Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав.

• перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
  Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг.

• якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення: Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.

Комами не відокремлюються:

• два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
  Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті.

• означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
  Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.

Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире:

І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю.

Виконати вправи.

3. Перепишіть речення й розставте в них розділові знаки.

1. Немає стiльки шкiдникiв серед тварин як є їх серед нас серед людей (Остап Вишня). 2. Людина позбавлена вміння самостійно розрізняти добро і зло стає вівчаркою яка запалюється гнівом тільки з наказу. 3. У серці кожного українця повинна бути його почуттєва Україна заселена постатями й почуваннями. 4. Удосконалення не має меж

але час відпущений на нього обмежений (В. Черняк).5. Згори мені було видно все село велике

незграбно розкидане між яругами та спадистими косогорами (Г. Тютюнник).6. Їжак крізь

бур’яни тріскучий шерехатий на спині яблука назбирані несе (Є. Гуцало).7. Любов до Вітчизни пристрасна й світла жаріє тільки в пристрасних і світлих душах (Л. Силенко).8. Ідуть мої супутники тополі. Лежать мої сучасники сніги.9. Ми пілігрими вічності мандрівники стомилися і дуже хочем пить (Л. Костенко).

4. Утворіть антонімічні пари з поданих фразеологізмів (письмово). Розкрийте їхнє значення

(усно).

Носити на руках, вийти сухим з води, напустити пихи, виносити сміття з хати, потрапити

в тенета, обливатися потом, тримати в чорному тілі, тримати хвіст трубою, тримати язик за

зубами, бити байдики, лизати руки, опустити руки