Як люди, ми вчимося і розвиваємося через наші взаємодії з іншими людьми. Часто ці взаємодії зосереджені навколо розмов - багатих, значущих обмінів інформацією серед невеликої групи людей, де кожна людина активно слухає і ділиться. Великі, змістовні розмови безцінні - вони збагачують наше розуміння людей і оточуючого нас світу. В соціальному плані, бути тим, хто може легко і безтурботно спілкуватися з іншими, дозволяє нам створювати глибокі дружні відносини і отримувати неймовірне особисте зростання і задоволення.
Якщо ви хочете провести приємну розмову, інші повинні відчувати, що ви не засуджуєте їх. Коли хтось відчуває, що їх ідеї і переконання беруться під сумнів або применшуються, будь-який значущий обмін інформацією найчастіше буде закритий. Замість цього спробуйте почути та зрозуміти, і можливо, ви зможете чогось навчитися!
У світі налічується понад сім мільярдів людей, і ніхто з них не схожий на вас! Насправді, найбільший досвід найчастіше отримується під час взаємодії з тими, хто сильно відрізняється від нас самих. Прийміть ці відмінності з повагою. Дозвольте іншим ділитися своїм унікальним поглядом і досвідом, весь час пам'ятаючи, що усі ми маємо так багато спільного. Ми усі хочемо бути щасливими, любити інших і мати сенс в нашому житті.
Є тільки одна людина, якою ви можете бути, тому не намагайтеся бути кимось іншим або кимось, ким ви не є. Приємна розмова грунтується на відвертості, і більшість людей можуть легко зрозуміти, коли інший не є правдивим чи справжнім. Беручи до уваги всі інші правила, це прийнятно і очікувано, що ви поділитеся своєю власною історією!
Те, що відрізняє глибоку розмову від « пустої розмови», - це змістовний характер діалогу. Розмова про погоду не викличе нічого, крім, можливо, ввічливості. Великий співрозмовник витягує змістовні думки з інших, які викликані цілеспрямованими питаннями. Люди люблять думати; питаючи їх про те, що вимагає вдумливості, ви поглиблюєте цінність розмови і зміцнюєте відносини між сторонами.
Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.).
Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин.
Види формального есе:
інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
критичне;
есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).
Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
Кожен абзац есе розкриває одну думку.
Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.
Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.
Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура есе
Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.
Вступ – обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.