Виразно прочитайте уривок з вірша М. Луківа. Зверніть увагу на те, яку рису людської мудрості підкреслює автор. Чи згодні ви з ним?

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати,—

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла.

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі більше щастя стало.

Дайте відповіді на запитання.

· Що таке риторика?

· Що таке мовленнєва ситуація? Елементи мовленнєвої ситуації.

· Які існують вимоги до мовлення оратора?

· Які види слухання ви знаєте?

· Які ораторські прийоми застосовуються на різних етапах виступу?

· Що таке естетика тексту?

· Які є види читання?

Робота з підручником

Вивчення параграфа «Стратегія й тактика мовленнєвої поведінки».

Словникова робота

Ознайомтеся з новими термінами.

Комунікативна тактика — зумовлені стратегією мовленнєві кроки, що в сукупності дають змогу досягти головної комунікативної мети.

Комунікативна стратегія — головна лінія мовленнєвої поведінки в межах конкретної комунікативної події, що визначається загальною метою комунікації, ситуативним контекстом і уявленнями про адресата.

Мовленнєва комунікація — це процес спілкування за допомогою мови.

Мовленнєвий акт — цілеспрямована мовленнєва дія.

Типи мовної комунікації визначають за низкою ознак:

1. Умови спілкування: а) пряме, або безпосереднє, спілкування з активним зворотним зв’язком (наприклад, діалог) і з пасивним зворотним зв’язком (наприклад, письмове розпорядження тощо); б) опосередковане спілкування (наприклад, виступ по радіо, телебаченню, у засобах масової інформації).

2. Кількість учасників: а) монолог (мова однієї людини); б) діалог (мова двох людей); в) полілог (мова кількох людей).

3. Мета спілкування: а) інформування; б) переконання (включаючи спонукання, пояснення тощо); в) розвага.

4. Характер ситуації: а) ділове спілкування (бесіда, переговори, інтерв’ю тощо); б) наукове спілкування (доповідь на конференції, лекція, дискусія тощо); в) побутове спілкування (розмови з близькими людьми і т. п.).

Дослідження-характеристика

Прочитайте уважно текст. Оцініть мовленнєву ситуацію, представлену в тексті.

— Чому ти сердишся й ображаєшся? Чи не краще заспокоїтися й пробачити? — запитав Учитель.

— А чому я повинен робити йому ласку й прощати його, він же... — хотів було виправдатися учень.

— Пробач, що перебиваю тебе,— сказав Учитель.— Дозволь поставити тобі два запитання, і тоді я відповім на всі твої «як» і «чому».

Учень ствердно кивнув.

— Тобі добре, коли ти гніваєшся й ображаєшся? — запитав Учитель.

— Ні, звичайно ж,— відповів учень.

— Так кому ж ти робиш послугу, коли завдяки незлобності, спокою й прощення робиш собі добре?

— Але скажіть, як можна не ображатися? Це ж так важко.

— Ти головне зрозумій, що кожен раз, коли ти захочеш ударити когось хлистом засудження або образи, першим, замахуючись, ти вдариш себе.

Дайте характеристику описаній мовленнєвій ситуації за планом:

1. Умови спілкування.

2. Кількість учасників.

3. Мета спілкування.

4. Характер ситуації.

5. Ефективність спілкування.

Завдання :

1. Вивчити параграфи 21 - 22. 

2. Виконати вправу 7 ( 1 ).

3. Підготуватися до контрольної роботи ( повторити параграфи  13 -  22 ).