Для 24 групи - урок № 1.

Домашнє завдання: 

1. вивчити правила параграфів 52 - 53 на с. 168, 

2. переглянути онлайн - уроки  "10 клас. Українська мова. Закінчення іменників третьої відміни в орудному відмінку", та  "10 клас. Українська м. Словозміна іменників четвертої відміни", 

3. розглянути таблицю "Іменники жіночого роду з основою на приголосний", 

4. виконайте вправу 5 на с. 169 - 170.

Фото виконаних завдань надсилати мені на електронну пошту: skok.nataliia@kpel.kiev.ua  .У темі листа вкажіть ваше прізвище, номер групи та № уроку 

Відмінювання іменників ІІІ і ІV відміни

У називному відмінку однини іменники третьої відміни мають нульове закінчення: суть, любов, ненависть.

У родовому, давальному і місцевому відмінках однини іменники третьої відміни мають однакове закінчення -і: суті, любові, ненависті. Розрізняються ці форми лише у контексті, відповідно до їх ролі у реченні.

У знахідному відмінку однини іменники третьої відміни мають форму називного відмінка.

В орудному відмінку однини іменники третьої відміни мають лише закінчення -ю: любов’ю, тушшю, Керчю, радістю. Кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється, якщо стоїть після голосного: міццю, миттю, суттю, тінню, зустріччю, подорожжю. І не подвоюється, коли перед ним є інший приголосний: верф’ю, радістю, швидкістю.

У кличному відмінку іменники мають закінчення -е: любове, вісте, радосте.

У називному відмінку множини іменники третьої відміни мають закінчення -і: вісті, тіні, зустрічі, подорожі.

У родовому відмінку множини вживається закінчення -ей: вістей, областей, тіней, розповідей, зустрічей, подорожей.

У давальному відмінку множини вживається закінчення -ам, -ям: подорожам, зустрічам, вістям, тіням.

У знахідному відмінку вживаються форми, однакові з формами називного відмінка множини.

В орудному відмінку множини іменники третьої відміни мають закінчення -ами при основі на ж, ч, ш і -ями при інших основах: подорожами, зустрічами, вістями, областями.

У місцевому відмінку множини виступає закінчення -ах при основі на ж, ч, ш і -ях при всіх інших основах: при зустрічах, у подорожах, при розповідях, у вістях, у тінях. В основах деяких іменників третьої відміни при відмінюванні голосні звуки о і е чергуються з і: свідомість — свідомості, наявність — наявності, піч — печі, річ — речі.

Іменники четвертої відміни у називному відмінку однини мають закінчення -я, після шиплячого — -а: ягня, цуценя, кошеня, ім’я, плем’я, курча, лоша.

У родовому відмінку однини вживається закінчення -и, -і: курчати, лошати, імені, племені.

У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники цієї групи мають суфікс -ат-, -ят- (курчати, лошати, кошеняті). Суфікс -ен- уживається в усіх відмінках, крім називного та знахідного однини (племені, іменем).

У давальному і місцевому відмінках однини усі іменники четвертої відміни мають закінчення -і: (на) теляті, (на) лошаті, (на) курчаті, імені, племені.

В орудному відмінку однини іменники четвертої відміни втрачають суфікс -ят- (-ат-) і мають закінчення -ям, після шиплячого — -ам: ягням, цуценям, кошеням, ім’ям, плем’ям, курчам, лошам.

Іменники ім’я, плем’я в орудному відмінку мають паралельні форми, тобто із закінченням -ем, і з закінченням -ям: іменем і ім’ям, племенем і плем’ям.

В усіх формах множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-: лошата, телята, імена, племена.

                                                                 Робота на уроці

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Інтелектуальна зарядка

· Які іменники належать до ІІІ відміни?

· Чи поділяються вони на групи?

· Іменники якого роду належать до IV відміни?

· Які закінчення мають іменники IV відміни в початковій формі?

· Які суфікси мають іменники IV відміни в непрямих відмінках?

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Лінгвістичне спостереження

► Прочитайте текст, розкриваючи дужки і вживаючи іменники у потрібній відмінковій формі. Визначте стильову приналежність тексту.

Пісня — одне з найцінніших духовних (надбання) українського (народ). Вона виникла в трудовій (діяльність, народ), у ній відбиті їх (звичай) і вірування, змагання за кращу (доля), боротьба з іноземними й своїми власними (поневолювач). (Багатство) і (розмаїтість) позначені жанрова природа й тематика української пісенної (культура). Вона вражає своєю високою (поетичність, краса) і стильовою (самобутність, мелодія). Народна культура є тим (джерело), яке живило і живить літературу і музичну (творчість) (М. Гордійчук).

► Випишіть іменники ІІІ відміни. Поясніть, за якими ознаками ви це зробили.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Сейф мовних знань

► Прочитайте текст. Випишіть речення з іменниками ІІІ відміни. Провідміняйте 2-3 із них. Зверніть увагу на особливості відмінювання.

Українська пісня — це частина духовного життя народу, і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості. З піснею на вустах він не тільки відзначає свята, не тільки прикрашає народні обряди, а й також славить свої перемоги на ворогом. З українських пісень ми бачимо, як глибоко народ відчував красу життя. Потужність народної пісні криє в собі самобутність, розкіш щирих переживань, що стали джерелом натхнення поетів та письменників. Свою найкращу повість «У неділю рано зілля копала» Ольга Кобилянська побудувала на відомому мотиві народної пісні «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Народні пісні не тільки надихали літераторів, вони вселяли радість у сірі будні українців, були розрадою в тяжку годину, полегшували важку працю.

► Пригадайте, хто ще з письменників звертався у своїх творах до сюжету цієї пісні.

IV. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Спостереження над теоретичним матеріалом

Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни

Орудний

відмінок

однини

іменники мають закінчення -ю:

любов’ю, тушшю, Керчю, радістю

кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється, якщо стоїть після голосного

міццю, миттю, суттю, тінню, зустріччю, подорожжю

кінцевий приголосний основи не подвоюється, коли перед ним є інший приголосний

верф’ю, радістю, швидкістю

► Поставте подані іменники в О. в. однини, поділивши на 3 стовпчики: 1) у яких відбувається подовження приголосних; 2) у яких подовження не відбувається; 3) у яких уживається м’який знак.

Домовленість, цінність, діяльність, любов, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, верф, мить, гостинність, подорож, мати, зелень, ртуть, кров.

► Складіть усне повідомлення про вживання іменників ІІІ в. в О. в

Особливості відмінювання іменників ІV відміни

називний відмінок однини

закінчення -я, після шиплячого -а

ягня, цуценя, кошеня, ім'я, племя, курча, лоша

Увага! У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники цієї групи мають суфікс -ат-, -ят- (курчати, лошати, кошеняті). Суфікс -ен- уживається в усіх відмінках, крім називного та знахідного однини (племені, іменем)

родовий відмінок однини

закінчення -и, -і

курчати, лошати, імені, племені

давальний і місцевий відмінки однини

закінчення -і

теляті, (на) теляті, курчаті, (на) курчаті, імені, племені

орудний відмінок однини

втрачають суфікс -ят- (-ат-) і мають закінчення -ям, після шиплячого -ам

ягням, цуценям, кошеням, ім'ям, плем'ям, курчам, лошам

Увага! Іменники ім'я, плем'я в орудному відмінку мають паралельні форми, тобто із закінченням -ем, і з закінченням -ям: іменем і ім'ям, племенем і плем'ям.

Увага! В усіх формах множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-: лошата, телята, імена, племена.

► Перепишіть речення, розкриваючи дужки, слова поставте у відповідному відмінку.

1. У (Щеня) якого розуму питати? 2. Аж суне Вовк — такий страшенний та здоровенний! Та так прямісінько до нашого (Ягня). (Ягня) нікуди тікати. 3. Ет, реп’яхами дорікаєш! — сказав Бровко.— А пам’ятаєш, як у пекарні був (щеня)? 4. Діти-молодята! І (дівча) і (хлоп’я)! Годі бігать і скакать: буду загадку казать. 5 Спитав я (голуб’я) моїх: Що ж воно бігало в дорозі? (За Л. Глібовим)

► Пригадайте, з яких за жанром творів ці речення.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розподільний диктант

► Поставте іменники ІІІ і IV відміни у родовому й орудному відмінках однини, поясніть їх правопис.

Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, ім’я, галченя, гуся, сім’я, хлоп’я, далечінь, мідь, голуб’я, коліща, курча, плем’я.

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійна робота

► Провідміняйте іменники мати, сіль, мідь, любов в однині і множині. З трьома словами складіть речення.

► Провідміняйте іменники ім’я, теля, лисеня коліща, дівча. Зверніть увагу на особливості відмінювання цих іменників.

Критична оцінка правильності утворених форм слів

► Утворіть іменники !V відміни від поданих слів. Визначте, чи є серед них неправильно утворені.

Лелека, заєць, гуска, курка, кінь, корова.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Чи пишемо в закінченнях орудного відмінка однини іменників ІІІ відміни букву у?

А Так.

Б Ні.

2. Чи завжди відбувається подвоєння м’яких приголосних в орудному відмінку однини?

А Завжди.

Б Не завжди.

3. У яких відмінках усі іменники !V відміни мають тільки закінчення -і?

А Родовий.

Б Давальний.

В Місцевий.