Embedded Files
Завдання:
Завдання:
1) вивчити правила параграфа 4;
2) переглянути відео "Лексичне значення слова", переглянути презентацію "Слово. Лексичне значення",
3) виконати вправу 2.
Слово — це мовна одиниця, звукове та буквене вираження поняття про предмет або явище.
Слово має два типи мовного значення — лексичне та граматичне.
Реальний зміст слова становить його лексичне значення.
Лексичне значення — це зміст слова, закріплений у свідомості людей зв’язок певного звучання з певним явищем дійсності, поняттям, дією.
Лексичне значення — продукт мислення людини. Слово здатне називати не лише предмет чи явище, а й поняття. Будь-яке поняття закріплюється у слові і виражається словом. Без такої здатності існування мови було б неможливим так само, як без здатності узагальнювати поняття було б неможливим людське мислення.
Приклад:
Коли ми подумки чи вголос вимовляємо слово «міст», ми уявляємо певну інженерну споруду. Хтось бачить дерев'яний, хтось — кам'яний чи скляний. Це може бути довгий чи короткий міст, над рікою, чи над урвищем, чи над залізничними коліями. Тобто слово викликає в уяві чітку картинку.
Граматичне значення встановлює належність слова до певної частини мови, визначає його граматичні ознаки.
Якщо лексичні значення слів наповнюють думку конкретним змістом, то граматичні значення цю думку організовують у речення, текст.
Повнозначні слова (самостійні частини мови) мають і лексичне, і граматичне значення. Службові частини мови лексичних значень не мають.
Лексичні значення слів пояснюють тлумачні словники.
Одне слово може мати кілька лексичних значень. Таке явище називають багатозначністю, або полісемією. Розрізняють пряме та переносне значення слова.
Джерело: 3. Лексичне значення слова. Слово і контекст. Лексична сполучуваність
ЛЕ́КСИКА, и, жін. Сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів. Лексика (а також фразеологія) — це той головний і необхідний матеріал, яким ми користуємося в своїй писаній і усній мові (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 66); Назви горщиків, вживані гончарами с. Комишня, відрізняються від назв, що існують у лексиці опішнянських гончарів (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 116);
// Словниковий склад твору або творів якого-небудь письменника. Наукова і публіцистична лексика «Вершників» звучить в устах більшовиків, тих людей, що «роблять революцію» (Мова і стиль «Вершників», 1955, 105).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 473.
Зазвичай виділяють 6 стилів мовлення, а саме:
Розмовний (усне спілкування);
Науковий (наукова інформація);
Художній (більшість творів художньої літератури);
Офіційно-діловий (документи);
Публіцистичний (плакати, оголошення, газети і журнали);
Конфесійний(сакральний).
Page updated
Report abuse