Урок № 67  Написання текстів різних жанрів

Робота на уроці

1.Творче конструювання

✵ Зберіть «розсипаний» текст так, щоб з нього вийшли завершені речення. Продовжте висловлювання, зберігаючи авторську тональність. Визначте тему, стиль, тип мовлення. Відповідь обґрунтуйте. Свої міркування підкріплюйте словами з тексту.

Ліс, фільтр, пречудовий, біологічний, повітря.

Це, велетенська, де, унікальна, найскладніші, й, універсальна, лабораторія, процеси, відбуваються, безперервно, й, біологічні, яких, від, доля, залежить, всього, на, живого, землі.

2.Міні-дослідження

✵ Прочитайте текст. Визначте його стиль, тип і жанр, тему й основну думку (глибинний зміст). Відчуйте його естетичну цінність. Знайдіть у тексті думки, які прямо не сформульовані, але їх можна прочитати з підтексту. Проаналізуйте художні засоби, що увиразнюють основну ідею твору. Зверніть увагу на особливість побудови поезії.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Голос криниці, чого ти замовк?

Руки шовковиць, чого ж ви заклякли?

Вікна забиті, і висить замок —

Ржава сережка над кігтиком клямки.

(З творів Л. Костенко)

✵ Визначте, що об’єднує тексти двох вправ.

3. Прочитайте текст. Визначте його стиль, тип і жанр, тему й основну думку

Майстерне використання різноманітних художніх засобів з метою синтезу багатогранного образного матеріалу особливо помітне у творах Л. Талалая другої половини 80-х років (збірки «Наодинці зі світом», «Луна озвалась на ім’я», «Така пора»). У них зримості, об’ємності образу, глибокого розкриття думок, почуттів ліричного героя поет найчастіше досягає не за рахунок метафоричної ущільненості тексту, як це відбувається, скажімо, у П. Мовчана (збірки «Календар», «Світло»), а шляхом розгортання метафори, порівняння, алегорії, інших тропів засобами прямого вираження. Подібне спостерігаємо у віршах: «Напливає сльоза», «Тремтить без вітру тополина...», «Колодязь», «І виїхала осінь...» (І. Прокоф’єв).



Стилі та жанри української літературної мови

Користуючись мовою в своєму повсякденному житті, люди залежно від потреби вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на практичному занятті відрізняється від виступу на зборах. Коли студент пише твір, він старанніше добирає слова й будує речення, ніж тоді, коли пише приватного листа. Залежно від змісту й мети висловлювання, а також від індивідуальної манери та уподобань у процесі мовлення відбуваються певний добір і комбінування найпридатніших і найпотрібніших саме для цієї мовної ситуації співвідносних варіантів форм, слів, словосполучень, конструкцій речень тощо. Отже, художній твір (новела, оповідання), наукова стаття, наказ керівника установи, протокол, написані однією мовою, відрізняються набором мовних засобів, специфічними особливостями у мовному оформленні. Таке розрізнення називається стилістичною диференціацією мови.

У літературі й взагалі у мистецтві стиль означає певну єдність художніх образів і форм їх вираження. Стиль означає також спосіб, прийом, метод певної діяльності.

В українській літературній мові звичайно виділяють п'ять функціональних стилів:

Кожний зі стилів має свої характерні ознаки й реалізується у властивих йому жанрах.

Основні ознаки стилів та їх жанрів.

Розмовний


обмін інформацією, думками, враженнями, прохання чи подання допомоги, виховний вплив

побутові стосунки з родичами, друзями, знайомими

діалог

широко використовуються побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені й просторічні слова, звертання, вставні слова, неповні речення тощо

Науковий

дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація

повідомлення про результати наукових досліджень

наука, техніка, освіта

монолог

характерні мовні засоби: терміни, спеціальна фразеологія, складні синтаксичні конструкції; повні речення; логічність, точність, обґрунтованість викладу

Офіційно-діловий

закон, кодекс, статут, наказ, указ, оголошення, доручення, розписка, протокол, акт, інструкція, лист тощо

регулювання офіційно-ділових стосунків

офіційно-ділові стосунки

монолог (діалог)

переважають стилістично нейтральні мовні засоби: стандартна канцелярська лексика, складні речення, немає емоційно забарвлених слів; виклад гранично точний

Публіцистичний

виступ, нарис, публіцистична стаття, памфлет, фейлетон, дискусія

обговорення, відстоювання та пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку

громадсько-політичне життя

монолог (діалог)

використовуються суспільно-політична лексика, емоційно забарвлені слова, риторичні запитання, вигуки, повтори; тон мовлення пристрасний, оцінний

Художній

трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, поема, вірш, байка

різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх засобів

мистецтво слова

монолог

застосовуються всі мовні засоби, особливо широко — слово в переносному значенні



Текст

ТЕКСТ — це група речень, об'єднаних спільним змістом (темою), головною думкою та граматичними засобами.

Тема тексту — це те, про що (або про кого) в ньому йдеться, тобто зміст.

Головна думка тексту — задум його автора, те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного. 

Мета тексту — це ціль, з якою цей текст створено. Метою текстів є: розказати комусь про щось, покри­тикувати, повідомити, навчити, застерегти, описати, роз'яснити, довести, подякувати, повідомити та ін. 

Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку.

Основні ознаки тексту:

пов’язаність речень за змістом (темою);

наявність головної думки;

розвиток змісту та головної думки в послідовність речень;

зв’язок між реченнями за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.

Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В основній частині розкривається тема тексту (його зміст). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

У розповіді (йдеться про дії особи або предмета, про події, можна поставити питання що відбулося?) будова наступна: зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

В описі (йдеться про ознаки предмета або особи) будова наступна: вступ (загальне враження), опис окремих частин, висновок.

У роздумі чи міркуванні (йдеться про причинно-наслідкові зв’язки між явищами, діями, ознаками) будова наступна: вступ, теза, доведення та висновок.

Тема тексту розбивається на мікротеми (основний зміст абзацу), адже кожен текст складається з кількох змістових частин – абзаців ( вони утворюються кількома реченнями, перше речення записуються з нового рядка із від­ступом, при читанні між абзацами роблять довші паузи). Речення, що передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тема­тичним.

Стисло й чітко сформульована мікротема — це пункт плану тексту.

Схема лінгвістичного аналізу тексту



  1. Заголовок.

2. Тема й головна думка (ідея).

3. Підтеми тексту.

4. Стиль тексту, підстиль, жанр.

5. Зв’язність тексту: мовні засоби зв’язності.

6. Поділ тексту на складні синтаксичні цілі (ССЦ).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуйте реферат на одну з поданих тем (на вибір): «Морфологічні засоби виразності мови», «З історії вивчення частин мови», «Видатні українські мовознавці».