Урок № 41. Уживання великої літери

Запишіть в зошит дату, № і тему уроку.

Зручним для вас способом повторіть  правила щодо правопису суфіксів:

1) по підручнику 

§ 37–38. УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ (ст. 113);

2) перегляньте відео;

3) прочитайте правила нижче на цій сторінці.

На платформі МОН Всеукраїнська школа онлайн. Відкрийте урок № 40 (10 клас українська мова). Виконайте завдання уроку.

Завдання для всіх груп, крім групи №11:

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :

1.Виконайте вправу з підручника № 3 на с. 114.

2. Вивчіть правила параграфа 37 - 38.

Перейдіть за посиланням. Перегляньте матеріали уроку, викорнайте вправи. Скріншот результату (Прогрес) здайте в класрум (11 група, зелені клітинки)

Урок 40. Уживання великої літери 

0 з 5 можливих балів

З великої літери пишуть:


1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення:

2. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюють звертання:

3. Слово, що йде за знаком оклику після вигуку:

4. З великої букви пишуть ремарки, які вказують на ставлення слухачів до якоїсь особи:

Примітка. З великої букви також пишуть:


Велика літера у власних назвах

1. З великої букви пишуть індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів.

У подвійних (потрійних і т. д.) іменах і прізвищах з великої букви пишуть кожне слово (окремо або через дефіс): Іван Якович Франко, Артем (Федір Андрійович Сергєєв), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), Ярослав Мудрий, Зіновій-Богдан, Мавка, Перелесник, Лебідь, Щука і Рак, Івасик-Телесик, Дід Мороз, Хо, Вернигора, Квітка-Основ’яненко, Вольфґанґ-Амадей, Франклін Делано Рузвельт, Вільгельм Фрідріх Гегель.

Примітка. З малої букви пишуться імена, які вживають як загальні назви людей: меценат, робінзон, донжуан. Коли власні імена ще не втратили свого індивідуального значення, але вживають як загальні, то пишуться з великої букви: наші майбутні Макаренки і Сухомлинські.

Назви одиниць виміру, конкретних предметів, утворені від власних імен, пишуть з малої букви: ампер, ом, кулон, дизель (двигун), рентген (апарат, процедура), максим (кулемет), френч (одяг). Скорочені позначення одиниць виміру пишуться з великої букви: А — ампер, К — кельвін, Н — ньютон.

2. У романських і германських прізвищах та іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуть з малої букви і окремо від інших складових частин: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, Лопе де Вега, Женні фон Вестфален, фон дер Штольц.

Примітка. Артиклі, прийменники, частки пишуть з великої букви, якщо вони разом з другою частиною становлять одне слово (Вандервальде, Декорт, Дюбуа, Лафонтен, Фонвізін), якщо в мові-оригіналі пишуться з великої літери (Ле Корбюзье, Де Голль).

3. В арабських, тюркських та інших східних назвах осіб з великої букви пишуть початкова частка Ібн: Ібн Сіна, Ібн Русте.Частини власних імен аль, аш, ас, ад, ель, ес, бей, бек, заде, зуль, паша, шах, огли, оглу пишуть з малої букви і, як правило, через дефіс: аль-Біруні, Омар-аш-Шаріф, Ібрагім-бей, Турсун-заде, Ізмаїл-паша, Мелік-шах, Кер-огли, ес-Зайят.

4. Усі частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, японських прізвищ та імен пишуть окремо і з великої букви: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, Наборі Семи, Курахара Корехіто.

5. З великої букви пишуть індивідуальні міфологічні та релігійні найменування: Прометей, Молох, Перун, Зевс, Венера, Магомет, Будда. Якщо міфологічні індивідуальні назви вживаються як загальні, то пишуть із малої букви (аполони і венери), з малої букви пишуть також видові міфологічні назви (русалка, муза, німфа, сирена).

6. З великої букви пишуть умовні власні імена в договорах і актах: Договірні Сторони, Уряд, Надзвичайний і Повноважний Посол, Автор.

7. З великої букви пишуть присвійні прикметники, якщо вони виражають індивідуальну належність людині: Вірин, Галин, Олексіїв, Петренків.

Присвійні прикметники, що входять до складу назв, які мають значення «пам’яті», «імені», також пишуть із великої букви: Шевченківська конференція, Макаренківські читання.

Присвійні прикметники пишуть з малої букви, якщо мають у своєму складі суфікс -ськ- чи входять до складу фразеологічних одиниць: франківські рукописи, горьківський стиль, гордіїв вузол, піфагорова теорема, сізіфова праця.

8. З великої букви пишуть клички тварин: Рябко, Мурка, Каштан, Гнідий, Лиса, Ряба. Назви порід тварин пишуться з малої букви: білий леггорн, азербайджанський гірський меринос, сибірська лайка, вівчарка, пінчер.

9. У спеціальній літературі з великої букви пишуть назви сортів рослин: Білий налив, Шпанка рання (вишні), Лісова красуня (груші), Ренклод (сливи).

10. 3 великої букви пишуть астрономічні назви: Земля, Місяць, Сатурн, Венера, Юпітер, Великий Віз, Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях.

11. Назви частин світу у прямому значенні пишуть із малої букви: схід, захід, північ, південь, південний захід, північний схід тощо. Якщо ці назви входять до складу територіальних найменувань, то пишуться з великої букви: Далекий Схід, країни Заходу, Південне Полісся, народи Крайньої Півночі.

12. Назви морів, озер, річок, гір тощо, крім родових назв, які вживаються у прямому значенні, пишуть із великої літери: Антарктида, Говерла, Москва-ріка, озеро Світязь, Скандинавський півострів, Північний полюс, Чорне море.

Якщо складова частина найменування втратила своє пряме значення, то пишуть із великої літери: Великі Луки, Ясна Поляна, Булонський Ліс, Золотий Ріг.

Службові слова, що входять до складних географічних найменувань, пишуть із малої літери і виділяються дефісом: Комсомольськ-на-Амурі, Ростов-на-Дону, Ріо-де-Жанейро, Па-де-Кале.

13. У назвах геологічних і водних басейнів, родовищ корисних копалин неродові назви пишуть із великої букви: Дніпровський басейн, Кременчуцьке водосховище, Курська магнітна аномалія, Волго-Донський канал, Чіатурське родовище.

14. У вітчизняних назвах вулиць, площ, парків, гаїв їх родові означення пишуть із малої літери: вулиця Шевченка, Львівська площа, Першотравневий парк, проспект Перемоги.

Примітка.Так само з малої букви пишуть у назвах вулиць слова брід, узвіз, яр, вал. ворота, міст: Кузнецький міст, Андріївський узвіз, Цимбалів яр, Добрий шлях, Верхній вал.

15. У назвах шляхів, залізниць, каналів, вокзалів, станцій, портів, пристаней тощо усі слова, крім родових, пишуть із великої букви: Одеська автострада, Київський вокзал, Військово-Осетинська дорога, Південно-Західна залізниця, аеропорт Бориспіль (але бориспільський аеропорт), пристань Канів.

16. У назвах районів, сільрад, шкіл, радгоспів тощо з великої букви пишуть тільки перше слово: Рожищенський район, Любченська сільрада, Переспинська середня школа, Тарасівський радгосп.

17. У назвах держав усі слова пишуть із великої букви: Угорська Республіка, Республіка Індія, Сполучені Штати Америки, Французька Республіка.

18. У назвах міжнародних об’єднань, союзів держав, а також у назвах міжнародних організацій усі слова, крім родових, пишуть із великої букви: Антанта, Балканські країни, Скандинавські країни, країни Близького Сходу, Всесвітня Рада Миру, Організація Об’єднаних Націй, Товариство Червоного Хреста й Червоного Півмісяця (але південні республіки, північні країни).

19. З великої літери пишуть неофіційні назви держав, міст, одиниць територіального поділу інших географічних об’єктів: Волинь, Закарпаття, Київщина, Підмосков’я, Полісся, Російська Федерація, Славутич (Дніпро), Лівобережна Україна.

20. У назвах міністерств та їх головних управлінь, а також у повних найменуваннях інших центральних установ і організацій з великої букви пишуть тільки перше слово: Академія наук України, Державний банк України, Міністерство освіти та науки України УРСР, Харківська облпрофрада, Волинський облвно, профком Технологічного університету Поділля

 

Примітка. На штампах, вивісках, заявах усі слова, крім службових, як правило, пишуть із великої букви: Українське Управління Цивільного Повітряного Флоту, Ректорові Київського Державного Університету їм. Т, Г. Шевченка.

21. З великої букви пишуть власні назви академій, інститутів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв тощо, хоч перше слово цих назв може бути родовим означенням: Інститут мовознавства їм. О. О. Потебні АН України, Музей українського мистецтва, Театр ляльок, Будинок учителя, Палац одруження (але будинок відпочинку, будинок побуту).

22. Назви частин, відділів, секторів, інших підрозділів установ та організацій пишуть із малої букви: кафедра української мови, планово-економічний відділ заводу «Арсенал».

23. У назвах історичних епох, періодів, подій, революцій, народних повстань, рухів, селянських війн, знаменних дат, революційних свят тощо з великої літери пишеться перше слово: Жовтнева революція, Лютнева революція, Паризька комуна, Брестський мир, Вітчизняна війна 1812 року, Велика Вітчизняна війна, Бородінський бій, Перше травня.

24. У назвах з’їздів, конференцій, сесій, пленумів, засідань, президій, конгресів тощо з великої літери пишуть тільки слова типу всесоюзний, всеросійський, всеукраїнський, всесвітній, міжнародний, перший, другий: V Всеросійський з’їзд Рад (або П’ятий Всеросійський з’їзд Рад), Всесвітній конгрес прихильників миру.

25. У назвах орденів усі слова, крім родових і службових, пишуть із великої букви: орден Ярослава Мудрого, орден Трудового Червоного Прапора (але: орден Дружби народів, орден «Мати-героїня», орден «Материнська слава» 2-го ступеня).

26. Назви документів, якщо їм не передує родове слово, що стоїть поза назвою (статут, інструкція тощо), прийнято не брати в лапки й починати з великої букви: Декларація прав людини і громадянина, Декрет про мир, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї.

27. У назвах творів літератури, мистецтва, наукових праць з великої букви пишуть перше слово: роман «Чотири броди», драма «Свіччине весілля», опера «Запорожець за Дунаєм», балет «Спартак», журнал «Мовознавство», газета «Освіта».

28. Умовні індивідуальні найменування кораблів, поїздів, літаків, автомобілів тощо, а також назви, що являють собою позначення машин, беруть у лапки й починаються з великої букви: крейсер «Аврора», атомохід «Арктика», бронепоїзд «Смерть ворогові», автомобілі: «Волга», «Жигулі», «Москвич-412», «Шкода», «Мерседес».

Моделювання слів

► Від іменників, що стоять у дужках, утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ів-, -ин- (-їн-) чи -івськ-, -инськ-. Запишіть їх з великої або малої букви у відповідній граматичній формі, поясніть правопис. З’ясуйте значення кожного словосполучення.

Поезії (Шевченко), рукописи (Пушкін), словник (Грінченко), традиції (Франко), читання (Тичина), книжки (Андрій), батіг (Петро), сонети (Моцарт), премія (Нобель), праця (Сізіф), читання (Потебня), ддівчата (Чернігів), порожнина (Гаймор), дочка (Петренко), племінник (Олена), стипендія (Шевченко), ложе (Прокруст), хвороба (Базед), сіль (Бартолет), кручі (Дніпро), алеї (каштан), гай (береза), ідеї (письменник), запит (суддя).

«Ланцюжок». Коментоване письмо

► Записати слова, розкриваючи дужки, і, де треба, поставивши лапки.

(Б,б)іловезька (П,п)уща, (Я,я)мало-(Н,н)енецький (А,а)втономний (О,о)круг, (О,о)рганізація (О,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (П,п)рем’єр-(М,м)іністр України, (Д,д)епартамент (В,в)етеренарної (М,м)медицини, (К,к)онстутаційний (С,с)уд України, (У,у)каз (П,п)резидента України, (Е,е)поха (В,в)ідродження, (Н,н)обелівська (П,п)ремія, (Г,г)енеральний (Д,д)иректор, (Х,х)ернсонська (О,о)бласна (Р,р)ада (Н,н)ародних (Д,д)епутатів, (Г,г)енеральний (С,с)екретар ООН, (Н,н)аціональна (А,а)кадемія (Н,н)аук України, (Б,б)улонський (Л,л)іс, (С,с)півдружність (Н,н)езалежних (Д,д)ержав, (М,м)іжнародний (К,к)омітет (Ч,ч)ервоного (Х,х)реста, (Л,л)исичка-(С,с)естричка, (П,п)іфагорова (Т,т)еорема, (Д,д)ержавна (І,і)нспекція (М,м)іністерства (О,о)світи і (Н,н)ауки України, (Х,х)ерсонська (Ф,ф)абрика (К,к)расень, (П,п)олтавська (Б,б)итва, (Л,л)ауреат (Н,н)обелівської (П,п)ремії, (П,п)аризька (К,к)омуна, (О,о)рден (Д,д)ружби (Н,н)ародів, 8 (Б,б)ерезня, (О,о)рден (М,м)ати-(Г,г)ероїня, (М,м)едаль (З,з)а (В,в)ідвагу, (Ш,ш)евченківські (Ч,ч)итання, (А,а)хілесова (П,п)ята, (З,з)аслужений (Д,д)іяч (М,м)истецтв, (В,в)елика (В,в)едмедиця, (Т,т)уманність (А,а)ндромеди, (Н,н)ароди (П,п)івночі, (Н,н)абережна (Л,л)ейтенанта Шмідта, (П,п)роспект (Д,д)ружби (Н,н)ародів, (К,к)нижкова (П,п)алата, (А,а)генство (Ф,ф)ранс (П,п)рес, (С,с)танція (Ф,ф)астів-(П,п)ерший, (П,п)ечерська (Л,л)авра, (Р,р)енесанс, (Д,д)ень (Н,н)езалежності України, (А,а)ндрієві книжки, (П,п)ушкінські рукописи, (Т,т)тичинине слово, (Е,е)зопівська мова.

Дослідження-спостереження

► Перепишіть, розкриваючи дужки; букви, де треба, замініть великими.

1. Земле (ш)евченкова, (з)емле (ф)ранкова, ниво, завіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова (д)ністра із (д)ніпром (Д. Павличко). 2. Народжує (а)нтеїв земля (Л. Забашта). 3. Прийдешні (с)ократи до суті ітимуть крізь сутінь (Б. Олійник). 4. За свічадо було б мені (о)ко (м)орське поміж гір, а за стелю — небес голубі і бездонні намети (Л. Забашта). 5. Нескінченний (ч)умацький (ш)лях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко). 6. Тяглись повільно в сутінках підводи (ч)умацьким шляхом млявої доби (Б. Олійник). 7. Найвеселіше ж було на (р)іздво та (н)овий (р)ік (А. Кащенко). 8. Один кінь у нас звався (м)урай, другий — (т)ягнибіда (О. Довженко). 9. Схиляю перед вами прапори, До ваших милиць припадаю низько, Учителі воєнної пори, В шинелях геніальні (с)ухомлинські! (Б. Олійник). 10. До Дніпра бредуть, як (Г,г)уллівери, з (О,о)болоні зведені доми (Д. Луценко). 11. Серед наших сучасників чимало (К,к)айдашів. 12. Русявокосі (Б,б)ерегині позолотили береги (Л. Костенко). 13. Утворення на (О,о)острові (М,м)ала (Х,х)ортиця (З,з)апорізької (С,с)ічі пов’язують з ім’ям (Д,д)митра (В,в)ишневецького (Із підручника). 14. Яскравими представниками (Е,е)похи (П,п)росвітництва були філософи Кант і Вольтер (Із підручника).

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Комплексна робота з текстом

► Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення.

► Яка мета створення цього тексту?

► Які мовні одиниці підтверджують приналежність тексту до цього стилю?

► Дайте текстові заголовок.

► Які пам’ятки архітектури вразили вас? Де вони розташовані?

► Прокоментуйте правопис власних назв (велика чи мала літера).

За яким принципом пишуть ці слова?

Софія (К,к)иївська пережила та побачила на своєму віку стільки, що про це можна говорити нескінченно. Софія — це справжня культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво зібрані в один потужний акорд...

Найвеличнішою спорудою (Н,н)аціонального заповідника «(С,с)офія (К,к)иївська» є (С,с)офійський (С,с)обор — усесвітньо відома пам’ятка архітектури й монументального живопису ХІ ст. У 1990 р. (С,с)обор разом з ансамблем монастирських споруд на його подвір’ї занесено до (С,с)писку (В,в)всесвітньої (С,с)падщини ЮНЕСКО.

Заснування (С,с)обору згадується в літописах як під 1017, так і під 1037 роками. Будівничим (С,с)вятої (С,с)офії (Л,л)ітописці називають великого (К,к)иївського (К,к)нязя Ярослава (М,м)удрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира.

Давньоруські написи-графіті на фресках храму, що містять дати 1022, 1033 та 1036 рр., підтверджують заснування (С,с)офії Володимиром — хрестителем (Р,р)усі. Присвячений (П,п)ремудрості (Б,б)ожій, (С,с)обор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі (Х,х)ристиянство.

Упродовж сторіч (С,с)офія (К,к)иївська була головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепіннями (С,с)вятої (С,с)офії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні (С,с)обори, прийоми послів, укладання політичних угод. При (С,с)оборі велося літописання і була створена перша відома на Русі бібліотека.

Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. на (С,с)офійському (М,м) айдані проголошувались (У,у)ніверсали (Ц,ц)ентральної (Р,р)ади (У,у)країнської (Д,д)ержави 1917-1918 рр. Тут у 1991 р. (В,в)сеукраїнським (Н,н)ародним (В,в)іче підтримано (А,а)кт про (Д,д)ержавну (Н,н)езалежність України.

Софія — свідок і безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу монголо-татарської орди в грізному 1240 р., періоди занепаду й відродження міста в XIV-XVI ст., бачила польсько-литовських феодалів у XVII ст.

Софія зберігає найбільший у світі ансамбль унікальних мозаїк і фресок першої чверті ХІ ст.— 260 м кв. мозаїк та 3000 м кв. фресок. Особливу цінність становлять мозаїки, які прикрашають головні частини храму — центральну баню і головний вівтар. Тут зображені основні персонажі християнського віровчення. Вони розташовані в суворому порядку, згідно з «небесною ієрархією». Усі мозаїки виконані на сяючому золотому тлі. Їм притаманні вишуканий малюнок, багатство барв, яскравість і насиченість тонів. Усього палітра мозаїк налічує 177 відтінків кольорів. На склепінні головного вівтаря — славетний мозаїчний образ (Б,б)огоматері (О,о)ранти, руки якої здійняті в молитві. Віками її шанували як (Н,н)ерушиму (С,с)тіну Києва — Єрусалиму (З,з)емлі (Р,р)уської. Вона є символом вічності Києва — духовного осердя й столиці Русі-України.

У соборі зберігся великий цикл знаменитих світських фресок. На стінах центральної нави зображено парадний вихід сім’ї Володимира (В,в)еликого — цей княжий груповий портрет символізує хрещення Русі. У сходових вежах, що ведуть на княжі хори, розміщено тріумфальний палацовий цикл фресок. Він розповідає про укладення династичного шлюбу князя Володимира і візантійської принцеси Анни наприкінці Х ст., який поклав початок хрещенню Русі.

Цінною реліквією собору є мармуровий саркофаг Ярослава (М,м)удрого, у якому покояться останки князя. Саркофаг вагою 6 т оздоблено пишним різьбленням.

Собор зберігає художній спадок кількох поколінь. У XVII-XVIII ст. у приміщення давніх відкритих галерей вбудовані (К,к)аплиця митрополита Петра Могили та (К,к)апела гетьмана Івана Мазепи. Чудовими творами в стилі (Б,б)ароко є мідні позолочені двері початку XVIII ст. та різьблений позолочений (І,і)коностас (1747 р.) (Із журналу).

Дослідження аналіз

· Чому в словосполученнях запорізькі вулиці, Запорізька Січ і Запорізька область те саме слово пишеться в одному випадку з малої літери, а в інших — з великої? (У словосполученні «запорізькі вулиці» прикметник утворено від власної назви і вжито не як власну назву, а як загальну (таких вулиць багато), тому він не є компонентом складного власного географічного найменування)

· Чому слово січ пишуть з великої літери? (Слово «січ» утратило своє пряме, конкретне значення, воно не є родовим до певної групи предметів, явищ)

· Чому в слові закон Ньютона перше слово пишуть з малої літери? (це сполучення є загальною назвою, терміном, у якому з великої літери пишуть тільки прізвище; слово «закон» пишуть з великої літери в документах державного значення, у яких ідеться про один конкретний закон)

· Чому в сполученні архімедова теорема присвійний прикметник, утворений від власної назви, пишуть з малої літери? (Це стале фразеологічне сполучення, у ньому присвійний прикметник не вказує на приналежність чогось особі)

ПІДСУМОК УРОКУ