УЖИВАННЯ ЗАСТАРІЛИХ СЛІВ І НЕОЛОГІЗМІВ У МОВЛЕННІ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇХНЬОЇ РОЛІ В ТЕКСТАХ РІЗНИХ СТИЛІВ

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Робота на уроці

• Виразне читання

Виразно прочитайте. Назвіть слова загальновживані (активна лексика) і ті, що відносяться до пасивної лексики. Яку групу вони представляють?

Не дивися так привітно

Яблуневоцвітно,

Не милуй мене шовково,

Ясносоколово.

П. Тичина

• Повторення

► Прочитайте текст. На які дві групи ділиться активна лексика? А пасивна?

До активної лексики належать слова, що на даному етапі розвитку мови позначають актуальні поняття і не мають відтінку застарілості або новизни. Активна лексика поділяється на дві групи:

1) загальновживані слова (хліб, осінь, школа);

2) терміни й професіоналізми (морфологія, агротехніка, приладобудування).

До пасивної лексики належать рідковживані слова, які або застарілі (архаїзми, історизми), або ще не закріпилися в мові (неологізми).

► Користуючись підручником, наведіть приклади за такою схемою:

Активна лексика: 1) загальновживані слова...; 2) терміни і професіоналізми: ...;

Пасивна лексика: 1) архаїзми: ...; 2) історизми...; 3) неологізми: ....

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

• Архаїзми — застарілі назви предметів та явищ, витіснені новими, сучасними назвами, вживаються в художніх текстах найчастіше для надання урочистості, піднесеності або, навпаки, іронічного звучання (піїт — поет, рать — військо, зело — дуже, чадо — дитя, живіт — життя).

• Історизми — слова, що означають предмети, які нині вийшли з ужитку, поняття, які стали неактуальними (князь, холоп, осавул, кріпак, лицар), але можливий процес їх повернення до активного словникового складу (гривня, козак, губернатор, староста (класу, гуртка), старі назви міст, вулиць замість нових).

• Неологізми — нові слова, які ще не встигли стати звичними для мовців (брокер, холдинг), бувають загальномовні й авторські (цілинник, атомохід, вечорові, вітровіння).

• ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Спостереження за мовним матеріалом

► Прочитайте слова. До якої групи пасивної лексики вони належать? З якою метою вони можуть бути використані в сучасній українській літературній мові?

Назви одягу: плахта, жупан; знарядь праці: рало, ціп, серп; стародавньої зброї: лук, спис, щит; грошей: золотий; соціально- політичної сфери: раб, боярин, волость, панщина; професій: ремісник, купець, кожум’яка, човняр; звичаїв і обрядів: досвідки.

• Словникова робота

► До наведених архаїзмів підберіть синоніми зі складу загальновживаних слів. Використайте довідку. Запишіть.

Студій, зелейник, глагол, благоденствіє, злато, зримий, рече. Слова для довідок: лікар, слово, достаток, видимий, золото, студент, каже.

• Творча робота

► Порівняйте дві групи слів. Що їх об’єднує, а чим вони відрізняються? З неологізмами, що стали загальновживаними, складіть 3-4 речення і запишіть.

• Винахідник, дослідник, демократизація, доленосний, експериментатор.

• Незриданні сльози, яблуневоцвітно, вісніти (П. Тичина); селозатори міста, місто замайданилось, крайсвітній (Ю. Яновський); підхмар’я цвіт (А. Малишко).

• СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Переказ

► Прочитайте текст. Перекажіть його, вживаючи застарілі слова.

Чим пояснюється їх використання в цьому тексті?

І були три брати: одному ім’я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив, а сестра в них була Либідь... І збудували вони місто в ім’я старшого брата свого і нарекли його Київ. Був круг міста ліс та бір великий, і ловився там всякий звір, і були мужі мудрі й тямущі, називалися вони полянами. Від них поляни і понині в Києві (З літопису «Повість минулих літ»).

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Теоретичний матеріал опрацювати за підручником ( параграф № 48 ).

► Виконати вправу № 5 на с. 170 - 172.