ДЛЯ ГРУПИ №32  - УРОК №40

 Ознайомтеся з теоретичним матеріалом.

Уживана в мові лексика у стилістично-функціональному плані переділяється на стилістичні групи. Виділяється стилістично нейтральна (загальновживана, міжстильова) лексика і обмежена певними сферами вживання та стилями (стилістично забарвлена).

Стилістично нейтральна (міжсильова) лексика – загальновживана лексика, що не пов’язана з певними функціональними різновидами мови і не має експресивного забарвлення. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов’язані з повсякденним життям, із спільними для більшості носіїв мови поняттями, є звичайними, зрозумілими для всіх.

Розмовна лексика – це прості слова, якими послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні (базіка, вайло, чимчикувати, хапуга, злюка, писака, читака, попобігати, попозаглядати, бос, велик, завучка, нулівка, телик, мобілка і подібн.)

Експресивно забарвлена лексика – це слова, що містять у своєму значенні компонент оцінювання, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності: тяжко, гніватися, теревенити, матінка. татко, лебідонька, чорнявенький, малесенький, землище, старезний і подібн.

Книжна лексика – це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення “кн.” (книжне) Наприклад, народ, партія, інтелігенція, держава, мир, війна, сесія, страйк, Верховна Рада; вугілля, штрек, лебідка, трос, вагонетка (для шахтарів), школа, гімназія, урок, учитель, кабінет, абітурієнт, студент, професор; сектор, відділ, управління .

Основну частину цієї лексики становлять терміни. Термін – це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки. Найважливішою ознакою термінів є їх однозначність. 

Офіційно-ділова лексика – це слова, що вживаються в офіційно-діловому стилі літературної мови

До експресивно забарвленої лексики належать діалектизми, арготизми, вульгаризми.

Діалектизми – це слова, що вживаються у мовленні не всіх людей – носіїв певної мови, а лише їх частини, яка проживає в одній з місцевостей території, де поширена ця мова: хтіти, меї, свеї, легінь (парубок), перун (грім), тайстра (торба), бане, просе.

Жаргонізми – один з різновидів соціальних діалектів, слова і вирази, властиві мовленню певної групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, родом занять: коза (зразок), хата (квартира), хвіст (академ-заборгованість), дирик (директор).

Арготизми – нелітературні слова і сполучення слів, які вживаються у мовленні декласових та антисоціальних елементів (злодію, рекетирів, бомжів, шулерів тощо). Ці слова стоять поза межами літературного вжитку: кишки (речі), карточка (обличчя).

Активна лексика – основна з погляду вживаності частина лексики, що вільно і постійно функціонує в різних сферах суспільного життя. До неї насамперед належать загальновживані слова, а також окремі терміни, професіоналізми, неологізми, наявні у повсякденному спілкуванні.

Пасивна лексика – це частина лексики, що мало або зовсім не вживається у повсякденному спілкуванні, але зрозуміла носіям певної мови.

До пасивної лексики належать історизми, архаїзми, неологізми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Історизми – це слова, що вийшли з активного вжитку разом з позначуваними ними реаліями. Вони не мають у сучасній українській мові синонімічних замінників. Це назви понять матеріальної культури (одягу – плахта, каптан, окупай, очіпок; знарядь праці – рало, ціп, серп; старовинної зброї-лук, спис, щит; грошей – золотий); соціально-політичної сфери (раб, плебей, боярин, соцький, волость, панщина), професій (ремісник, купець, кожум яка, зброяр, човняр, водонос), звичаїв і обрядів (досвітки, колодій), назви колишніх міст, поселень (Царгород, Тмуторокань, Кідекша).

Архаїзми – це витіснені іншими синонімами назви понять, що зберігаються і нині. Наприклад: піїт – поет, студій – студент, зелей-ник-лікар, глагол – слово, благоденствіє – достаток, злато-золото, зримий – видимий, рече – каже. Отже, поряд з архаїзмом завжди є синонім – звичайне сучасне слово. Архаїзми використовуються в сучасній мові тільки з певними стилістичними настановами – для створення історичного мовного колориту.

Неологізми – нові слова, створені для позначення нового, раніше невідомого поняття. Вони з’являються постійно, повсякчас. Це зумовлено потребами сучасної світової цивілізації: роздержавлення, доленосний. Ці слова зберігають статус неологізмів до того часу, поки вони не стають загальновживаними. Значна кількість сучасних нормативних слів вперше була зафіксована в кінці XIX – початку XX ст.: винахідник, дослідник, читач, гуморист, україніст, авторка, лікарка, письменниця, властивість, незалежність, націоналізація, демократизація, європеїзація.

Крім загальномовних, виділяють індивідуально-авторські неологізми: незриданні сльози, яблуневоцвітно, весніти (П. Тичина); село-затори міста, місто замайданилось (Остап Вишня); розхмарене чоло, світозорий воїн (М. Рильський).

Завдання :

1. Вивчити правила параграфа 47.

2.  Виконати вправу № 5 на с.166 - 167. 

Тести на повторення (ЗНО!)

1. Усі іменники належать до чоловічого роду в рядку:

а) суддя, собака, тракторист, кенгуру;

б) дід, путь, кожух, кобзар;

в)базар, Тбілісі, гончар, гармидер;

г) парус, гармаш, гарбуз, урду.

2. Безособове дієслово входить до складу речення:

а) Дівчата побули на хуторі тиждень і відійшли ( У.Самчук).

б) Минулося, розійшлося, і сліду не стало (Т. Шевченко).

в)Кожний промінь сонця, дихання кожного листочка, кожний погляд закоханого дівочого ока, щирий порух звіряти, сміх і плач дитини і легіт небес – усе те з’єднане в одному теплому погляді матері (У.Самчук).

г) Річані чаєчки літали понад ставком (І. Нечуй-Левицький).

3.Прислівники, що означають причину знаходяться в рядку :

а)опівдні,зісподу,вряд, зарані, зараз, вночі;

б) з болю, зозла, з переляку, з радості;

в)навмисне, на зло,на сміх, босоніж, щохвилини;

г) згарячу, спросоння, дуже, спересердя.

4. Усі числівники належать до складених у рядку :

а)шістнадцять, вісімнадцятирічний, триста, вісімсот;

б)сім восьмих, п’ятисотий, сімдесят, три чверті;

в)двадцять п’ять, три тисячі, сто один, двадцять два;

г)одна друга, чотирнадцять, сімнадцятеро, вісімсот.

5. Усі іменники вживаються тільки в однині:

а) Дніпро, Кавказ, побачення, щастя;

б)радість, сміх, молоко, глина;

в) листя, мрійність, сіль,пташеня;

г)синь, зустріч,глибінь, солома.

6. Усі прикметники творять ступені порівняння від інших основ у рядку:

а)малий,молодий, розумний;

б)великий, хороший, поганий;

в) вдалий, скромний,хитрий;

г)страшний, веселий, щирий.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей( за кожну правильну відповідь один бал . 

Уважно прочитай слова і виконай завдання 7-9

А Путь

Б Чилі

В Прип’ять

Г Тюль

Г Більшість

Д Лівша

Е Директор

Є Вісь

Ж Поні

З Рояль

И Полин

І Бідолаха

Ї Мадам

Й Суддя

К Пальто

Л Кашпо

7. Виберіть незмінювані іменники:

8.Виберіть іменники чоловічого роду:

9.Виберіть іменники іншомовного походження: 

10 Виберіть із запропонованих форм три іменники, які співвідносяться з числівником три:

А Капітан

Б Капітани

В Пальто

Г Пальта

Г Столи

Д Каштани

Е Метро

11 Виберіть із запропонованих форм три іменники, які співвідносяться з числівником півтора :

А Кілограма.

Б Кілограми.

В Кілограмів.

Г Кілограм.

Г Фунта.

Д Фунти.

Е Відра.

Є Відер.

Завдання на встановлення логічних пар

12. З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні( цифра позначає наступне слово).

Піднявшись молодим гайком(1), аби обійти(2) поблизу річку хуторець, (3)що тулився під скелею, я збіг у яр, де ріс(4) лише велетенський дуб.

А сполучник                         

Б прийменник

В частка

Г займенник

Д прислівник                                     

13. Установіть відповідність.

Іншомовне слово                  Український відповідник

1. Аналогічний                  А  недорозвинений

2. Креативний                   Б  безкорисливий

3. Альтруїстичний            В  небезпечний

4. Інфантильний               Г  подібний

                                           Д  творчий

14. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать :

1. Чоловічий                    А. Папороть, СБУ, дівчина, путь.

2. Жіночий                     Б. Математик, вельможа, Сибір, тигр.

3. Середній                     В.Жіноцтво, листя, теля, дівча.

4. Спільний                     Г. Токар, поетеса, плетиво, нікчема.

                                              Д.Злюка, бідолаха, хитрюга, недоучка

15. Утворіть від імені Анатолій спільнокореневе ім’я по батькові, запишіть, узгодивши з іменником Надія 

 16. Утворіть форму родового відмінка прикметника  білолиций 

17 форму орудного відмінка числівника шістдесят

 18. Від іменника Сиваш утворіть прикметник у формі чоловічого роду називного відмінка однини.