Search this site
Embedded Files
Skip to main content
Skip to navigation
ukkpel
Головна сторінка
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови
Критерії оцінювання
І курс
Група 11
Група 12
Група 13
Група 14
ІІ курс
Група 21
Група 22
Група 23
Група 24
Група 25
ІІІ курс
Група 31
Група 32
Група 33
Група 34
Група 35
10 клас
10. Вступ. Уроки 1-3
Урок № 1. Вступ. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники,
Урок № 2.
Урок № 3.
10. Лексичні норми. Уроки 4-14
І кус Урок № 4.
І курс. Урок № 5.
І курс. Урок № 6.
Урок №7 . Есе як вид творчої роботи. Види есе. Написання вільного есе на те
Урок № 8. Слова власне українські й запозичені. Виправдані й небажані запоз
Урок № 9. Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатст
І курс. Урок № 10.
І курс. Урок № 11
І курс. Урок № 12
10 . " Утвердження лексичної норми в словниках української мови
І курс. Урок № 14.
10. Практична риторика. Уроки 15-23
10 кл. §13–14. Урок 15
10 кл. §13–14. Урок 16
10 кл. § 15 Урок 17
10 кл. § 17–18. Урок 18.
10 кл. § 19–20. Урок 19
Текст як одиниця спылкування. Етапи пыдготовки виступу
Урок № 20. Написання тексту публічного виступу
Урок № 21.Види читання йзаписування тексту. Естетика тексту. Написання форм
Урок № 22.Ефективність мовлення. Стратегія і тактиктика мовленнєвої поведін
Урок № 23. Тематична контрольна робота № 2.Тема "Практична риторика".
10. Орфоепічна норма
Урок № 24.Орфоепічна норма. Орфоепічна помилка.Орфоепічний словник. Поняття
Урок № 25. Основні правила вимови голосних звуків. Основні правила вимови п
Урок № 26.Основні правила наголошування слів
Урок № 27.Словорозрізнювальний, форморозрізнювальний,діалектний наголос
Урок № 28. Складні випадки наголошування слів
Урок № 29.Написання есе за змістом висловів народної мудрості
УРОК № 30. Усне переказування текстів різних стилів з творчим завданням
Урок № 31.Тематична контрольна робота № 3. Орфоепічна норма
Урок № 32. Аналіз контрольної роботи
10. Орфографічна норма
Урок № 33. Орфограма. Орфографічна помилка. Орфографічний словник. Принципи
Урок № 34. Ненаголошені е, и в корені слова
Урок № 35. Апостроф. Позначення м'
Урок № 36. Чергування голосних
Урок № 37. Чергування приголосних в українській мові. Зміни приголосних при
Урок № 38. Спрощення приголосних. Подвоєння та подовження приголосних
Урок № 39. Правопис префіксів
Урок № 40. Правопис суфіксів
Урок № 41. Уживання великої літери
Урок № 42. Правила перенесення слів з рядка в рядок
Урок № 43. Контрольна робота № 4. Орфографічна норма. Тестування
Урок № 44. Написання складних слів разом окремо з дефісом
Урок № 45. Написання слів іншомовного походження
Урок № 46. Складні випадки написання прізвищ
Урок № 13. Складні випадки написання геогра фічних назв
Урок № 47. Написання складних слів. Написання есе «Чого варто уникати в спі
Урок № 9.Тематична контрольна робота №1.Контрольний тест. Орфографічна норм
Урок № 14. розрізнення прислівників і прислівникових сполук
Урок № 15. Написання не, ні з різними частинами мови
Правила графічних скорочень
Урок № 17.Тематична контрольна робота № 2. Орфографічна норма
10. Морфологічна норма.
Урок № 10. Морфологічна норма. Морфологічна помилка
Урок № 11. Іменник. Рід іменників
Урок № 12.Іменники чоловічого та жіночого роду що означають назви людей за
Урок № 13. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур
Урок 3 14. Іменники, що мають лише
Урок 54. Складні випадки відмінювання іменників. Закінчення іменників І від
Урок № 15. Закінчення іменників третьої відміни в орудному відмінку
Урок № 16. Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмі
Урок № 17. Відмінкові закінчення іменників за конкретним та абстрактним зна
Паралельні закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка, знахід
Урок № 60. Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей з
Урок 61. Іменники спільного і подвійного роду
Урок 62. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вж
Урок 63. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду...
Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.Словозміна іменників
§ 55–58.Кличний відм.
Урок № 21.Тематична контрольна № 4. Морфологічна норма.
Урок 65. Словозміна іменників ІV відміни
Урок 66. Іменник. Повторення вивченого матеріалу
10. Практична риторика_2
Урок № _Суперечка як вид комунікації. Різновиди суперечки.
Урок № 31. Правила ведення суперечки. Аргументи й докази
Урок № 32. Полемічні прийоми
Урок № 33. Мистецтво відповідати на запитання
Урок №17.Дискусія на тему "Мовна мода- це добре чи погано?"
Урок № 18. Тематична контрольна робота № 2 по темі "Практична риторика". За
11 клас
11. Вступ. Практична риторика
Засоби мовного вираження промови
Урок №20.Троп як засіб мовного вираження. Метафора, метонімія, їхня роль у
Урок № 21. Риторичні фігури ( антитеза, градація, повторення, риторичні зап
Урок № 22. Риторичні фігури. Робота з текстом
Урок № 23. Тематична контрольна робота №3. Написання висловлювання із викор
Поняття мовної стійкості. Джерела, що живлять мовну стійкість.
11. Морфологічна норма
Урок № 24. Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників
Урок №25. Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників. Вільне есе за р
Урок № 26. Синонімічні способи вираження різрого ступеня ознаки
Урок № 27. Прислівник. Ступені порівняння
Урок № 28. Прикметники, що перейшли в іменники
Активні й пасивні дієприкметники
Числівник. Складні випадки узгодження й їх відмінювання числівника
Дієслово, дієслівні форми
Складні випадки словозміни дієслів дати, їсти, відповісти, бути та ін.
Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини
Урок № 29. Тематична контрольна робота № 4. Контрольний тест
11. Синтаксична норма
Поняття синтаксичної норми. Синтаксична помилка
Урок № 11. Складні випадки синтаксичного узгодження Вільне есе про враження
Складні випадки й варіанти синтаксичного керування
Уживання прийменників в і на з географічними назвами і просторовими іменник
Словосполучення з прийменником по
Словосполучення з прийменниками в( у ), при, за, із - за
Уживання похідних сполучників
Варіанти граматичного зв'язку підмета і присудка (11 кл. § 11 кл. § 24.
11 кл. п. 25
11. Односкладні й неповні реченяя
Урок №28. Прості ускладнені речення.Порядок слів у реченні
Урок №29. Правила побудови с
Лоічні помилки у складних реченнях
Тематична контрольна робота №3.Синтаксична норма
11. Пунктуаційна норма
Пунктуаційна помилка
Тире між підметом і присудком
Розділові знаки в простих реченнях ускладнених звертаннями"
Розділові знаки в простих реченнях ускладнених вставними словами"
Урок № 25. Двокрапка в складному реченні
Урок № 37. Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених однорідними член
Урок № 38. Розділові знаки в простих реченнях
Урок № 39. Розділові знаки в простих реченнях, ускладнених відокремленими п
Розділові знаки в простих реченнях
Урок № 41. Кома та крапка з комою в складному реченні
Урок № 42. Двокрапка в складному реченні
Урок № 43.Тире в складному реченні
Розділові знаки в складних реченнях. Пунктуаційний практикум
Урок № 45. Розділові знаки при прямій мові. Пунктуаційний практикум.
Урок № 46. Написання формального есе «Читання робить нас кращими»
Урок № 47. Тематична контрольна робота № 4. Контрольний тест. Пунктуаційна
11. Стилістична норма
Урок № 48 Стилістична норма. Стилістична помилка. Стилістичне використання
Урок № 49 Стилістичне використання синонімів, антонімів і паронімів
Урок № 50 Стилістичні особливості слів іншомовного походження
Урок № 51 Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика. Оцінн
Урок № 52. Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики
Урок №53 . Стилістичне забарвлення фразеологізмів. Виражальні можливості ф
Урок № 54 . Стилістичні особливості засобів словотвору
Урок № 55 Стилістичні особливості частин мови
Урок № 57 Синтаксичні одиниці в різних стилях
Урок № 58 Вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях
Урок № 63 Діалогічні жанри (листування)
Урок № 59 Тематична контрольна робота № 5. Контрольний тест. Стилістічна н
11. Практична риторика
Уроки №60-61. Інформаційні жанри
Урок № 62 Діалогічні жанри (бесіда, телефонна розмова). Складання діалогів
Уроки № 64 - 65.Оцінювальні жанри
Урок № 66 Етикетні жанри (привітання, вибачення)
Урок № 67 Написання текстів різних жанрів
Урок № 68 Удосконалення підготовлених текстів. Написання вільного есе про «
Урок № 69 Тематична контрольна робота № 6.
Урок № 70 Узагальнення й систематизація вивченого
ХІV Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської моло
Радіодиктант 2024
Завдання на конкурс Яцика
Завдання на олімпіаду
Відкритий марафон з української мови
Конкурс "Душа поезії" 2024р.
ukkpel
Урок № 27. Прислівник. Ступені порівняння
Для групи № 34- урок №2,для групи №33 - 10, для групи № 24 - урок № 17.
Не одцурайсь, мій сину, мови.
У тебе іншої нема.
Т.Шевченко
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося зі ступенями порівняння
прислівників, будемо вчитись утворювати прислівники вищого та найвищого
ступенів порівняння, відрізняти їх від омонімічних форм прикметника,
розвиватимемо творчі вміння правильно вживати їх у мовленні
Засвоєння навчального матеріалу
•
Бесіда:
Чи чули ви раніше про ступенями порівняння слів? (Так, при вивченні
прикметника.)
Чи всі прикметники можуть утворювати ступені порівняння? (Тільки якісні)
Які прикметники належать до якісних? (Це прикметники, які позначають
ознаку предмета, яка може бути в ньому в більшій чи меншій мірі. Наприклад:
веселий (більш веселий, менш веселий); добрий; світлий.)
Які ступені порівняння ви знаєте? (вищий ступінь, проста і складена форма, і
найвищий ступінь порівняння)
Пригадайте,як творяться вищий і найвищий ступені порівняння прикметників?
Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі більше, чи менше
певної якості, ніж в іншому. Наприклад: сильніший, більш сильний, менш сильний.
Найвищий ступінь порівняння вказує, що певний предмет переважає всі інші
за якою-небудь ознакою. Наприклад: найсильніший, найбільш сильний, найменш
сильний.
Вищий і найвищий ступені порівняння прикметників мають дві форми:
просту і складену.
Проста форма вищого ступеня твориться додаванням до прикметника суфіксів
–ш-, -іш- : далекий – дальший.
Складена форма вищого ступеня твориться додаванням слів більш, менш до
звичайної форми прикметника: більш далекий, менш далекий.
Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най- до
простої форми вищого ступеня. Наприклад: найдальший.
Складена форма найвищого ступеня твориться додаванням слів
найбільш, найменш до звичайної форми прикметника: найбільш далекий,
найменш далекий.
Не мають ступенів порівняння прикметники лисий, сліпий, живий, босий,
невиліковний, чорноокий, кисло-солодкий, жовтуватий і подібні, а також
прикметники з префіксом пре- та суфіксами - еньк-, - есеньк-, - езн-, - енн-, -
ущ- (преподобний, тихенький, старезний.)
Форми ступенів порівняння деяких прикметників утворюємо від інших
основ. Наприклад: гарний – кращий, поганий- гірший, великий – більший.
Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-.
Наприклад: якнайвищий, щонайвищий.
Інколи вищий ступінь виражають додаванням до вищого ступеня сполучень
від усіх, над усе, за всіх. Наприклад: тихіший від усіх, миліший над усе.
Новий матеріал
Прислівники, утворені від якісних прикметників, також мають вищий і
найвищий ступені порівняння.
Не мають ступенів порівняння прислівники з префіксом за- (забагато,
занадто) та прислівнкии із суфіксами –есеньк-, -есеньк- (тихесенько).
Суфікси -к-, -ок-. –ик- при творенні форм ступенів порівняння прислівників
зазвичай випадають (швидко – швидше, широко – ширше, глибоко-
глибше.)
Деякі прислівники утворюють форми ступенів порівняння інших основ: добре-
краще – найкраще; погано - гірше- найгірше.
1.Творче моделювання
До якісних прикметників дібрати прислівники із суфіксом -о, від яких за
зразком утворити всі форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
Працювати в групах.
Якісний – якісно
Зручний – зручно
Ніжний – ніжно
Активний – активно
Поганий - погано
Привітний - привітно
Рішучий - рішуче
Радісний - радісно
Яскравий - яскраво
Добрий - добре
ЗРАЗОК
: актуально – актуальніше, більш актуально, менш актуально,
найактуальніше, найбільш актуально, найменш актуально.
Від яких слів виникли труднощі при утворенні ступенів порівняння?
(Від слів добре, погано.)
Це особливі слова. Вони утворюються від іншого кореня.
А тепер, перевіримо себе
Запишіть, будь ласка, у зошити ці слова із утвореними до них ступенями
порівняння.
Добре – краще
Погано – гірше
Багато – більше
Мало – менше
В окремих прислівниках під час утворення вищого ступеня порівняння
прислівників відбувається чергування приголосних:
1) [г] + [ш] → [жч] (дорого → дорожче);
2) [ж] + [ш] → [жч] (дуже → дужче);
3) [з’] + [ш] → [жч] (вузько → вужче);
4) [с] + [ш] → [шч] (високо – вище)
Скласти речення, використовуючи прислівники у формі вищого й найвищого
ступенів порівняння.
2. Дослідження-відновлення.
Відновити ланцюжки прислівників вищого й
найвищого ступенів порівняння, вписавши пропущені форми. Вписуйте на
картках.
1. Яскравіше, ......., найяскравіше, найбільш яскраво.
2. ....., більш високо, найвище, найбільш високо.
3. Дешевше, більш дешево, найдешевше,.....
4. Міцніше, більш міцно, ......, найбільш міцно.
1. Щедріше, ....., найщедріше, найбільш щедро.
2. ......., більш обережно, найобережніше, найбільш обережно.
3. Темніше, більш темно, найтемніше,......
4. Важливіше, більш важливо, ......, найбільш важливо.
3. Лінгвістичне спостереження.
Визначте, до яких частин мови належать виділені слова.
Найщиріше
звучать Шевченкові слова про матір.
Саме до жінки-матері звертає поет своє
найщиріше
слово.
Коментар
Необхідно розрізняти прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння й
однозвучні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників
середнього роду в називному відмінку однини.
Порівняймо:
Прислівник Прикметник
Слова звучать як? — найщиріше. Прислівник прилягає до дієслова
Слово яке? — найщиріше) Прикметник узгоджується з іменником
Скласти речення зі словом найцікавіше, щоб в одному реченні воно було
Прислівник
Найцікавіше (я к?) письменник
розповідав про роботів.
відповідає на питання я к?;
відноситься до дієслова; у реченні
є обставиною.
Прикметник
Це було найцікавіше (я к е?)
оповідання про роботів.
відповідає на питання яке?;
пояснює іменник; у реченні є
означенням.
4.«Зі скарбнички мудрих думок». Утворити прислів’я. з’єднавши їх першу
частину з другою. Знайти прислівники і визначити ступінь порівняння.
Слово не стріла, а більше діла.
Правдою важче жити як казати правду.
Перші кроки ніж будь-яке насіння.
Менше слів, а глибше ранить.
Пущене поміж людьми слово проростає швидше, як брехнею.
Добро робити легше, даються найважче.
1) Слово не стріла, а глибше ранить.
2) Правдою важче жити, як брехнею.
3) Перші кроки даються найважче.
4) Менше слів, а більше діла.
5) Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння.
6) Добро робити легше, як казати правду.
Глибше – вищий ступінь, проста форма.
Важче - вищий ступінь, проста форма.
Найважче – найвищий ступінь, проста форма.
Менше - вищий ступінь, проста форма.
Швидше - вищий ступінь, проста форма.
Легше - вищий ступінь, проста форма.
Пояснити прислів’я.
5.
“Літературний редактор”
Знайдіть помилки у вживанні ступенів порівняння прислівників. Запишіть
відредаговані речення.
1.Андрій виконав завдання найшвидше за всіх.
2. Мені саме близько іти до школи.
3. Родичі запрошували приїжджати більш частіше.
3. Вчитель попросив читати більш голосніше.
4. Далі від берега було глубже.
5. На цьому пляжі людей було меньше.
6. Нище в долині ще стояв туман (З учн. творів).
7. Сьогодні я виконала завдання саме краще.
Підсумок уроку
Отже, пригадаємо, про що ми з вами говорили на уроці.
Гра «Так чи ні». Підтвердіть, або заперечте дані твердження.
1. Ступені порівняння мають прислівники, утворені від відносних прикметників?
(Ні, від якісних)
2. Прислівники мають тільки вищий ступінь порівняння? (Ні, вищий і найвищий
ступінь, просту і складені форму.)
3. Прислівники простої форми вищого ступеня творяться за допомогою суфіксів
–ш-, -іш-?(Так)
4. Прислівники складеної форми найвищого ступеня творяться за допомогою
слів більш, менш? (Ні. Це складена форма вищого ступеня)
5. Прислівники простої форми найвищого ступеня творяться за допомогою
префікса най-. (Так)
6. Деякі прислівники утворюють ступені порівняння від інших основ. (Так. Добре-краще, погано-гірше.)
Завдання:
1. Вивчити правила параграфів 9 - 10.
2.Виконати вправу 5 на с. 31 - 32.
Report abuse
Page details
Page updated
Report abuse